63.Набуті форми поведінки. Умови утворення умовних рефлексів, їх відмінності від безумовних
Набуті умовно-рефлекторні фоми поведінки
Поняття “умовні рефлекси” і методика їх утворення в експерименті на тваринах були розроблені І.П.Павловим (1901 р.).
Умовний рефлекс - це рефлекторна відповідь на індиферентний подразник (що раніше не викликав реакцію організму), який після неодноразового повторення разом з безумовним подразником, що завжди Івикликав реакцію організму, сам викликає цю реакцію, бо перетворюється на умовний подразник.
У класичних дослідах І.П.Павлова виділення СЛййи у голодної собаки викликали годуванням її м’ясом. Потім перед кожним годуванням хоча на долю секунди раніше дзвенів дзвоник (індиферентний подразник), а потім собаку годували м’ясом {безумовний подразник). Таке поєднання двох подразників повторювали до тих пір, поки тільки дзвінок (без наступного годування м’ясом) не почав викликати виділення слини, бо перетворився на умовний подразник.
Умови утворення умовних рефлексів наступні:
поєднання у часі індиферентного і безумовного подразників;
індиферентний подразник має передувати хоча б на долі секунди безумовному подразнику;
' за біологічною силою безумовний подразник має бути більшим, ніж індиферентний подразник;
таке поєднання двох подразників має тривати до тих пір, поки сам індиферентний подразник не викликатиме ту саму реакцію, що властива безумовному подразнику, а це означати що він перетворився на умовний подразник - утворився умовний рефлекс.
Умовний подразник має сигнальне значення - дозволяє передбачити наступну пристосувальну реакцію організму до умов зовнішнього середовища.
Таким чином, умовні рефлекси - це індивідуальні набуті системні пристосувальні реакції, що виникають на основі утворення переважно в корі головного мозку тимчасового зв’язку між сенсорними центрами умовного (сигнального) подразника і сенсорними центрами безумовного подразника, що призводить до формування умовнорефлекторної пристосувальної реакції індивіда.
Умови збереження та гальмування умовних рефлексів.
Умовою збереження умовного рефлексу є підкріплення умовного подразника безумовним подразникам.
Якщо умовний подразник не підкріплюється безумовним подразником, сигнальне значення умовного подразника зменшується і рефлекторна реакція на умовний подразник не виявляться завдяки виникненню у центрах кори умовного рефлексу процесу гальмування - внутрішнього умовного гальмування, яке І.П.Павлов визначив як “згасанняТака пристосувальна реакція конче важлива, бо умовний подразник вже втратив своє сигнальне значення для забезпечення пристосувальної реакції.
В основі утворення в процесі життя індивіда “диференціювання” - здатності розрізняти близькі за модальністю умовні подразники - лежить той же механізм “згасання” - розвитку процесу умовного внутрішнього гальмування на умовний подразник, який не підкріплюється безумовним. В той же час умовний подразник, який підкріплюється безумовним подразником, викликає пристосувальну рефлекторну реакцію.