
- •1. Фізіологія як наука. Поняття про функції. Методи фізіологічних досліджень
- •2. Становлення і розвиток фізіології в хіх ст
- •3. Внесок Сеченова, Павлова, Анохіна, Костюка в розвиток світової фізіології
- •4. Українська фізіологічна школа
- •5. Потенціал спокою, механізми пошкодження, його параметри, фізіологічна роль
- •6. Пд, механізми пошкодження, його параметри, фізіологічна роль
- •7. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани
- •8. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного пд
- •9. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження
- •10. Механізми проведення збудження нервовими волокнами
- •11.Закономірності проведення збудження нервовими волокнами
- •12.Механізми передачі збудження через нервово-мязовий синапс
- •13.Спряження збудження і скорочення.Механізм скорочення і розслаблення скелетних мязів
- •14.Типи м’язових скорочень:одиночні і тетанічні;ізотонічні та ізометричні
- •15.Біологічна регуляція,її види та значення для організму.Контури біологічної регуляції.Роль зворотного зв’язку в регуляції
- •16. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок.
- •17. Рецептори, їх класифікація, механізми збудження.
- •18. Пропріорецептори, їх види, функції. Будова та функції м’язових веретен.
- •19. Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах.
- •20. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування.
- •21. Сумація збудження і гальмування нейронами цнс.
- •22. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
- •23.Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку . Спінальний шок.
- •28. Лімбічна система. Гіпоталамус, його функції.
- •29 Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.
- •30 Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції.
- •31 Взаємодії різних видів цнс
- •32 Загальний план будови автономної нервової системи. Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.
- •38. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.
- •39. Властивості гормонів та їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини організму.
- •40. Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.
- •42. Роль соматотропного гормону, тиреоїдних гормонів та інсуліну в регуляції функцій ендокринних залоз.
- •44. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції фінкції організму.
- •45. Роль гормонів щитовидної залози в регуляції функцій організму (тз -т4).
- •46. Фізіологія жіночої статевої системи, її функції, роль статевих гормонів.
- •47. Фізіологія чоловічої статевої системи, роль статевих гормонів.
- •48. Загальне уявлення про неспецифічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.
- •49. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
- •30. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
- •50.Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.
- •2. Дія мінералокортикоїдів - альдостерону:
- •51.Сенсорні системи їх будова і функції.
- •52.Смакова сенсорна система, її будова, функції, методи дослідження.
- •53.Нюхова сенсорна система, її будова і функції.
- •2. Нюховий епітелій
- •3. Кірковий нюховий центр
- •54.Сомато-сенсорна система, її будова і функції.
- •55.Фізіологічні механізми болю.
- •56. Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення
- •57. Фізіологічні механізми знеболювання
- •56. Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення
- •57. Фізіологічні механізми знеболювання
- •58. Слухова сенсорна система, її будова та функції
- •59. Функції зовнішнього і середнього вуха. Внутрішнє вухо, частотний аналіз звукових сигналів
- •60. Зорова сенсорна система, її будова і функції
- •61.Основні зорові функції та методи їх дослідження
- •62.Біологічні форми поведінки
- •63.Набуті форми поведінки. Умови утворення умовних рефлексів, їх відмінності від безумовних
- •64.Пам,ять види і механізми утворення
- •65. Потреби та мотивації, їх роль у формуванні поведінки
- •66.Функції нової кори гм й вища нервова діяльність людини.
- •67.Біологічна і інформаційна теорія емоцій,їх роль у формуванні поведінки.
- •68.Функціональна асиметрія кори великих півкуль гм,його інтегративна ф-ія.
- •69.Мова,її ф-ії,фізіологічні основи формування.
- •70.Мислення.Розвиток абстрактного мислення у людини .Роль мозкових структур у процесі мислення.
- •71.Типи вищої нервової діяльності людини. Темперамент і характер.
- •72. Вікові аспекти внд у людини.
- •73. Фізіологічні основи трудової діяльності людини.
- •74. Особливості фізичної і розумової праці. Оптимальні режими праці.
- •75. Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми.
- •76. Вікові зміни працездатності людини.
- •77. Фізіологічні основи спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренувань.
- •78. Сон, його види, фази, електрична активність кори, фізіологічні механізми.
6. Пд, механізми пошкодження, його параметри, фізіологічна роль
ПД – швидка, високоамплітудна зміна потенціалу мембрани збудливої клітини при її збудженні.
Збудливі клітини – нервові, м’язові, деякі залозисті.
Методи реєстрації:
Позаклітинний – об’єкт дослідження – цілий нерв чи м’яз. При біполярному відведенні реєструється двохфазний сумарний ПД. При уніполярній реєстрації один електрод є активним, інший – пасивним. Реєструється однофазний сумарний ПД.
Внутрішньоклітинний – об’єкт дослідження – окрема клітина. Реєстрація ПД має такий вигляд: спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля – фаза деполяризації. Потім заряд мембрани змінюється на протилежний – фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня – фаза реполяризації. Завершальна фаза – гіперполяризація.
Фаза деполяризації обумовлена відчиненням активаційних воріт всіх На-каналів мембрани при зменшенні мембранного потенціалу до величини порогового рівня під впливом стимулу, входження На в клітину за градієнтом. Приникність мембрани для На значно більша за проникність мембрани до К.
Реверсія є часткою фази деполяризації, коли мембранний потенціал стає позитивним, але він не досягає На рівноважного потенціалу.
Реполяризація обумовлена: інактивацією На-каналів, активацією К-каналів при виникненні деполяризації, що призводить до збільшення проникності мембрани до К і реполяризації мембрани.
1
– фаза деполяризації
2- фаза реверсполяризації
3 – фаза реполяризації
4 – фаза гіперполяризації
Ділянка графіка вище 0 - овершут
Параметри ПД:
Амплітуда – 100-120 мВ
Протяжність – 1-3 мс в нервових волокнах, 300 мс в м’язових волокнах.
Фізіологічна роль – забезпечує збудження клітин та передачу цього збудження на інші клітини, а також підтримку чи активацію в збудливих клітинах специфічних функцій
7. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани
Збудливість – здатність клітини (чи тканини) до збудження, здатнсть до генерації ПД при дії подразника.
Збудження – складний фізіологічний процес, який виникає в збудливих структурах при дії подразника
Компоненти збудження:
Розвиток ПД на мембрані
Виникнення специфічної функції (скорочення, секреція, передача інформації)
Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу, при зменшенні до якого МПС на мембрані виникає ПД
Мірою збудливості є поріг деполяризації мембрани.
Показники збудливості:
Поріг сили подразника – мінімальна сила подразника, при якій він викликає збудження. Чим вища збудливість, тим менший поріг сили подразника
Пороговий потенціал – різниця між МПС та критичним рівнем деполяризації мембрани
При деполяризації пороговий потенціал зменшується, при гіперполяризації – збільшується.
Подразники, допорогові за своїми параметрами, викливають на мембрані деполяризацію, яка не доходить до Екр – така деполяризація еазивається місевим збудженням
Подразники надпорогові викликають деполяризацію мембрани до Екр, що в свою чергу викликає ПД