55.Фізіологічні механізми болю.

Ноцицептивна чи больова чутливість - це не приємне відчуття, яке виникає при подразненні ноцицепторів, сигналізує про потенційне чи наявне пошкодження структури і супроводжується вісцеральними змінами в організмі завдяки активації симпато-адреналової системи та руховим компонентом.

Нейрофізіологічні дослідження свідчать про перевагу теорії специфічності болю, що підтверджує наявність: 1) специфічних рецепторів – ноцицепторів; 2) специфічних медіаторів у нервових закінченнях аферентних ноцицептивних нейронів; 3) специфічних провідних шляхів. Система, що здійснює введення інформації від ноцицепторів до ЦНС, її обробку на різних рівнях, наслідком чого є виникнення болю, отримала назву ноцицептивна система.

Розрізняють 2 види соматичного болю: 1) швидкий або ранній первинний біль (до 1 с.); 2) повільний або пізній вторинний хронічний біль (більше 1 с.)

Швидкий біль виникає при подразненні, як правило, механо- і терморецепторів, інформація передається аферентними нервами до ЦНС типу Аδ зі швидкістю від 6 до 30 м/с, медіатором їх нервових закінчень є глутамат, який передає інформацію на другий нейрон у задніх рогах СМ і далі неоспіноталамічними шляхами до сенсорної зони кори. Його легко локалізувати, він швидко зникає, його роль - у нагадуванні про можливість пошкодження структур.

Повільний хронічний біль виникає при подразненні хемоноцицепторів, інформація передається аферентними нервами до ЦНС типу С зі швидкістю від 0,5 до 2,0 м/с, медіатором їх нервових закінчень є речовина Р (раіn – біль), це нейропептид, який повільно виділяється у синаптичну щілину, його концентрація сягає максимуму через декілька секунд, він передає інформацію на другий нейрон у задніх рогах СМ у драглистій речовині і далі палеоспіноталамічними та ретикулоталамічними шляхами до кори ГМ.

56. Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення

До антиноцицептовної (протибольової) нейрогуморальної системи належать нервові структури, сконцентровані, очевидно, переважно в стовбурі мозку. Сигналом для їх запуску є тривале й стійке збільшення інтенсивності больових сигналів.

Центральне місце в антиноцицептивній системі посідають нейрони, які містять ендогенні опіати – опіоїдні пептиди (ендорфін, метефалін, лейкефалін). Так нейрони префронтальної кори є енкефалічними. У гіпоталамічни нейронах містяться бета-ендорфіни і динорфін-альфа-неендрофін. Нейрони сірої речовини є енкефалін- і динорфінергічними.

Опіоїдні пептиди вперше було виділено з мозку в 70-х роках ХІХ ст. Вивчення молекул едорфінів засвідчило, що уних є спільна частина для всіх похідних морфіну. Саме вона потрібна для зв’язку із специфічними рецепторами нейронів (оплатними рецепторами), які виявлено у великий кількості в СМ, медіальних ядрах таламуса, гіпоталамусі, лімбічних структурах, фронтальній корі тощо. Подразнення цих ділянок зумовлює сильний знеболювальний ефект.

Доведено, що опіоїдні пептиди є модуляторами звільнення медіаторів у нейросекреторних структурах мозку і взаємодіють при цьому як із нейромедіаторами, так і з нейропептидами. Доведено, що опіоїдні пептиди модулють синаптичну передачу в СМ, а саме: передачу сигналів, пов’язану з больовою чутливістю, і звільнення речовин з закінчень сенсорних нервів.

Завдяки взаємодії нейрофізіологічних і нейрохімічних механізмів в організмі функціонує 4 антиноцицептивні (анальгезивні) системи.

І. Нейронна опіатна анальгезивна система. Її утворюють енкефалінергічні нейрони трьох рівней: спинного, подовгастого і середнього мозку.

ІІ. Гормональна опіатна анальгезивна система. Складається з п'яти рівней: спинний мозок, подовгастий мозок, середній мозок, гіпоталамус, аденогіпофіз. В аденогіпофізі вивільняється β-ліпотропін, з якого утворюється β-ендорфін. Останній поступає в кров, досягає нервових структур і гальмує ноцицептивні нейрони спинного мозку і таламуса.

ІІІ. Нейронна неопіатна анальгезивна система. Представлена моноамінергічними структурами стовбура мозку: серотонінергічними, норадреналінергічними, дофамінергічними. Ці структури знаходяться в ядрах шва, голубій плямі. центральній сірій речовині.

ІУ. Гормональна неопіатна анальгезивна система. Активується при стрес-реакції. Важливим її елементом є вазопресин, який виділяється клітинами гіпоталамуса в нейрогіпофіз, кров, спинномозкову рідину, а також безпосередньо в різні структури мозку: таламус, гіпокамп, мозочок, мигдалевидне тіло, чорну субстанцію, ретикулярну формацію.

Антиноцицептивними або анальгезивними називаються природні механізми. які відмежовують больові відчуття. Вони пригнічують проведення больових сигналів на всіх рівнях нервової системи, які беруть участь у формуванні почуття болю.