Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Реферат

на тему:

«Функціональні можливості DSpace»

Виконала:

Ст. гр. КСІм-12

Ковальчук М.В.

Перевірив:

Тарасов Д.О.

Львів 2012

Зміст

Зміст 2

Вступ 2

Розділ 1. Функціональні можливості Dspace 4

2.1. Модель даних. 4

2.2. Формати файлів. 5

2.3. Метадані. 7

2.4. Пошук та перегляд інформаційних ресурсів 7

2.4.1. Пошук інформаційних ресурсів 8

2.4.2. Перегляд інформаційних ресурсів 11

2.5. Користувацький аспект 12

2.5.1. Реєстрація користувачів 12

2.5.2. Підписка 14

2.5.3. Аутентифікація 14

3. Внесення матеріалів у архів 15

4. Адміністративний аспект 20

Висновок 22

Використана література 24

Вступ

Електронні бібліотеки (ЕБ) це − керовані зібрання інформації, які зберігаються у цифровому форматі і доступні через мережу. Електронну бібліотеку можна розглядати як віртуальну організацію мережевого типу, що збирає, керує та довготерміново зберігає різноманітний цифровий контент та пропонує своїм користувачам (або спільнотам користувачів) спеціалізовані функціональні можливості щодо контенту.

Репозиторії (repositories) – це мережеве сховище призначене для зібрання та зберігання інформаційних колекцій, та надання до них доступу; архіви – це сховища, що спеціально організовані для довготермінового зберігання інформації. Іноді ці терміни: репозиторії, архіви, сховища вживаються як синоніми до терміну електронна бібліотека.

Системи електронних бібліотек (СЕБ) – це програмне забезпечення, що базується на визначеній, можливо розподіленій, архітектурі і забезпечує всю функціональність, що потребує окрема електронна бібліотека.

Користувачі взаємодіють з ЕБ через відповідну СЕБ. Під СЕБ розуміють конкретну систему програмного забезпечення.

Прикладом такої СЕБ є DSpace. DSpace – це пакет вільного/відкритого програмного забезпечення, що надає інструменти для керування цифровими активами, і зазвичай використовується як основа для колективних архівів.

Це ПЗ також пропагується як платформа для цілей цифрового зберігання. На даний момент використовується у понад 1050 установах по всьому світу, від великих університетів до невеличких освітніх коледжів, культурних організацій та дослідницьких центрів. DSpace підтримує широку різноманітність даних, зокрема книги, тези, 3D сканування об'єктів, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми вмісту. ПЗ розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати програмне забезпечення за їхніми потребами.

Перша версія DSpace була випущена у листопаді 2002 після об'єднаних зусиль розробників від MIT та лабортароії HP у Кембріджі, Массачусетс.

Стандартна дистрибуція DSpace включає наступні функціональні аспекти:

• Перегляд, де передбачені можливості щодо перегляду розділів (підрозділів) бібліотеки, їхніх колекцій, елементів (наприклад, документів) та файлів, а також візуалізацію окремих елементів та здійснення пошуку.

• Користувальницький аспект, де передбачено функції щодо входу користувачів у систему (відповідно − виходу з системи), реєстрації нових користувачів, функцій відновлення втрачених аутентифікаційних даних, керування профілем користувача, зміна паролю.

• Внесення, тут реалізовані функції, що відповідають за внесення нового об’єкта (наприклад, документа) у систему, визначення процесу внесення або робочого процесу (workflow process), і нарешті, поглинання нових об’єктів безпосередньо в самому репозиторії (ЕБ).

• Адміністративний аспект, де включені функції керування самою системою, наприклад, створення, модифікація, вилучення розділів (підрозділів), колекцій, користувачів, груп користувачів, облікових записів користувачів, функцій авторизації.

Розділ 1. Функціональні можливості Dspace

2.1. Модель даних.

Спосіб організації даних в DSpace обраний таким чином, щоб відобразити структуру організації, що використовує дану систему. Кожен сайт DSpace ділиться на розділи, що відповідають підрозділам організації. Розділ є найвищим рівнем ієрархії DSpace. Розділи можуть містити підрозділи, тобто можуть утворювати ієрархію. Розділи містять колекції логічно пов'язаних матеріалів. Кожна колекція може належати тільки одному розділу. Колекція складається з елементів, які є основною одиницею або "Атомом" архівування. Елемент належить одній і тільки одній колекції (зв'язок належить), але додатково може бути відображений ще й в інших колекціях (зв'язок включає). Елемент складається з згрупованого, пов'язаного між собою вмісту та відповідних описів (Метаданих). Метадані, описують елемент, індексуються для навігації та пошуку. Далі, елементи, в свою чергу, представляють собою набори (зв'язки) бітових потоків (файлів). Мета подібних наборів – зберігати тісно пов'язані файли разом.

Кожен елемент має запис метаданих кваліфікованого Дублінського Ядра

(Qualified Dublin Core - QDC). Інші метадані можуть зберігатися в елементі у вигляді текстового файлу, але обов'язковим набором метаданих для кожного елемента є QDC, що забезпечує інтероперабельність і простоту знаходження елементів. Метадані Дублінського ядра можуть бути введені кінцевими користувачами разом з самими документами або вони можуть бути отримані з інших метаданих як частина процесу поглинання (ingest process).

2.2. Формати файлів.

Кожен файл, який зберігається в системі, пов'язаний з певним форматом. Так як зберігання  основна функція бібліотечної системи, то для таких систем істотною є можливість розпізнавати конкретні формати файлів, завантажувані користувачами. Невід'ємною частиною формату файлу є явно або приховано виражений спосіб інтерпретації його вмісту.

Список підтримуваних форматів файлів наведено в табл. 2, в яких представлена ​​система дозволяє зберігати і надає доступ до більшості найбільш відомих типів файлів.

Таблиця 2

Підтримувані формати файлів в dSpace

	DSpace 1.4.1
Adobe PDF AIFF audio/basic BMP FMP3 GIF HTML image/png JPEG LateX MARC	Mathematica Microsoft Excel Microsoft Powerpoint Microsoft Project Microsoft Visio Microsoft Word MPEG MPEG Audio Photo CD Photoshop Postscript	RealAudio RTF SGML TeX TeX dvi Text TIFF Video Quicktime WAV WordPerfect XML

Якщо система не розпізнає автоматично формат завантаженого файлу, то його необхідно вказати: якщо формат такого файлу присутній у пропонованому списку, то необхідно вибрати його й натиснути кнопку "Внести"; якщо ж формат файлу відсутній у списку, то клацнути на " у списку формат відсутній" ("format not in list") і описати формат у текстовому полі, розташованому внизу сторінки, обов’язково вказавши додаток, за допомогою якого був створений цей файл, і його версію, наприклад,  "Autodesk AutoCAD R20 for UNIX".