
- •Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів держ. Управл.
- •Відмінність актів держ. Управл. Від інш. Правових актів.
- •Вплив законів управління на прийняття управлінських рішень.
- •Документ в системі державно-управлінських відносин.
- •Документаційне забезпечення держ. Управл. Як категорія.
- •Етапи становлення інформаційних технологій.
- •Інф. Забезпечення держ. Управління в умовах сьогодення.
- •Інф. Технології: класиф., ознаки та ф-ції.
- •Історичний дискурс становлення Конституції України.
- •Історія становлення документа в системі держ.-управл. Відносин на території України.
- •Історія становлення сіаз в незалежній Україні.
- •Класифікація актів держ. Управл.
- •Консультування з громадськістю під час прийняття державно-політичних рішень.
- •Міжнародний досвід регулювання принципу транспарентності (відкритості) держ. Управл.
- •2. Обмеження щодо оприлюднення корпоративної інформації
- •Місцеві держ. Адміністрації, їх статус і повноваження.
- •Об’єкт та суб’єкт держ. Управління як елементи системи.
- •Поняття «відкритість держ. Управл.».
- •Поняття «електроного врядування».
- •Поняття інф. Технологій в сучасному суспільстві.
- •Поняття системи інф.-аналітичного забезпечення (сіаз).
- •Поняття та види ф-цій держ. Управління.
- •Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них.
- •Поняття та класифікація принципів держ. Управління.
- •Поняття, ознаки та юридичне значення актів держ. Управл.
- •Припинення, зупинення, скасування, зміна актів держ. Управління.
- •Проблеми та перспективи документаційного забезпечення держ. Управл. В Україні.
- •Структура публічної служби в Україні та її особливості.
- •Сутність держ. Управл. Та його атрибутивні х-ки.
- •Сучасний етап розвитку системи інф.-аналітичного забезпечення в Україні.
- •Сучасні концепції електронного врядування.
- •Управлінське рішення як соціальне явище. Види управлінських рішень.
- •Феноменологія процесів прийняття управлінських рішень.
- •Центральні органи виконавчої влади: поняття, ознаки, система.
Документаційне забезпечення держ. Управл. Як категорія.
Документаційне забезпечення управління – можна визначити як діяльність спеціальних працівників або підрозділів по створенню фіксації та оформленню) доку-ментаційної інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій. Значення документаційного забезпечення як однієї із сфер управлінської діяльності визначається рядом факторів і, насамперед, його універсальністю. Основу інформаційного забезпечення будь-якої системи, в тому числі органів внутрішніх справ (як ми вже визначилися), в наш час складають традиційні машинописні, рукописні та друкарські документи. Інформація, яка в них міститься, може бути використана (зафіксована, оброблена, систематизована, передана і т. ін.) тільки при здійсненні ряду діловодних операцій. Інформаційно-документаційне обслуговування виступає головною (основною) забезпечувальною (обслуговуючою) функцією управління, виконання якої потребує спеціальних - професійних знань. Від того, як поставлена ця робота, залежить оперативність, чіткість у діяльності будь-якого суб'єкта. Інформаційно-документаційне забезпечення здійснюють спеціальні структурні підрозділи: управління справами, загальний відділ, канцелярія, секретаріат (або секретар-помічник). Ці підрозділи повинні бути укомплектовані спеціалістами. Секретар-помічник також повинен мати спеціальну освіту залежно від рівня керівника і рівня його підготовки.
Етапи становлення інформаційних технологій.
З появою персонального комп’ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової.
Ознака поділу - вид завдань і процесів опрацювання інформації:
1-й етап (60-70-і рр. ХХ ст.) – опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини.
2-й етап (з початку 80-х рр. ХХ ст.) – створення інформаційних технологій, спрямованих на розв’язання стратегічних завдань.
Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:
1-й етап (до кінця 60-х рр. ХХ ст.) характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.
2-й етап (до кінця 70-х рр. ХХ ст) пов’язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього етапу – відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.
3-й етап (з початку 80-х рр. ХХ ст.) – комп’ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи – засобом підтримки прийняття його рішень. Проблемами цього етапу є максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп’ютерному середовищі.
4-й етап (з початку 90-х рр. ХХ ст.) – створення сучасної технології міжустановних зв’язків і інформаційних систем. Проблеми цього етапу багаточислені. Найбільше суттєвими з них є:
укладання угод і встановлення стандартів, протоколів для комп’ютерного зв’язку;
організація доступу до стратегічної інформації;
організація захисту і безпеки інформації.
Ознака поділу - перевага, яку надає комп’ютерна технологія:
1-й етап (з початку 60-х рр. ХХ ст.) характеризується досить ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване коллективне використання ресурсів обчислювальних центрів.
2-й етап (з середини 70-х рр. ХХ ст.) пов’язаний з появою персональних комп’ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем – орієнтація зміщується убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих ним рішень.
3-й етап (з початку 90-х рр. ХХ ст.) пов’язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленого опрацювання інформації.
Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології:
1-й етап (до другої половини XIX ст.) – “ручна” інформаційна технологія інструментарій якої складали: ручка, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою інформаційної технології цього періоду було представлення інформації в потрібній формі.
2-й етап (з кінця XIX ст.) – “механічна” технологія, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.
3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) – “електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. На цьому етапі відбувається зміна мети технології. Акцент в інформаційній технології починає зміщуватись з форми представлення інформації на формування її змісту.
4-й етап (з початку 70-х рр. ХХ ст.) – “електронна” технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різноманітних сфер громадського життя, особливо на організацію аналітичної роботи
5-й етап (з середини 80-х рр. ХХ ст.) – “комп’ютерна” (“нова”) технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами.