34. Феноменологія процесів прийняття управлінських рішень.

Процеси прийняття управлінських рішень (ПУР) мають особливу значимість для управлінської діяльності, У зв'язку з цим необхідно враховувати одну з важливих загальних особливостей управлінських рішень. У самому понятті “управлінське рішення” укладена визначена подвійність. Це - і функція управління, і реальний прогрес по її реалізації. Причому ПУР як процес, здійснюваний керівником, включений і в усі інші управлінські функції. Він, отже, ширше по своєму змісту, ніж функція. Ця подвійність: є однією з головних причин існування двох принципово різних підходів до вивчення ПУР - організаційного і психологічного. Перший заснований на методології нормативного аналізу і, в основному, спрямований на розробку оптимальних процедур і способів реалізації функції ПУР. Він не розкриває реальні механізми управлінських рішень, а пропонує і регламентує поведінку керівника в ситуаціях вибору. Другий підхід базується на методології дескриптивного вивчення і своєю головною метою має встановлення реальних закономірностей і особливостей процесів вибору. Однак саме він, маючі найбільший психологічний інтерес, розвинений у набагато меншій мірі. Те, як насправді людина приймає рішення, нетотожно, а часто - дуже відмінно від того, як він повинен це робити з нормативної, ідеальної точки зору. У зв'язку з цим у теорії сформульоване фундаментальне по своїй значимості положення - про розбіжність реального й ідеального, нормативного і дескриптивного змісту процесів вибору. Тому, як би далеко ні просунулася у своєму розвитку нормативна теорія рішень, необхідно все-таки пам'ятати, що в дійсності рішення приймає реальна людина, конкретний керівник. Вони підпорядковуються багато в чому іншим, ніж нормативні, закономірностям, що доступні лише психологічним методам. Разом з тим два цих підходи не можна і протиставляти один одному. Вони є не альтернативними, а взаємодоповнюючими. Тому представлена тут дескриптивно-психологічна характеристика процесів ПУР доповнює і конкретизує ту - нормативну - їхню характеристику, що була дана вище. Синтез нормативних і дескриптивних організаційних і психологічних підходів забезпечує повне уявлення про функції і процеси ПУР. Психологічна характеристика процесів ПУР повинна включати ті плани, що вважаються в сучасній теорії рішень основними. Це - загальна характеристика основних; психологічних особливостей процесів ПУР; опис головних закономірностей їхньої процесуальної організації (основних етапів і їхньої послідовності);  характеристика побудови структурної організації цих процесів; аналіз основних поведінкових і феноменологічних проявів процесів ПУР; індивідуальні розходження процесів ПУР, обумовлені особистісними якостями. Процеси ПУР поряд з об'єктивними факторами обов'язково включають додаткову і ще більш складну систему факторів суб'єктного і міжсуб'єктного - міжособистісного плану. По-перше, управлінські рішення звичайно реалізуються не тим, хто їх виробляє, а іншими суб'єктами - підлеглими. По-друге, по своєму інформаційному базисі процеси ПУР характеризуються тим, що саме суб'єкти виступають для керівника “каналами” одержання інформації. По-третє, система соціальних відносин впливає на процеси ПУР, оскільки регулює поводження учасників процедур їхнього колегіального вироблення.