- •Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів держ. Управл.
- •Відмінність актів держ. Управл. Від інш. Правових актів.
- •Вплив законів управління на прийняття управлінських рішень.
- •Документ в системі державно-управлінських відносин.
- •Документаційне забезпечення держ. Управл. Як категорія.
- •Етапи становлення інформаційних технологій.
- •Інф. Забезпечення держ. Управління в умовах сьогодення.
- •Інф. Технології: класиф., ознаки та ф-ції.
- •Історичний дискурс становлення Конституції України.
- •Історія становлення документа в системі держ.-управл. Відносин на території України.
- •Історія становлення сіаз в незалежній Україні.
- •Класифікація актів держ. Управл.
- •Консультування з громадськістю під час прийняття державно-політичних рішень.
- •Міжнародний досвід регулювання принципу транспарентності (відкритості) держ. Управл.
- •2. Обмеження щодо оприлюднення корпоративної інформації
- •Місцеві держ. Адміністрації, їх статус і повноваження.
- •Об’єкт та суб’єкт держ. Управління як елементи системи.
- •Поняття «відкритість держ. Управл.».
- •Поняття «електроного врядування».
- •Поняття інф. Технологій в сучасному суспільстві.
- •Поняття системи інф.-аналітичного забезпечення (сіаз).
- •Поняття та види ф-цій держ. Управління.
- •Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них.
- •Поняття та класифікація принципів держ. Управління.
- •Поняття, ознаки та юридичне значення актів держ. Управл.
- •Припинення, зупинення, скасування, зміна актів держ. Управління.
- •Проблеми та перспективи документаційного забезпечення держ. Управл. В Україні.
- •Структура публічної служби в Україні та її особливості.
- •Сутність держ. Управл. Та його атрибутивні х-ки.
- •Сучасний етап розвитку системи інф.-аналітичного забезпечення в Україні.
- •Сучасні концепції електронного врядування.
- •Управлінське рішення як соціальне явище. Види управлінських рішень.
- •Феноменологія процесів прийняття управлінських рішень.
- •Центральні органи виконавчої влади: поняття, ознаки, система.
Поняття та види ф-цій держ. Управління.
Функції управління — це відносно самостійні й однорідні частини змісту управлінської діяльності, в яких виражається владно-організуючий вплив суб'єкта управління на об'єкт. функцію державного управління можна визначити як частину управлінської діяльності держави, яку здійснюють на основі закону чи іншого правового акта органи виконавчої влади притаманними їм методами для виконання завдань державного управління. класифікація функцій державного управління на загальні, спеціальні та допоміжні. Загальні справляють об'єктивно необхідний вплив на певні процеси, що відбуваються в господарській, політичній, соціально-культурній та інших сферах. Ці функції є основними, притаманними будь-якому управлінню, незалежно від того, на якому рівні та в яких галузях вони здійснюються. Загальними функціями державного управління є прогнозування, планування, організація, регулювання, координація, облік, контроль. Прогнозування. це наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів, властивих суб'єкту й об'єкту управління. Функція планування є на всіх рівнях ієрархії управління. Вона полягає у визначенні мети, напрямів, завдань, засобів реалізації тих чи інших процесів. Функцію організації пов'язано зі створенням організаційного механізму. Мета цієї функції — сформувати керуючі та керовані системи, а також зв'язки й відносини між ними. За допомогою регулювання здійснюються безпосереднє керівництво, поведінка керованих об'єктів. Під впливом регулювання управлінські процеси відбуваються в заданому напрямі та відповідно до встановленої програми. Координація забезпечує узгодження діяльності систем управління. Функцію обліку пов'язано зі збиранням, передачею, зберіганням і переробленням даних, реєстрацією та групуванням відомостей про діяльність системи управління, наявність і витрати ресурсів тощо. Функція контролю покликаний постійно надавати інформацію про дійсний стан справи щодо виконання завдань. Спеціальні функції характеризують особливості конкретного суб'єкта чи об'єкта управління. До основних спеціальних належать:
забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;
розроблення проекту Закону про Державний бюджет і забезпечення його виконання;
розроблення та здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й культурного розвитку держави та інші, перераховані в ст. 116 Конституції України.
Спеціальні управлінські функції здійснює Президент України як глава держави. Спеціальні функції (як найчисленніші) поділяють на види залежно від сфер управління. Така специфічність функцій наявна в сферах економіки, соціально-культурній, адміністративно-політичній. Подальша диференціація функцій, обумовлена особливостями об'єктів управління, відбувається усередині цих сфер управління завдяки допоміжним функціям. Основне їх призначення — забезпечення обслуговування процесів загальних і спеціальних функцій. За їх допомогою створюють необхідні умови для нормальної діяльності управлінських структур.