
- •Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів держ. Управл.
- •Відмінність актів держ. Управл. Від інш. Правових актів.
- •Вплив законів управління на прийняття управлінських рішень.
- •Документ в системі державно-управлінських відносин.
- •Документаційне забезпечення держ. Управл. Як категорія.
- •Етапи становлення інформаційних технологій.
- •Інф. Забезпечення держ. Управління в умовах сьогодення.
- •Інф. Технології: класиф., ознаки та ф-ції.
- •Історичний дискурс становлення Конституції України.
- •Історія становлення документа в системі держ.-управл. Відносин на території України.
- •Історія становлення сіаз в незалежній Україні.
- •Класифікація актів держ. Управл.
- •Консультування з громадськістю під час прийняття державно-політичних рішень.
- •Міжнародний досвід регулювання принципу транспарентності (відкритості) держ. Управл.
- •2. Обмеження щодо оприлюднення корпоративної інформації
- •Місцеві держ. Адміністрації, їх статус і повноваження.
- •Об’єкт та суб’єкт держ. Управління як елементи системи.
- •Поняття «відкритість держ. Управл.».
- •Поняття «електроного врядування».
- •Поняття інф. Технологій в сучасному суспільстві.
- •Поняття системи інф.-аналітичного забезпечення (сіаз).
- •Поняття та види ф-цій держ. Управління.
- •Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них.
- •Поняття та класифікація принципів держ. Управління.
- •Поняття, ознаки та юридичне значення актів держ. Управл.
- •Припинення, зупинення, скасування, зміна актів держ. Управління.
- •Проблеми та перспективи документаційного забезпечення держ. Управл. В Україні.
- •Структура публічної служби в Україні та її особливості.
- •Сутність держ. Управл. Та його атрибутивні х-ки.
- •Сучасний етап розвитку системи інф.-аналітичного забезпечення в Україні.
- •Сучасні концепції електронного врядування.
- •Управлінське рішення як соціальне явище. Види управлінських рішень.
- •Феноменологія процесів прийняття управлінських рішень.
- •Центральні органи виконавчої влади: поняття, ознаки, система.
Об’єкт та суб’єкт держ. Управління як елементи системи.
У системі державного управління об'єктом управління виступає суспільство, суспільна діяльність, а суб'єктом - органи виконавчої влади. Головною рисою суб'єкта державного управління є наявність у нього певної компетенції і владних повноважень, які дають змогу втілювати свою волю у формі управлінських рішень, керівних команд, обов'язкових до виконання. Відповідно об'єкт державного управління зобов'язаний підкорятися владній волі суб'єкта і в обов'язковому порядку виконувати його рішення. Суб'єкт управління - система, наділена певною компетенцією і державно-владними повноваженнями, що дозволяють їй втілювати свою волю у форму керівних команд чи рішень, обов'язкових для виконання, тобто це система, що управляє. У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи виконавчої влади (уряд, міністерства, державні комітети, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації); керівники і керівний склад цих органів (політичні діячі; посадові особи; службові особи, які наділені державно-владними повноваженнями). Об'єктом соціального управління є все суспільство, яке не може існувати поза ним, для якого управління є іманентним елементом. Основними об'єктами державного управління слід вважати підпорядковані об'єктам органи виконавчої влади, сектори державного управління, галузі промисловості, державні установи, організації і підприємства, підвідомчі органам виконавчої влади. Об'єкт управління - це система, яка підпорядковується владній волі суб'єкта управління і виконує його рішення, тобто система, якою управляють. Суб'єкт і об'єкт управління перебувають у постійній динамічній взаємодії, в процесі якої виникають управлінські відносини. Взаємодіючи, суб'єкт і об'єкт утворюють процес управління.
Поняття «відкритість держ. Управл.».
Відкритість і прозорість органів державного управління є невід’ємними характеристиками здійснення державної влади на засадах реальної демократії. Наявність та динамічне підвищення рівнів відкритості та прозорості державної влади перед громадськістю є якісними ознаками демократичних перетворень суспільства на шляху його еволюційного розвитку. В умовах здійснення державної влади на демократичних засадах, що передбачає періодичність та змінюваність її реалізації громадськими об’єднаннями з різними політичними програмами, підходами до механізмів їх виконання, принципи відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління є достатніми гарантіями сталого розвитку демократизації та підвищення ефективності функціонування державної влади, наближення її інститутів до потреб суспільства. Підвищення рівня відкритості та прозорості в діяльності органів державної влади та управління, сприяє забезпеченню достовірності, оперативності та повноти інформації щодо управлінських рішень, які зачіпають права та інтереси об’єктів державного управління. Крім того, відкритість і прозорість у діяльності органів державного управління здатні не тільки нівелювати напруження в суспільстві, пов’язане з неадекватними діями влади, найбільш повно та якісно ураховувати потреби різних соціальних груп, структурованих у громадські угрупування, а й суттєво підвищити ефективність влади та управління за рахунок залучення громадськості до опрацювання управлінських рішень на різних стадіях їх підготовки й прийняття.