
- •Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів держ. Управл.
- •Відмінність актів держ. Управл. Від інш. Правових актів.
- •Вплив законів управління на прийняття управлінських рішень.
- •Документ в системі державно-управлінських відносин.
- •Документаційне забезпечення держ. Управл. Як категорія.
- •Етапи становлення інформаційних технологій.
- •Інф. Забезпечення держ. Управління в умовах сьогодення.
- •Інф. Технології: класиф., ознаки та ф-ції.
- •Історичний дискурс становлення Конституції України.
- •Історія становлення документа в системі держ.-управл. Відносин на території України.
- •Історія становлення сіаз в незалежній Україні.
- •Класифікація актів держ. Управл.
- •Консультування з громадськістю під час прийняття державно-політичних рішень.
- •Міжнародний досвід регулювання принципу транспарентності (відкритості) держ. Управл.
- •2. Обмеження щодо оприлюднення корпоративної інформації
- •Місцеві держ. Адміністрації, їх статус і повноваження.
- •Об’єкт та суб’єкт держ. Управління як елементи системи.
- •Поняття «відкритість держ. Управл.».
- •Поняття «електроного врядування».
- •Поняття інф. Технологій в сучасному суспільстві.
- •Поняття системи інф.-аналітичного забезпечення (сіаз).
- •Поняття та види ф-цій держ. Управління.
- •Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них.
- •Поняття та класифікація принципів держ. Управління.
- •Поняття, ознаки та юридичне значення актів держ. Управл.
- •Припинення, зупинення, скасування, зміна актів держ. Управління.
- •Проблеми та перспективи документаційного забезпечення держ. Управл. В Україні.
- •Структура публічної служби в Україні та її особливості.
- •Сутність держ. Управл. Та його атрибутивні х-ки.
- •Сучасний етап розвитку системи інф.-аналітичного забезпечення в Україні.
- •Сучасні концепції електронного врядування.
- •Управлінське рішення як соціальне явище. Види управлінських рішень.
- •Феноменологія процесів прийняття управлінських рішень.
- •Центральні органи виконавчої влади: поняття, ознаки, система.
Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.
Під державним управлінням прийнято розуміти здійснення функцій державними органами влади. Державне управління спрямовано на регулювання політичних, соціальних та економічних процесів у суспільстві. Також під державним управлінням розуміється діяльність органів державної влади та їх посадових осіб з реалізації визначеної політики. На відміну від адміністративної роботи, яка здійснюється згідно з чинними правилами та нормами (тобто формалізованої діяльності), власне політична (публічна) діяльність пов'язана із завданням установлення нових формальних умов. Головне у творенні політики - це визначення суті проблеми, вирішення якої потребує втручання державних органів влади. Прийняттю політичних рішень має передувати публічне обговорення всіх обставин виникнення суспільно значущої проблеми та оптимальних варіантів її розв'язання. Отже, політика і управління є взаємозалежними суспільними сферами, які об'єднує загальна природа походження, що пов'язана з феноменом влади. Ці сфери впродовж історичного розвитку по-різному співвідносилися одна з одною, але їх завжди об'єднувало уявлення про владу як про організовану силу, яка спрямована на врегулювання соціальних, економічних та особистих відносин.
Вимоги, що ставляться до правових актів держ. Управл.
Акт державного управління — це офіційний припис, заснований на законі, прийнятий суб'єктом управління на будь-якому рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення й у межах його компетенції з додержанням встановленої процедури та форми, й тягне за собою певні юридичні наслідки. Акти управління встановлюють певні правила поведінки — приписи, дозволи, заборони. Їх норми спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян, державних і недержавних організацій, охорону державної безпеки й громадського порядку тощо. В актах державного управління містяться обов'язкові до виконання приписи, якими на громадян, державні та недержавні організації, посадових осіб покладаються певні правила поведінки: їх права, обов'язки, відповідальність. Акти управління є односторонньо вольовими актами. Владність цих актів полягає в тому, що згода на їх виконання з боку тих чи інших осіб або організацій, яким їх адресовано, не потрібна. Але це не означає, що всі акти управління носять імперативний характер. Багато в чому адміністративні правовідносини характеризуються тим, що праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої, і навпаки. В сучасних умовах наявна значна кількість актів виконавчої влади, що містять приписи науково обґрунтованих рекомендацій.
Відмінність актів держ. Управл. Від інш. Правових актів.
Акти державного управління відрізняються від судових актів. Судові акти у відповідності із завданнями суду, як правило, видаються у зв’язку з порушенням правової норми. Акти державного управління встановлюють правові норми, вони видаються з широкого кола питань, що виникають у зв’язку регулюванням цивільних, фінансових, адміністративних, трудових та інших правовідносин, а не тільки у зв’язку з порушенням правових норм. Судові акти видаються лише у випадках, чітко визначених законом. Багато актів державного управління поряд з судовими актами видаються і тоді, коли необхідність у них виникає із компетенції цього органу, окресленій законом у більш загальній формі, ніж компетенція суду. Характер багатогранної управлінської діяльності не дозволяє детально регламентувати усі можливі варіанти рішень при відповідних обставинах. Судові акти завжди є актами застосування норм права, вони не містять норм права. Акти державного управління можуть бути і нормативними. Акти органів прокуратури - протест, подання, припис, постанова, поряд із судовими актами - також є реагуванням на порушення законності. Цими актами не створюються норми права, що притаманно для актів органів управління, юридичні відносини ці акти також не породжують. Акти об’єднань громадян, це акти колегіальні, вони мають силу лише для членів даної громадської організації чи партії. Вони забезпечуються заходами морального впливу. Дія ж багатьох актів державного управління, маючи одноособовий, однобічний, владний характер, поширюється далеко за межі органу, який їх видає, до того ж може забезпечуватися державно-примусовими заходами, що стимулюють виконання вимог актів державного управління. Акти державного управління і управлінські рішення мають як спільні риси, так і відмінності. Управлінські рішення є проявом соціального управління, підсумковою формою відповідного управлінського циклу. Але на відміну від актів державного управління, управлінські рішення можуть мати будь-яку документальну форму, сфера їх дії більш обмежена порівняно з актами державного управління, невиконання актів державного управління може тягти за собою застосування юридичних санкція, оскарження яких також передбачене законодавством. Управлінське рішення не має ніяких спеціальних засобів захисту. Акти державного управління не слід плутати зі службовими документами - доповідними записками, довідками, посвідченнями, актами ревізії тощо. Де-які з останніх мають певне юридичне значення. Але ці документи не містять правових норм, не можуть самі змінити, припинити чи встановити адміністративно-правові відносини. Оформлення низки документів можливо лише за наявності відповідного акту управління. Від цивільно-правових договорів акти державного управління відрізняються тим, що вони є наслідком однобічного волевиявлення органу державного управління, а договір - результат взаємної згоди двох або кількох сторін. Акти державного управління поряд із законами встановлюють порядок та умови укладення цивільно-правових договорів (правила роздрібної торгівлі, договори поставки, перевезення тощо). Отже, можна визначити,що акти державного управління - це обов’язкові владні приписи, видані органами державного управління, що накладають на громадян, громадські організації, підприємства, установи, організації різних форм власності та їх посадових осіб певні обов’язки або надають їм які-небудь права.