39. Промисловий переворот сша: передумови, підсумки, вчення г.Керрі.

Американська промислова революція почалася після англо-американської війни 1812-1815 рр. Промисловий переворот почався в умовах не сформованості системи мануфактурного виробництва, значного розвитку ремесла та домашньої промисловості. Механізація і будівництво фабрик почалися в текстильній галузі.

Перші сталеплавильні й прокатні заводи були побудовані в 1816 р. поблизу Пітсбурга. Особливо велике значення для розвитку американської індустрії мав промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. Велике господарське значення мало спорудження каналів. Машинобудування розвивалось повільно. Інтенсивна механізація, нестача і дорожнеча робочої сили стимулювали швидке впровадження винаходів. У 50-х роках ХІХ ст. у промисловості північно-східної частини США запанувала фабрична система. Громадянська війна 1861-1865 рр. закінчилася перемогою Півночі. З 1 січня 1863 р. було скасовано рабство на території Півдня, ліквідовано політичну й економічну роз’єднаність США, створено сприятливі умови для розширення внутрішнього ринку. В 60-80-х роках завершився промисловий переворот у США. З’явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна, нафтопереробна.

Значних успіхів досягло машинобудування, зокрема у виробництві сільськогосподарської техніки, локомотивів. Значну роль у прискоренні промислового розвитку США відіграв імпорт капіталів із Європи. Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання населення країни.

Своєрідність соціально-економічного розвитку країни знайшла відображення в оригінальних підходах Г. Ч. Кері до трактування основних понять класичної політичної економії. Найбільш відомі його твори – „Нариси про норму заробітної плати” (1835) у 3 томах, „Принципи політичної економії” (1837 – 1840) у 3 томах, „Гармонія інтересів агрокультури, мануфактури та комерції” (1850), „Принципи соціальної науки” (1865). У своїх працях Г. Ч. Кері:

– розглядав політичну економію як науку про багатство, яка вивчає об’єктивні та незмінні економічні закони, подібні законам природи;

– визначав вартість товарів не кількістю праці фактично витраченої на її виробництво, а витратами виробництва цього товару

– стверджував, що капіталізм сприяє економічному розвитку суспільства.

– розробив закон гармонії інтересів, у якому критикуючи вчення Д. Рікардо про доходи, обґрунтовував відсутність підстав для соціальних суперечностей між учасниками виробництва.

– обгрунтував ідею гармонії інтересів між підприємцями і землевласниками.

40. Економічні ідеї утопічного соціалізму.

Утопічний соціалізм представлений працями відомих мислителів XVIII – XIX ст. Р. А. Сен-Сімона, Ш. Фур'є та Р. Оуена. Виховані на ідеях Т. Мора і Т. Кампанелли, французьких просвітителів, і, розчарувавшись у результатах буржуазних революцій, вони почали виступати із рішучою критикою капіталістичного ладу і створювати нові фантастичні моделі “світлого майбутнього”.

Головну увагу Сен-Сімон приділяє дослідженню соціологічних проблем, проте при розгляді методологічних питань історії людського суспільства він вносить вклад і в розвиток політичної економії. На його думку, поступальний розвиток суспільства відбувається шляхом переходу від одного рівня (стадії, формації) до іншого в результаті зростання обсягу знань і вдосконалення господарства.

В кожній стадії існує два періоди: органічний або рівноважний, і критичний, коли рівновага розвитку порушується. Органічний період – це час, коли суспільство виступає єдиним і організованим цілим, стійким в економічних і ідеологічних відносинах. При критичному періоді виділяється певний клас, економічна могутність якого поступово зростає і який прагне прийти до влади. В результаті політичної боротьби між ним і рештою населення відбувається перехід до нової більш прогресивної стадії. Саме в цьому, з точки зору Сен-Сімона, і проявляється суть історичного прогресу. Тому перехід до нового суспільного ладу, який більш відповідає людській природі, так як забезпечує щастя для значно більшої кількості людей, є історичною необхідністю.

Головною його ідеєю є досягнення соціальної гармонії, яка можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості і рівності. Капіталізм, зі своєю промисловістю, є ж ворожим людині, а капіталістична індустріалізація лише посилює антагонізм між інтересами індивідуума і колективу. Тому капіталізм потребує обов'язкового реформування з метою ліквідації існуючої приватної власності, яка породжує конкуренцію, анархію і призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства.