3. Етапи господарської еволюції первісного суспільства.

Первісна доба найтриваліша в історії людства. Вона тривала більш як 2 млн. років від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV-III тис. до н. е.). Україна відноситься до тих регіонів, де людина з'явилась найраніше. (1,5 млн. років тому).Залежно від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці, матеріальна культура первісної доби поділяється ученими умовно на такі періоди:

Палеоліт (давній кам'яний вік), який тривав з 2 млн.100 тис. років до н. е. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, які зумовили і примітивні форми господарювання: збиральництво, мисливство, рибальство, які свідчили про привласнювальний характер господарства. Переломним моментом розвитку господарської діяльності людей у цей період стало оволодіння вогнем з допомогою тертя.

· Мезоліт (середній кам'яний вік), який тривав 40 тис. років до н.е. У цей період величезні льодовики просувалися з півночі і досягли Північного Прикарпаття, вкрили все Придністров’я. Змінився рослинний і тваринний світ. З'явилися мамонти, носороги, північні олені, печерні ведмеді. Вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей: гостронаконечники, скребло для розбирання туш тварин, обробці дерева. Були винайдені лук і стріли, з'явився найдавніший транспорт ¾ водний (плоти, човни). Основним видом господарської діяльності стало полювання на дикого звіра.

· Неоліт (новий кам'яний вік 8 2 тис. до н.е.). Для цього періоду притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається “неолітична революція” перехід до свідомого виробництва продуктів харчування. Основні заняття людей землеробство, тваринництво, гончарство. Спочатку розпушували землю ручними кістяними мотиками, згодом перейшли до дерев'яного рала. Як тяглову силу використовували волів, коней. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо.

· Енеоліт мідний вік перехідний період від неоліту до бронзового віку (III II тис. до н.е.).

· Бронзовий вік (III I тис. років до н.е.). Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існування відтворювального господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло.

· Ранній залізний вік (І тис. до н.е. 1V ст. н.е. (375 рік розгром готського союзу в Північному Причорномор’ї). Цей період характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. Відбувається перехід від мотики до сохи та плуга, з’являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Дуже швидко розвиваються ремесла ковальство, гончарство.

4.Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу

Саме тут вперше відбувся перехід до класового суспільства у тих країнах, в яких був теплий клімат і основну частину території складали долини великих повновод-них рік (Ніл, Тигр і Євфрат, Ганг, китайські річки). Природні умови сприяли приско-реному розвитку продуктивних сил. Специфіка соціально-економічного розвитку країн Стародавнього Сходу, осо-бливості функціонування рабовласницького ладу дали підставу науковцям називати східний спосіб виробництва «східним рабством».

Одними з перших, які виникли на нашій планеті у IV тис. до н.е., були стародавні держави Месопотамії. До 2040 р. до н.е. у Месопотамії існувало 2 великі держави — Шумер і Аккад.

Основу економіки держав Месопотамії складало сільське господарство. Бурхливо роз-вивалося і землеробство. Вирощували ячмінь, пшеницю, просо, сезам, кунжут. Яч-мінь використовувався не тільки для виготовлення хліба, але і на виробництво пива. Якість виробництва і ціна продажу пива регулювалися державою.

Для забезпечення розвитку економічних відносин, виконання державою своїх функцій і, відповідно, збору податків, вводиться грошова і податкова системи. Операції з нерухомістю, торгівля всередині країни, особливо зовнішня, виклика-ли потребу створення банків, які з’явилися у II тис. до н.е. Банки надавали позики.

Вперше в світі у Єгипті була розроблена технологія виготовлення матеріалу для письма — папірусу.

Єгиптяни були добрими будівельниками. Перші піраміди були побудовані у XXVII ст. до н.е. (піраміда Хеопса будувалася 20 років).

Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії та Китаю. Вже в IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошувальне землеробство, розвивалося тва-ринництво. З найдавніших часів (V тис. до н.е.) тут стали культивувати бавовну, а з IV тис. до н.е. — цукрову тростину

Високого рівня розвитку досягло ремесло(гончарство, ткацтво), Виникли реміс-ничі міста, торгівля У Китаї використовувалася трипільна система землеробства, вперше стали за-стосовувати мінеральні добрива, займатися шовківництвом. Винайдення техноло-гії отримання шовкових ниток дало поштовх до різкого підвищення рівня ткацтва. Китайські майстри винайшли ткацький верстат, який працював на основі водяного колеса.