- •Етапи розвитку економіки й основні напрямки розвитку економічної думки
- •Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
- •Етапи господарської еволюції первісного суспільства.
- •4.Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
- •5. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •Господарство первісних племен на території українських земель
- •Трипільська культура
- •«Осьовий» час і формування сучасних цивілізацій
- •Індійська цивілізація і розвиток економіки, Трактат «Архашастра»
- •Стародавній Китай: розвиток, господарство, економічна думка
- •Стародавня Греція: виникнення, періодизація
- •Античний Рим: основні етапи економічного розвитку
- •Економічна думка Античного світу: Сократ, Ксенофонт, Платон, Аристотель
- •Економічний розвиток східнослов’янських племен
- •Спільні риси та відмінності західно-християнської та східно-християнської цивілізацій
- •Економіка Західної Європи та її аграризація у V-X ст.
- •Феодалізм: характеристика, основні пам’ятки суспільно-економічної думки
- •Характеристика періодів зрілої феодальної економіки (XI-XIII ст.) та пізнього Середньовіччя (XIV-XV ст.)
- •19. Економічна думка середньовіччя: каноністи, Фома Аквінський
- •20. Давньоруська феодальна держава: розвиток господарства. Пам’ятки економічної думки.
- •21. Передумови виникнення ринкового господарства, процес секуляризації
- •22. Меркантилізм та школа фізіократів, економічні вчення: в. Стаффорда, т. Мена, а. Де Монкретьєна, ф. Кене.
- •23. Розвиток продуктивних сил європейських країн наприкінці хvi –початку XVII ст. Становлення мануфактурного виробництва.
- •24. Передумови, огляд, наслідки, Великих географічних відкриттів.
- •25. Сутність, основні джерела, наслідки первісного нагромадження капіталу.
- •26. Основоположники класичної політичної економії: в. Петті, п. Буагільбер. Трудова теорія вартості.
- •27. Економічний розвиток східних і західних українських земель в період розпаду феодалізму(XVII-перша половина XVIII ст.)
- •28. Промисловий переворот: сутність, етапи, підсумки, основні технічно-наукові винаходи.
- •29. Економічне вчення а. Смітта.
- •30. Економічне вчення д. Рікардо.
- •31. Економічний розвиток Великої Британії(з кінця XVIII – середини XIX ст.): передумови, хід та підсумки промислового перевороту.
- •32.Економічні вчення т.Мальтуса та н. Сеніора
- •33. Економічні вчення Дж. Мілля
- •34. Економічний розвиток Франції за часів промислового перевороту: передумови та підсумки.
- •35. Економічне вчення ж. Сея, ф. Бастіа та ж. Сімона де Сісмонді
- •37.Теоретична школа Німеччини. Економічне вчення в. Рошера, б. Гільдебранда та г. Шмоллера.
- •38. Економічне вчення в. Зомбарта та м. Вебера.
- •39. Промисловий переворот сша: передумови, підсумки, вчення г.Керрі.
- •40. Економічні ідеї утопічного соціалізму.
- •41. Економічна теорія Карла Маркса.
23. Розвиток продуктивних сил європейських країн наприкінці хvi –початку XVII ст. Становлення мануфактурного виробництва.
Мануфакту́ра— форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам.
Передумови утворення мануфактури
зростання ремесла, товарного виробництва
поява майстерень з найманими працівниками
накопичення грошових багатств у результаті первинного накопичення капіталу.
Шляхи виникнення мануфактури
-об'єднання в одній майстерні ремісників різних спеціальностей, завдяки чому продукт аж до його ---остаточного виготовлення залишався на виробництві в одному місці
-об'єднання в загальній майстерні ремісників одної і тої ж спеціальності, кожен з яких виконував безперервно одну і ту ж саму операцію.
Історія генези індустріальних країн Західної Європи тісно пов’язана з розвитком мануфактурного виробництва в XVI—XVIІІ ст., від якого в значній мірі залежав економічний розвиток країн у цілому. Характерною рисою мануфактури у порівнянні з попередньою простою кооперацією був перехід до поопераційного поділу праці при виготовленні товарів, що привело до значного підвищення продуктивності праці. Мануфактурне виробництво історично підготувало передумови для великої машинної індустрії.
Англія вивозила сиру вовну на переробку за кордон, зокрема до Голландії. У XV ст. в Англії починають будуватися мануфактури для виробництва сукна з власної сировини, попит на яку з кожним роком зростав. У XVI ст. виготовленням вовняних тканин займалося близько половини робочого населення Англії.
З середини XVIІ ст. мануфактура стає панівною формою виробництва, охоплюючи все більшу кількість випуску різних видів товарів та поглиблюючи міжнародний поділ праці. Галузевий склад мануфактур у значній мірі визначався природно-географічними умовами та історичним розвитком тієї чи іншої країни. Так, в Англії в основному переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобудівельні мануфактури; у Німеччині — гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії — текстильні та суднобудівельні.
Розвиток мануфактурного виробництва викликав погіршання умов праці робітників, збільшення тривалості робочого дня, застосування жіночої та дитячої праці, зниження реальної заробітної платні, що сприяло загостренню соціальних протиріч.
24. Передумови, огляд, наслідки, Великих географічних відкриттів.
На останньому етапі існування середньовічного суспільства в XV – першій половині XVII ст. темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. Епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують серединою XV - серединою XVII ст.
Передумови:
зрушеннями у розвитку продуктивних сил у Західній Європі;
криза левантійської торгівлі;( були втрачені торгівельні шляхи, оскільки раніше сухопутний шлях ішов через Золоту Орду, яка на той час розпадається на окремі частини; кожний хан на своїй території хотів отримати частку за те, що товар перевозиться по його території, відповідно купці підвищують ціну на свої товари, і вони коштують дуже дорого.)
Період Великих географічних відкриттів поділяють умовно на два періоди: 1) Іспано-португальський (кін. XV – сер. XVI ст.) – включає в себе відкриття Америки (Христофор Колумб) 2) період російських і голандських відкриттів (сер. XVI – сер. XVII ст.) – відкриття росіянами всієї Північної Азії включаючи похід Єрмака
Відкриття нових земель та континентів європейцями – Великі географічні відкриття – мало великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства.
Великі географічні відкриття дали великий поштовх розвиткові колоніалізму, вони визначили два головні напрямки європейських колоніальних загарбань: через Атлантичний океан до Америки і навколо Африки через Індійський океан в Азію.
Наступним наслідком є початок формування світового ринку завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу. Європу, Америку, Африку, Австралію зв’язали нові торговельні шляхи. Виникнення світового ринку стало ще одним поштовхом до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства.
Відбулась, так звана “революція цін”, зумовлена ввезенням з Америки до Європи великої кількості золота та срібла. Такий великий приплив відносно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їх вартості та значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та промисловості. Наслідки Вплив Великих географічних відкриттів прискорив процес первісного нагромадження капіталу в Англії, Голландії та інших країнах Західної Європи та руйнування натурального феодального господарства.
