9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.

Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або не спеціалізованими, створеними на професійній або непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими).

Аварійно-рятувальні служби поділяються на: а)державні; б)аварійно-рятувальні служби громадських організацій; в)аварійно рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі об’єктові аварійно-рятувальної служби).

До складу аварійно-рятувальних служб входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи), що забезпечують вирішення покладених на ці служби завдань.

Структура, організація і штатний розпис державних аварійно-рятувальних служб затверджується центральними органами виконавчої влади.

Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт, структура і штатний розпис комунальних та аварійно-рятувальних служб громадських організацій визначаються органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, що створюють ці служби.

Структура та організація взаємодій сил об’єктових аварійно-рятувальних служб затверджується керівниками підприємств, установ та організацій на яких вони створюються.

Для ліквідації НС залежно від її рівня уповноваженим керівником з ліквідації цієї ситуації призначається [43]:

6. у разі виникнення НС державного рівня – Кабінетом Міністрів України – Перший віце-прем’єр, віце-прем’єр міністр,,,,,,,,,, чи керівник одного з центральних органів влади чи його перший заступник;

7. у разі виникнення НС регіонального рівня – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями – перший заступник або один із заступників Голови ради міністрів АРК, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних організацій або керівник відповідного територіального органу з питань НС та цивільного захисту населення;

8. у разі виникнення НС місцевого рівня – районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради – один із заступників голови районної державної організації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань НС та захисту населення;

9. у разі виникнення НС об’єктового рівня – виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації – один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.

Ніхто не має права втручатися в діяльність уповноваженого керівника з ліквідації НС до призначення іншого уповноваженого керівника.

Залежно від обставин, що склалися в зоні НС уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

• проведення евакуаційних заходів;

• зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС та обмеження доступу людей в цю зону;

• залучення в установленому порядку до проведення робіт необхідних транспортних засобів, техніки, іншого майна підприємств, а також громадян за їх згодою;

• зупинення аварійно-рятувальних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь в ліквідації НС.

В МНС України сьогодні є в наявності 6 гелікоптерів, які допомагають в запобіганні і ліквідації НС. Недоліком організації роботи МНС є те, що головним завданням Міністерства надзвичайних ситуацій є не попередження, а ліквідація НС. Про це свідчить і передовий досвід ЄС. Тому набуття студентом компетентності, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з попередження НС, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення щодо безпеки розглядаються, як найважливіші пріоритети в житті і діяльності людини.

9.5 Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень та засобів захисту продовольства, води, фуражу.

Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Дезінфекційні заходи (дезінфекція, дезінсекція, дератизація) – це заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників – комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Санітарно-протиепідемічні правила і норми – це нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб [44].

Відомо [37], що внаслідок виникнення НС мирного (воєнного) часу люди, будівлі, споруди, територія, вода, продукти харчування, сировина можуть бути заражені радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

Спеціальна обробка є складовою частиною ліквідації наслідків масового ураження і являє собою комплекс заходів, що проводиться з метою відновлення готовності транспортних засобів, техніки, спеціальних формувань і населення.

Спеціальна обробка включає комплекс робіт із знезараження різних поверхонь технічних засобів і санітарної обробки населення.

Знезараження – це виконання робіт з дезактивації, дегазації і дезінфекції заражених поверхонь.

Дезактивація – це видалення радіоактивних речовин (РР) із забруднених поверхонь транспортних засобів і техніки, будівель і споруд, території, одягу і засобів індивідуального захисту виконується у випадках коли ступінь забруднення перевищує допустимі норми ( 200 мР/год і більше ). Вона проводиться водою під тиском 2-3 атмосфери , або обробкою дезактивуючими речовинами, протиранням ганчірками, що змочені в бензині, дизельному паливі. Обробка може проводитись газокрапельним потоком.

Дезактивація будівель і споруд проводиться змиванням водою. Злив починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо ретельно миються : вікна, двері, нижні поверхи будівлі. Для недопущення потрапляння зараженої води у внутрішні приміщення, слід щільно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори та ін.

Дезактивація поділяється: на часткову і повну. Проводиться вона в основному двома способами: механічним і фізико-хімічним.

Дезактивацію транспортних засобів і техніки проводять із застосуванням 0,15% розчину СФ-2 у воді (влітку) або аміачні води для підвищення ефективності змивання РР застосовують поверхнево-активні і комплексоутворюючі речовини, кислоти і луги. Саме до перших належить порошок СФ-2 і препарати ОП-1, ОП-10; до других фосфати натрію і лимонної кислоти, солі цих кислот.

Дезактивацію внутрішніх приміщень проводиться обмітанням віниками і щітками та протиранням вогкими ганчірками. Підлога миється теплою водою з милом, шампунями або 2-3% содовим розчином.

Ділянки з твердим покриттям (бетон, асфальт) змиваються струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин. Ділянки, які не мають твердого покриття дезактивуються шляхом зрізання забрудненого шару грунту завтовшки 5-10 см бульдозерами , грейдерами, а засипання забруднених ділянок території шаром незараженого грунту завтовшки 8-10 см; переорюванням забрудненої території на глибину до 20 см, взимку зрізанням верхнього шару снігу до 20 см чи сколюванням ожеледі, льоду.

Продукти і харчова сировина дезактивується шляхом заміни забрудненої тари або обробки, а також зняттям забрудненого шару. Олію, жири відстоюють протягом 3-5 днів. Овочі промивають водою. Забруднена їжа та хліб знищується.

Дегазація – це розклад отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення їх із заражених поверхонь з метою зниження ступеня зараженості до допустимих норм. Проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, поливомийних машин із застосуванням дегазуючих речовин, води, органічних розчинників, миючих засобів. За відсутністю розчинів ОР змивають розчинниками (бензин, гас, дизпаливо).

Розчинниками можуть бути як вода так і органічні рідини (дихлоретан, трихлоретан, бензин та ін.). Дегазація може проводиться за допомогою хімічного або механічного способів. Хімічний спосіб здійснюється шляхом поливання дегазуючими розчинами. Механічний спосіб – зрізання і видалення верхнього шару грунту за допомогою грейдера на 7-8 см, пористого снігу до

20 см або ізоляції зараженої поверхні з використанням настилів : соломи, очерету, гілок, дощок та ін. Дегазація території з твердим покриттям проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

Дезінфекція – це знищення у зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб як це наведено вище. Дезінфекція передбачає :

2. дезінфекцію-знищення хвороботворних мікроорганізмів;

3. дезінсекцію-знищення комах, збудників інфекційних захворювань;

4. дератизацію-знищення гризунів, що є переносниками інфекційних захворювань.

Дезінсекцію і дератизацію на місцевості проводять пропалюванням поверхневого шару грунту і випалюванням рослинності – інсектицидами, що розпилюють з літаків і гелікоптерів, аерозольних машин, ранцевих дегазаційних приладів і аерозольних балонів.

В житлових приміщеннях комах знищують дезінсекційними порошками, аерозолями та розчинами (дихлофос, хлорофос та ін.). Дезінфекцію проводять наступними способами: хімічним, фізичним, механічним і комбінованим. Фізичний спосіб дезінфекції – це кип’ятіння білизни, посуду, предметів догляду за хворим та ін. Механічний спосіб дезінфекції – здійснюється тими ж методами і заходами що і дегазація, і передбачає видалення зараженого шару грунту. Хімічний спосіб дезінфекції – здійснюється поливанням споруд і території суспензіями : 2/3 основної солі гіпохлориду кальцію з вмістом 5-6 % активного хлору. Знезараження на об’єктах, в тому числі і в лікувальних закладах, проводиться персоналом об’єкту. Робочі місця дезінфікуються самими робітниками.

Санітарна обробка населення поділяється на часткову і повну. Під частковою обробкою розуміється механічне очищення і обробка відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту або протирання за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів.

Повна санітарна обробка – знезараження тіла людини дезінфікуючою рецептурою обмивання людей зі зміною білизни і одягу, дезінфекції, (дезінсекції) знятого одягу. Повну санітарну обробку утворюють на базі лазень, душових, а також на спеціальних обмивальних майданчиках, що розгортається в польових умовах. Профілактичні дезінфекційні заходи в навчальних закладах, в місцях масового відпочинку, будівлях і спорудах – проводяться не рідше двох разів на рік – навесні та восени, за відповідним договором.