
- •Тема 1. Категорійно–понятійний апарат безпеки життєдіяльності. Таксоманія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.
- •1.2 Головні визначення бжд
- •1.3 Культура безпеки, як елемент загальної культури
- •1.4. Аксіоми Безпеки Життєдіяльності
- •1.5. Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності.
- •2.2 Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Індивідуальний ризик смертності людини ( за даними населення сша )
- •2.3. Характеристика існуючих небезпек
- •2.3.1. Макро та мікробіологічна небезпека.
- •2.3.2 Вибухонебезпечні небезпеки.
- •2.3.3. Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.
- •2.4 Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію.
- •Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Тема 2. (лекція 3) природні загрози, характер їх проявів
- •Основні правила поведінки при землетрусах
- •3.2 Вражаючі фактори. Характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та довкілля
- •Перелік факторів ураження джерел природних нс, характер їх дії і проявлення
- •3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
- •Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
- •Контрольні запитання:
- •Дії населення у разі виникнення повені
- •Під час повені або паводка населенню необхідно:
- •Контрольні питання:
- •Дії населення у разі виникнення пожежі
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки
- •4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори
- •Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]
- •4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори
- •4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Норми радіаційної безпеки
- •4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин
- •4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •5.2 Небезпечні для людини фактори пожежі
- •5.3 Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4 Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •5.5 Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •Тема 4.(лекція 6). Соціально-політичні небезпеки. Їх види та характеристики.Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Глобальні проблеми людства
- •6.1.1 Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
- •6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
- •6.3 Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
- •Різновиди сучасного тероризму
- •6.4 Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій
- •6.5 Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •6.6 Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства
- •6.7 Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Соціальні хвороби та їх профілактика. Корупція.
- •6.8 Криміналізація суспільства та маніпуляція свідомістю
- •Маніпулятивний вплив як загроза бжд
- •Контрольні запитання
- •Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
- •7.2 Індивідуальний та груповий(соціальний) ризик
- •7.3 Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •7.4 Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій.
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •4. Реагування на ризики нещасних випадків
- •5. Моніторинг і контроль
- •Тема 6 (лекція 8) менеджмент безпеки, правове
- •8.2 Процеси функціонування і розвитку, регламентація режимів запобігання і ліквідація нс.
- •8.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •8.4 Загальні норми законодавства підзаконних актів, стандартів і технічних та адміністративні умови, що регламентують механізми регулювання безпеки, і зменшення ризиків та наслідків нс.
- •8.6 Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс
- •Контрольні запитання.
- •Тема7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •9.2 Сутність і особливості оперативного управління.
- •9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.
- •Контрольні запитання.
9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
Аварійно-рятувальні роботи – це роботи спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення НС, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення[43].
Рятувальник – це особа яка має відповідну спеціальну підготовку, атестована на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт, і безпосередньо бере у них участь, має спеціальну фізичну та психологічну підготовку та відповідає за її підтримання.
Спеціалізована аварійно-рятувальна служба – це професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів НС (гасіння газових фонтанів, подання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби.
Основним завданням аварійно-рятувальних служб є:
1) проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт;
2) ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;
3) виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та щодо захисту від них населення і територій;
4) захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.
Відповідно до покладених на них завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є:
забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;
пошук і рятування людей на уражених об’єктах і територіях, подання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров’я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;
ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;
контроль за готовністю об’єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;
участь у розробленні та погодженні планів реагування на надзвичайні ситуації на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються;
участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об’єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;
участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації НС;
організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;
пропаганда у сфері захисту населення і територій від НС та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах НС;
участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об’єктів і територій на випадок виникнення НС[43].