
- •Тема 1. Категорійно–понятійний апарат безпеки життєдіяльності. Таксоманія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.
- •1.2 Головні визначення бжд
- •1.3 Культура безпеки, як елемент загальної культури
- •1.4. Аксіоми Безпеки Життєдіяльності
- •1.5. Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності.
- •2.2 Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Індивідуальний ризик смертності людини ( за даними населення сша )
- •2.3. Характеристика існуючих небезпек
- •2.3.1. Макро та мікробіологічна небезпека.
- •2.3.2 Вибухонебезпечні небезпеки.
- •2.3.3. Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.
- •2.4 Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію.
- •Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Тема 2. (лекція 3) природні загрози, характер їх проявів
- •Основні правила поведінки при землетрусах
- •3.2 Вражаючі фактори. Характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та довкілля
- •Перелік факторів ураження джерел природних нс, характер їх дії і проявлення
- •3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
- •Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
- •Контрольні запитання:
- •Дії населення у разі виникнення повені
- •Під час повені або паводка населенню необхідно:
- •Контрольні питання:
- •Дії населення у разі виникнення пожежі
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки
- •4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори
- •Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]
- •4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори
- •4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Норми радіаційної безпеки
- •4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин
- •4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •5.2 Небезпечні для людини фактори пожежі
- •5.3 Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4 Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •5.5 Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •Тема 4.(лекція 6). Соціально-політичні небезпеки. Їх види та характеристики.Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Глобальні проблеми людства
- •6.1.1 Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
- •6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
- •6.3 Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
- •Різновиди сучасного тероризму
- •6.4 Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій
- •6.5 Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •6.6 Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства
- •6.7 Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Соціальні хвороби та їх профілактика. Корупція.
- •6.8 Криміналізація суспільства та маніпуляція свідомістю
- •Маніпулятивний вплив як загроза бжд
- •Контрольні запитання
- •Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
- •7.2 Індивідуальний та груповий(соціальний) ризик
- •7.3 Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •7.4 Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій.
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •4. Реагування на ризики нещасних випадків
- •5. Моніторинг і контроль
- •Тема 6 (лекція 8) менеджмент безпеки, правове
- •8.2 Процеси функціонування і розвитку, регламентація режимів запобігання і ліквідація нс.
- •8.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •8.4 Загальні норми законодавства підзаконних актів, стандартів і технічних та адміністративні умови, що регламентують механізми регулювання безпеки, і зменшення ризиків та наслідків нс.
- •8.6 Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс
- •Контрольні запитання.
- •Тема7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •9.2 Сутність і особливості оперативного управління.
- •9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.
- •Контрольні запитання.
Маніпулятивний вплив як загроза бжд
Людина є не лише природною, біологічною істотою, а й духовною особистістю зі складним внутрішнім світом. Вона наділена розумом, абстрактним мисленням і мовою. На всі ці складні системи можна впливати, програмуючи поведінку людини за допомогою маніпулювання. Маніпулювання (лат. мanipulus – жменя) — вплив на людину ( як правило, прихований) з метою домогтися дій, які відповідають цілям маніпулятора, дають йому певні переваги і вигоди. Такий вплив може здійснюватись як щодо великих спільнот, так і щодо індивіда. Для впливу на суспільну свідомість розроблено певні технології, які використовують у різноманітних сферах, а найчастіше — у політиці та рекламі. Маніпуляції в спілкуванні спираються на психічний процес прийняття рішень — вибору наявних альтернатив. З метою управління свідомістю сугестор (навіювач) пропонує ті аргументи, які допоможуть досягти цілей маніпулятивного впливу. Політичне маніпулювання зорієнтоване на психічні структури людини, здійснюється приховано і має змінити її думку і мету. Гіпнотичний підхід полягає у зниженні свідомого сприйняття повідомлення і критичності змісту. До маніпулювання вдаються представники нових та деструктивних релігійних рухів (Біле братство, церква Муна) тощо.
Контрольні запитання
Дайте визначення термінам: соціальні небезпеки, соціально-політичні небезпеки, соціально-політичні конфлікти?
Хто є суб'єктами суспільних конфліктів, а також жертвами таких конфліктів?
Дайте визначення термінам: глобальна проблема, біосфера?
Назвіть 7 гіпотез причин глобального потепління.
Назвіть 12 основних проблем людства?
Який щорічний обсяг промислового викиду двоокису вуглецю? Скільки вуглецю поглинається океаном і рослинами?
Які головні причини продовольчої та демографічної глобальних проблем?
Дайте визначення терміну “конфлікт” та які дві форми перебігу конфлікту Ви знаєте?
Що таке тероризм та які є види тероризму?
Що належить до сучасних засобів масової інформації?
Як розуміти інформацію за визначення “батька” кібернетики Норберта Вінера?
В чому полягає інформаційна безпека та дезінформація?
В чому небезпека користування комп'ютером та які правила безпечного користування комп'ютером?
Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками. Назвіть їх.
За якою схемою розвивається алкоголізм?
Дайте визначення термінам: наркоманія, алкоголізм, тютюноманія та корупція?
Наведіть 10 простих порад щодо особистої безпеки на кожен день.
Щоб зменшити ризик зґвалтування, слід виконувати?
Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
ПІДХОДУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ІМОВІРНОСНИХ СТУКТУРНО - ЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НС
7.1 Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та довкілля.
Джерелом небезпеки може бути все живе та неживе. Впливу небезпек підвладна людина, довкілля та матеріальні цінності. Носіями небезпек є природні процеси та явища, техногенне середовище та дії людей.
Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізаційним впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей.
Розрізняють небезпеки: природного, техногенного, антропогенного, соціального чи комбінаторного походження.
Природні небезпеки зумовлюють: стихійні явища, кліматичні умови, рельєф місцевості, землетруси, вулкани, урагани, бурі тощо.
Небезпеки, що створюються технічними засобами, називаються техногенними, а антропогенні небезпеки виникають у результаті помилкових дій людини чи групи людей.
Згідно Закону України «про об’єкти підвищеної небезпеки» №225 від 18.01.2001
Ризик – це ступінь ймовірності певної негативної події, яка може бути відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки.
Небезпечні речовини – це хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі та біологічні агенти і речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин або особливостей їх стану внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Об’єкт підвищеної небезпеки – це об’єкт на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС техногенного чи природного характеру.
Класичним визначенням якісної оцінки ймовірності ризику R, що небезпека відбудеться є формула [35]:
R=n/N (7.1)
де n – кількість подій з небажаними наслідками
N – максимально можлива кількість подій за конкретний період
Наприклад відомо, що в країні за статистичними даними гине у виробництві 1000 людей(n) а всього працюючих 15 млн. (N). Знайти ймовірність ризику (R) загибелі одного працюючого:
R = n/N= 103/ 15*106 = 7*10-5 (7.2)
Згідно ДСТУ 2393-99 ризик – це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості:
R1 = R*D, грн. (7.3)
де D – очікуваний розмір збитку, яку може завдати реалізована небезпека, грн. (наприклад за різними дослідженнями людське життя коштує від 600 тис до 7 млн. доларів США)
Отже можна сказати про прийнятний ризик – значення вірогідності прояву підвищеної небезпеки. Не такий ризик, який не загрожує негативними наслідками. Знаючи причини виникнення підвищеної небезпеки, ризиком можна управляти.
Управління ризиком - це процес прийняття рішення та здійснення заходів спрямованих не забезпечення мінімально можливого ризику проявлення його негативних наслідків.
Основні методичні підходи у визначенні та оцінці ризиків[16]:
Інженерний, що спирається на статистичні дані про повторюваність подій, їх частоту – ймовірний аналіз небезпек.
Модельний, основу якого складає схоластична модель шкідливих чинників на людину і суспільство.
Експертний, заснований на висновках фахівців – експертів.
Соціологічний – опитування населення.
Знаючи можливість прояву ризику небезпечних і шкідливих чинників, ними можна управляти різноманітними способами:
Удосконалення технічних систем і об’єктів.
Наявність у персоналу працівників певних навичок, знання небезпечних і шкідливих чинників у даній сфері діяльності.
Попередження причин надзвичайних ситуацій
В цілому небезпеки класифікують за такими ознаками:
За природою походження(природні, техногенні, антропогенні, соціальні, комбіновані)
За часом виявлення (імпульсивні, кумулятивні)
За локацією (пов’язані за атмосферою, літосферою, гідросферою і космосом)
За наслідками (захворювання, травми, аварії, пожежі, вибухи, фатальні наслідки тощо)
За завданням збитків (екологічні, соціальні, технічні та ін.)
За сферою прояву (побутові, дорожньо-транспортні, виробничі, спортивні, військові тощо)
За структурою (прості, складні, що породжені взаємодією простих)
За характером впливу (активні та пасивні, останні, це коли сама людина наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі і рухомі елементи)
За здатністю відчуття людиною (відчутні та невідчутні)
Ступінь ризику можна визначати за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (НВ) на тисячу людей:
НВ = (Н/Л) ˟ 103 (7.4)
де Н – кількість нещасних випадків
Л – кількість відпрацьованих людиною годин у році
Важливий є питомий коефіцієнт частоти ризику (Кр) рівний відношенню кількості нещасних випадків (Н) до загального числа людей (Р):
Кр = Н/Р (7.5)
Цей коефіцієнт дозволяє порівняти небезпеку різноманітних видів робіт, в межах організації, галузі природи чи виробництва.
Ризик і безпека тісно пов1язані залежність «Безпека-Якість-Надійність» (Б-Я-Н). Це ключове поняття, яке характеризує стан безпеки будь-якої системи.
Сьогодні активну участь у розробці пропозицій по удосконаленню чинного законодавства щодо екології та безпеки життєдіяльності, формування концепції майбутніх бакалаврів та магістрів бере Міжнародна академія з безпеки життєдіяльності, президентом якої є Громов Микола Дорофійович
Небезпека реалізується уражувальними факторами, які можна класифікувати, взявши за основу відомий ГОСТ 12.0.003.74 ССБТ на:
1) Фізичні
2) Хімічні
3) Біологічні
4) Психофізіологічні
Фізичні небезпечні та шкідливі фактори середовища поділяються на такі:
Машини і механізми, що рухаються; рухливі частини обладнання, пересувні вироби, гострі кромки поверхонь, заготовки матеріалів, інструменти та устаткування;
Гірські породи, що розвалюються ;
Гірські породи які мають радіоактивні ізотопи: Калій-40, Рубідій-87,
Уран-238, Торій-232;
Підвищена запиленість та загазованість повітря;
Підвищені рівні шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку в місцях перебування людей;
Шум в аудиторії – 40ДБА. Недопустимий рівень шуму >80ДБА
Підвищена напруга електричного та магнітного полів;
Підвищений рівень статичної енергетики;
Підвищені або різкі зміни температури, тиску, вологості;
Недостатнє освітлення, чи підвищена яскравість світла
Аварійне - 2лк, евакуаційне – 0,5(закрите)0,2 лк, охоронне – 0,5 лк
Місце перебування людини на значній висоті відносно землі(підлоги)
Наявність випромінювань із підвищеними рівнями;
Згідно Законодавства, забрудненою вважають територію, якщо опромінення становить більше 0,1 бер/рік
Хімічні небезпечні та шкідливі фактори середовища мешкання класифікують за характером впливу та за шляхом проникнення в організм людини.
I За характером впливу хімічні небезпеки класифікують на:
Токсичні – окис вуглецю(СО) – 1 мг/м3, оксиди азоту(NO) – 0,04 мг/м3 – в повітрі; метафос 0,1 мг/кг; хлорофос 0,5 мг/кг; карбофос – 2 мг/кг – в ґрунті.
Сенсибілізуючі(алергени) – антибіотики, пил, смоли тощо.
Мутагенні, що впливають на спадковість – радіоактивні речовини, плюмбум Pb (свинець), марганець Mn тощо
Ті, що впливають на репродуктивну функцію - плюмбум, радій та ін.
II За шляхом проникнення в організм:
- через органи дихання;
- через шкіру та слизові оболонки;
- через шлунково-кишечний тракт.
За ступенем небезпеки шкідливих речовин хімічні небезпечні та
шкідливі фактори середовища проживання поділяються на:
надзвичайно небезпечні;
високо небезпечні;
помірно небезпечні;
мало небезпечні.
Біологічні - небезпечні та шкідливі фактори середовища проживання включають такі біологічні об'єкти:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (рослини та тварини).
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори середовища проживання за характером впливу поділяються на:
фізичне перевантаження(Фізичні перевантаження поділяються на: статичні, динамічні та гіподинамічні);
нервово-психічне перевантаження (нервово-психічні перевантаження поділяються на: розумове перенапруження; перенапруження аналізаторів; монотонність праці; емоційне перевантаження)
Практика свідчить один і той самий небезпечний та шкідливий фактор за природою своєї дії може одночасно належати до різних груп, наведених вище. Тому дуже важливо правильно ідентифікувати фактор навколишнього середовища, тобто визначити його тип та розмір.