
- •Тема 1. Категорійно–понятійний апарат безпеки життєдіяльності. Таксоманія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.
- •1.2 Головні визначення бжд
- •1.3 Культура безпеки, як елемент загальної культури
- •1.4. Аксіоми Безпеки Життєдіяльності
- •1.5. Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності.
- •2.2 Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Індивідуальний ризик смертності людини ( за даними населення сша )
- •2.3. Характеристика існуючих небезпек
- •2.3.1. Макро та мікробіологічна небезпека.
- •2.3.2 Вибухонебезпечні небезпеки.
- •2.3.3. Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.
- •2.4 Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію.
- •Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Тема 2. (лекція 3) природні загрози, характер їх проявів
- •Основні правила поведінки при землетрусах
- •3.2 Вражаючі фактори. Характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та довкілля
- •Перелік факторів ураження джерел природних нс, характер їх дії і проявлення
- •3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
- •Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
- •Контрольні запитання:
- •Дії населення у разі виникнення повені
- •Під час повені або паводка населенню необхідно:
- •Контрольні питання:
- •Дії населення у разі виникнення пожежі
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки
- •4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори
- •Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]
- •4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори
- •4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Норми радіаційної безпеки
- •4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин
- •4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •5.2 Небезпечні для людини фактори пожежі
- •5.3 Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4 Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •5.5 Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •Тема 4.(лекція 6). Соціально-політичні небезпеки. Їх види та характеристики.Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Глобальні проблеми людства
- •6.1.1 Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
- •6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
- •6.3 Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
- •Різновиди сучасного тероризму
- •6.4 Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій
- •6.5 Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •6.6 Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства
- •6.7 Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Соціальні хвороби та їх профілактика. Корупція.
- •6.8 Криміналізація суспільства та маніпуляція свідомістю
- •Маніпулятивний вплив як загроза бжд
- •Контрольні запитання
- •Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
- •7.2 Індивідуальний та груповий(соціальний) ризик
- •7.3 Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •7.4 Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій.
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •4. Реагування на ризики нещасних випадків
- •5. Моніторинг і контроль
- •Тема 6 (лекція 8) менеджмент безпеки, правове
- •8.2 Процеси функціонування і розвитку, регламентація режимів запобігання і ліквідація нс.
- •8.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •8.4 Загальні норми законодавства підзаконних актів, стандартів і технічних та адміністративні умови, що регламентують механізми регулювання безпеки, і зменшення ризиків та наслідків нс.
- •8.6 Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс
- •Контрольні запитання.
- •Тема7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •9.2 Сутність і особливості оперативного управління.
- •9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.
- •Контрольні запитання.
6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
Світова енергія в енергії зростає, а викопне паливо залишається основним її джерелом. Від 1990 року частка екологічно чистих видів енергії у світі серед усієї виробленої дещо зросла, однак у 2005 році викопне паливо все ще забезпечувало 80 % виробництва електроенергії у світі. В той же час використання викопного палива є основним джерелом викидів двоокису вуглецю в атмосферу, які разом із викидами інших парникових газів, на думку більшості дослідників, спричиняють глобальне потепління [1].
Країни, що розвиваються, споживають близько половини світової електроенергії, проте їхні потреби в енергії зростають швидше, ніж у розвинених країнах. Зі зростанням економіки починають діяти дві рушійні сили: технологічний процес і перехід від енергомістких технологій до енергозберігаючих, а збільшення чисельності населення у світі та підвищення його доходів призводять до зростання потреб в електроенергії. Тільки за період 1990-2005 рр. споживання електроенергії у світі зросло приблизно на 30 %, тоді як чисельність населення збільшилась лише на 23% [1].
Спосіб, яким виробляється енергія, зумовлює екологічні наслідки. Так спалювання вугілля вивільнює удвічі більше двоокису вуглецю, ніж спалювання такого ж обсягу природного газу. Щорічний обсяг промислових викидів двоокису вуглецю за оцінками становить від 6 до 7 млрд тонн. Близько 2 млрд тонн поглинається океанами, ще 1,5 — 2,5 млрд - рослинами, решта викидається в атмосферу.
Скорочення площ лісів призводить до збільшення концентрації CO2.
Обсяги викидів двоокису вуглецю (CO2) найбільші у розвинутих країнах, і вони продовжують збільшуватися.
Рівень двоокису вуглецю в атмосфері зріс більш ніж на 30 % від початку промислової революції. Як наслідок, середня температура земної поверхні підвищилась на 0,68°С від 1861 р. За прогнозами процес потепління триватиме, причому середня температура зросте на 1,4 — 5,8°С протягом наступного сторіччя.
Джерело:
Інформаційно-аналітичний центр вмісту
двоокису вуглецю в атмосфері (CDIAC)
та за оцінками Світового банку.
П'ять країн відповідальні за більше половини усіх викидів двоокису вуглецю в атмосферу щороку, однак середні показники викидів на одну особу у Китаї та Індії залишаються високими.
Джерело: Інформаційно-аналітичний центр вмісту двоокису вуглецю в атмосфері (CDIAC) та за оцінками Світового банку.
Продовольчі проблеми пов'язані із зростанням чисельності населення у світі. Населення Землі упродовж довгої історії людства зростало повільно: його чисельність досягла 1 млрд лише на початку Х1Х ст., нині приріст населення становить 7 млрд осіб кожні 12-14 років. За прогнозами чисельність населення світу до 2050 р. досягне 9,1 млрд осіб, а це майже на 3 млрд більше ніж сьогодні.
Одночасно за даними Світового банку загалом у світі упродовж 1995-2007рр. частка сільського господарства зросла лише на 2,5 %, а сфера послуг — на 3,1 %, промисловість — на 2,5 %.
Недоїдання та дефіцит продовольства — це лихо, від якого страждає населення країн, що розвиваються. Багатьом селянам бракує добрив, обладнання, зрошувальних систем, урожайних сортів культур і ринків збуту. Забруднення водних і земельних ресурсів, неправильна сівозміна призводять до деградації ґрунтів, що знижує їхню продуктивність.
В Україні повені та посухи є причиною суттєвого зменшення виробництва продовольчих товарів. Разом із тим, якість продовольчих товарів в магазинах часто-густо не відповідає вимогам сертифікату чи ліцензії на той чи інший продукт. Ціни в магазинах зросли в 1,5 — 2,5 рази, а заробітна плата та пенсія лише на 5 — 20 %. Таким чином продовольчі продукти дорогі та неякісні, що вказує на незадовільну роботу санітарних служб у містах і в цілому в Україні. Щодо доступу до джерел водопостачання, то в Україні налічується 1250 населених пунктів, куди вода привозиться.
Демографічні глобальні проблеми (демографічний вибух) пов'язані з різким збільшенням приросту населення. Лише за останні 50 років населення нашої планети збільшилося вдвічі та досягло (1999 р.) - 6 млрд осіб. Народжуваність в країнах Африки найвища в світі — 46 осіб на 1000 осіб, тоді як у Західній Європі — 14. За іншими прогнозами вчених [26] уже в 2030 році населення Землі налічуватиме 9 млрд осіб. В той же час спостерігається урбанізація, тобто зменшення відносної площі міст у регіонах, умов існування в місті, в природно-антропогенних системах. Люди переїздять до міст в пошуках роботи, кращих побутових умов і вищого рівня життя.
Лідерство за рівнем урбанізації — за Латинською Америкою та країнами Карибського басейну — 78 %, а до 2050 р. очікується зростання цього показника до 89 %. Наслідками перенаселення стануть погіршення умов життя, забруднення повітря та води.
Найбільшої шкоди природа завдає саме в містах. Порушення санітарних норм та розташування промислових підприємств і залізниць поблизу житла та використання екологічно небезпечних технологій загрожують здоров'ю людей.
Забруднення води та повітря у великих містах світу є причиною хвороб і смертей людей. Держави втрачають мільярди доларів через компенсаційні виплати. Забруднення довкілля поглиблює соціальну нерівність, адже страждають бідні люди [1]. Отже, захист довкілля виправданий з позиції політики, економіки та екології.
6.2. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворожих сторін різного рівня та складу учасників. Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя та суб'єктивну реакцію на нього.
Джерелом конфлікту є соціальна нерівність, яка існує в суспільстві та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.
Конфлікти бувають різних видів: державні, політичні, соціальні, економічні, воєнні, робочі, сімейні, психологічні та навіть конфлікти із самим собою (почуття неповноцінності, низька чи висока самооцінка) та інше.
Є дві форми перебігу конфліктів:
Відкрита — відверте протистояння, зіткнення, боротьба (страйки, збройні конфлікти, масові заворушення);
Закрита або латентна — коли відкритого протистояння немає, але точиться невидима боротьба (диверсійні та терористичні дії екстремістів, заколоти).
Конфлікт, що виникає у суспільстві (соціумі) є суспільним, або соціальним.
Суб`єктами суспільних конфліктів є люди, а об`єктами та жертвами таких конфліктів у більшості випадків стають також люди.
До соціальних небезпек відносяться:
збройні напади, захоплення і утримання важливих об`єктів або реальна загроза вчинення таких дій;
замах на життя керівників держави чи народних депутатів;
напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) суден, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників із членів екіпажу чи пасажирів;
установлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, підприємстві тощо;
зникнення або викрадення вибухових матеріалів, РХБ і наркотичних речовин, зброї, боєприпасів, військової техніки тощо;
аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об`єктах військового призначення з викидом уламків реактивних та артилерійських снарядів;
нещасні випадки з людьми на виробництві в горах, печерах, на воді тощо, викрадення та зникнення людей;
заворушення та масові безладдя на мітингах, маніфестаціях, під час страйків на стадіонах та інше;
сутички на політичній, релігійній, міжнаціональній, етнічній, економічній та іншій основах.
Будь-який соціальний конфлікт, який точиться між політиками та набирає значних масштабів, об`єктивно стає соціально-політичним. Такі конфлікти трапляються під час зіткнення великих мас людей, як в середині держави (страйки, громадянські війни), так і між державами з використанням, як звичайної зброї, так і засобів масового ураження.
На сьогодні у світі в якості звичайної ядерної зброї є понад 50 000 ядерних бойових головок на підводних човнах, кораблях, літаках та у спеціальних сховищах. Зараз у науково-технічному плані до виробництва ядерної зброї готові понад 40 держав світу, принаймні 30 країн його мають [8]. Сила вибуху цієї зброї дорівнює силі вибуху 20 млрд тротилу, яка в 1,6 млн разів перевищує силу вибуху бомби, що зруйнувала Хіросіму. Тому застосування звичайної ядерної зброї означало б глобальну катастрофу.
Друга світова війна в СРСР забрала 55 млн жителів, в т.ч. біля 15 млн українців. А вже після її закінчення в локальних конфліктах військових загинуло близько 25 млн людей [19] .
До соціально-політичних небезпек належать: виступ терористів-екстремістів, глобальна злочинність, епідемії, соціальні хвороби, харчові інфекції та отруєння, СНІД тощо.