Норми радіаційної безпеки

Таблиця 4.2

Категорія людей	Категорія органів
	І		ІІ		ІІ
А	5		15		30
Б	0,5		1,5		3,0

Активно накопичує радіацію капуста, цукровий буряк, помідори, цибуля, ячмінь, гарбузи, дині. Менше – кукурудза, жито, овес, соняшник.

У відповідності до Закону України «Про правовий режим території, яка зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», забрудненою вважають територію, на якій можливе опромінення населення понад 0,1бер/рік.

У цьому Законі України наведено такі категорії радіоактивно забруднених зон внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:

Зона відчуження – 30-кілометрова зона, з якої була проведена евакуація населення у 1986році(40-80Кі/км²).

Зона безумовного(обов’язкового) виселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення ізотопами цезію – 137 від Кі/км², стронцію – 90 від 3 Кі/км², плутонію – 239 від 0,1 Кі/км², що мають довгий період розпаду, а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5бер/рік.

Зона гарантованого добровільного відселення – це територія з такою цільністю забруднення ґрунту ізотопами: цезію – від 5 до 15 Кі/км² ,стронцію – від 0,02 до 5,5 Кі/км², плутонію – від 0,005 до0,001 Кі/км², а також територія, де людина може отримати додаткову дозу опромінення 0,1бер/рік.

Отже,ІВ за своєю природою є шкідливим для життя і збільшує ризик захворювань. Крім того, у людини відсутні органи, що сприймають ІВ, що робить його особливо небезпечним.

Режими захисту населення більш докладно вивчає дисципліна «Цивільний захист» та які наведено в Законах України «Про цивільну оборону України», «Про правові засади цивільного захисту України» та ін.

4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин

4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини

На території України розміщено близько двох тисяч хімічно небезпечних об’єктів. Їхня діяльність пов’язана із виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин(СДОР), а в зонах їхнього розміщення проживає понад 22млн осіб.

Небезпека функціонування цих об’єктів пов’язана із ймовірністю аварійних викидів(виливів) великої кількості СДОР за межі об’єктів, оскільки на багатьох з них зберігається 3-15-добовий запас хімічних речовин[11].

За ступенем токсичності хімічні речовини можна поділити на шість груп, що наведені в таблиці 4,3.

Характеристика сдор за ступенем токсичності

Таблиця 4,3

Клас токсичності		ГДК у повітрі, мг/м3	Середні смертельні
			Концентрація, мг/л	Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні		<1	<1	<1
Високотоксичні		0,1 – 1	1 – 5	1 – 50
Дуже токсичні		1,1 – 10	6 – 20	51 – 500
Помірно токсичні		1,1 – 10	21 - 80	501 – 5000
Малотоксичні		>10	81 – 160	5001 – 15000
Практично не токсичні			>160	>15000

До найбільш небезпечних(надзвичайно і високо-) токсичних хімічних речовин належать:

• Деякі сполуки металів(органічні та неорганічні похідні ртуті, мишяку, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших)

• Карбоніли металів(тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза тощо)

• Речовини, що мають ціанисту групу(синильна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціаніти )

• Сполуки фосфору(хлорид фосфору, фосфін та ін.)

• Фторорганічні сполуки(фтор оцтова кислота та її ефіри, фтор етанол, фтор гідрони, галогени(хлор, бром)

• Інші сполуки(етиленоксид, метил, фасген, інші)

До дуже токсичних СДОР належать:

• Мінеральні й органічні кислоти(азотна, фосфорна, сірчана, оцтова, інші)

• Луги(аміак, їдкий калій та інші)

• Сполуки сірки(диметил хлорид, сульфат і фторид сірки)

• Деякі спирти та альдегіди кислот

• Феноли, крезоли та їх похідні

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних речовин, що не є хімічно небезпечними.

Хімічно небезпечні речовини поділяються за характером впливу на організм людини та за шляхом потрапляння до нього.

За характером впливу:

• Токсичні – оксид вуглецю(СО) – 1мг/м³ , оксиди азоту(NO) – 0,04мг/м³– у повітрі, метафос – 0,1мг/кг, хлорофос – 0,5мг/кг, карбофос – 2 мг/кг ґрунту.

• Сенсибілізуючі(алергени) – антибіотики, смоли, пил тощо

• Мутагенні, що впливають на спадковість – свинець, марганець тощо

• Такі, що впливають на репродуктивну функцію – радій та ін.

За шляхом потрапляння до організму:

• Через органи дихання

• Через шкіру та слизові оболонки

• Через шлунково-кишковий тракт