Під час повені або паводка населенню необхідно:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- швидко зібрати документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;

- надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;

- по можливості, негайно залишити зону затоплення;

- перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час - закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

- відчинити хлів - дати худобі можливість рятуватися;

- піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий - зайняти горішні приміщення;

- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях та сигналізувати рятівникам, щоб могли швидко вас знайти;

- перевірити, чи немає поблизу потерпілих, надати їм можливу допомогу;

- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

Треба пам'ятати деякі правила поведінки, коли людина повертається на територію після закінчення повені. У такому разі потрібно:

- переконатися, що ваше житло не зазнало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

- не користуватися електромережею до повного осушення будинку;

- обов'язково кип'ятити питну воду, особливо з джерел водопостачання, що були підтоплені;

- просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

- здійснювати осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;

- заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені - позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і дістала ушкодження.

Контрольні питання:

1. Які явища відносять до гідрологічно небезпечних?

2. Назвіть найбільш вірогідні зони можливих повеней на території України?

3. Що потрібно робити, щоб зменшити можливість виникнення повені?

4. Дії населення при отриманні попередження про загрозу затоплення?

5. Дії населення після повені

3.5  Пожежі у природних екосистемах.

Вражаючі фактори пожеж, їх прояви і наслідки

Природна пожежа – це неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в довкіллі (ДСТУ 2272) [5]. Щорічно в світі реєструється понад 5 млн пожеж, в яких гине близько 60 тис осіб [9].

Вражаючими факторами пожеж є : виділення тепла, диму та світлового випромінювання. Це створює небезпеку для людей чи їх загибель та завдає шкоду об’єктам господарської діяльності та довкіллю.

Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання стерні чи сухої трави на територіях прилеглих до залізниць і до лісу). Найбільш небезпечними бувають спекотні та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30-40 %.

Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та обсягів пошкодження лісу розрізняють 4 категорії лісових пожеж: а) низові (низинні); б) верхові (повальні); в) підземні (торф'яні або ґрунтові); г) пожежі дуплистих дерев.

Ландшафтна пожежа – це пожежа, що охоплює компоненти географічного ландшафту.

Лісова пожежа – це пожежа лісових масивів, яка виникає внаслідок природних чинників або викликана штучно.

Степова пожежа – це пожежа на степовій території, яка виникає внаслідок природних чинників або штучно.

Торф’яна пожежа – це загоряння висушеного торф’яника внаслідок дії природних чинників або викликане штучно.

Частка низових пожеж складає близько 80%. Проте найбільшої шкоди завдають верхові лісові та торф'яні пожежі, бо ліси і торф’яники на території України займають більше 10 млн га. Проте ліси України в більшості її регіонів неспроможні витримати зростаючого потоку відпочивальників, оскільки площа їх значно менша від науково-обґрунтованих норм [11]. Така ситуація найбільш характерна для Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Херсонської, Полтавської та Миколаївської областей та Автономної Республіки Крим.

У середньому за рік в Україні виникає близько 3,5 тис лісових пожеж, якими знищується більше 5 тис га лісу.

Якщо під час низових лісових пожеж згорає лише надґрунтовий покрив, то під час верхових лісових пожеж знищуються ще й нижні яруси та крони жердняків, висота полум’я сягає 100 м, а швидкість поширення пожежі зростає до 8-25 км/годину.

Підземні (ґрунтові або торф'яні) пожежі виникають найчастіше наприкінці літа, як продовження низових чи верхових. Небезпека їх полягає в тому, що горіння виникає під землею і охоплює величезні простори, створюючи порожнини у торфі, який уже згорів. Задимлюються великі райони, що обмежує видимість , подразнює психіку людей.