- •Тема 1. Категорійно–понятійний апарат безпеки життєдіяльності. Таксоманія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.
- •1.2 Головні визначення бжд
- •1.3 Культура безпеки, як елемент загальної культури
- •1.4. Аксіоми Безпеки Життєдіяльності
- •1.5. Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності.
- •2.2 Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Індивідуальний ризик смертності людини ( за даними населення сша )
- •2.3. Характеристика існуючих небезпек
- •2.3.1. Макро та мікробіологічна небезпека.
- •2.3.2 Вибухонебезпечні небезпеки.
- •2.3.3. Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.
- •2.4 Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію.
- •Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Тема 2. (лекція 3) природні загрози, характер їх проявів
- •Основні правила поведінки при землетрусах
- •3.2 Вражаючі фактори. Характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та довкілля
- •Перелік факторів ураження джерел природних нс, характер їх дії і проявлення
- •3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
- •Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
- •Контрольні запитання:
- •Дії населення у разі виникнення повені
- •Під час повені або паводка населенню необхідно:
- •Контрольні питання:
- •Дії населення у разі виникнення пожежі
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки
- •4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори
- •Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]
- •4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори
- •4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Норми радіаційної безпеки
- •4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин
- •4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •5.2 Небезпечні для людини фактори пожежі
- •5.3 Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4 Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •5.5 Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •Тема 4.(лекція 6). Соціально-політичні небезпеки. Їх види та характеристики.Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Глобальні проблеми людства
- •6.1.1 Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
- •6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
- •6.3 Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
- •Різновиди сучасного тероризму
- •6.4 Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій
- •6.5 Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •6.6 Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства
- •6.7 Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Соціальні хвороби та їх профілактика. Корупція.
- •6.8 Криміналізація суспільства та маніпуляція свідомістю
- •Маніпулятивний вплив як загроза бжд
- •Контрольні запитання
- •Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
- •7.2 Індивідуальний та груповий(соціальний) ризик
- •7.3 Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •7.4 Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій.
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •4. Реагування на ризики нещасних випадків
- •5. Моніторинг і контроль
- •Тема 6 (лекція 8) менеджмент безпеки, правове
- •8.2 Процеси функціонування і розвитку, регламентація режимів запобігання і ліквідація нс.
- •8.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •8.4 Загальні норми законодавства підзаконних актів, стандартів і технічних та адміністративні умови, що регламентують механізми регулювання безпеки, і зменшення ризиків та наслідків нс.
- •8.6 Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс
- •Контрольні запитання.
- •Тема7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •9.2 Сутність і особливості оперативного управління.
- •9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.
- •Контрольні запитання.
3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
Небезпечне метеорологічне явище – це явище або процес, які виникають в атмосфері внаслідок впливу різних природних чи техногенних чинників, або їх сукупності, внаслідок чого можуть бути уражені люди, об'єкти економіки та довкілля. (ДСТУ – 3994 – 2000) [12].
Сильний вітер – це рух повітря відносно земної поверхні зі швидкістю на суші понад 25 м/с і в горах Криму та Карпат понад 40 м/с і більше.
Ураган – це вітер руйнівної сили та значної тривалості, швидкість якого перевищує 32 м/с.
Смерч – це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині.
Діаметр смерчу над морем вимірюється десятками метрів, над сушею – сотнями метрів. Його висота може сягати 800 – 1500 м [8]. Якщо смерч досягає поверхні землі, то майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи в себе воду та предмети, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї. Смерчі супроводжуються сильними зливами та градом, що посилює їх небезпечність. За співвідношенням довжини та ширини виділяють: а) змієподібні (лійкоподібні), б) хоботоподібні (колоноподібні). За місцем виникнення: а) над сушею, б) над водою. За швидкістю руйнувань: швидкі, середні та повільні.
Шквал – це короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму (ДСТУ 3513).
Довготривалий дощ – це значні опади, які випадають безперервно або майже безперервно протягом кількох діб і можуть викликати паводки, затоплювання і підтоплювання.
Сильний дощ – це дощ з кількістю опадів більше 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах тривалістю менше 12 годин.
Сильна злива – це випадіння інтенсивного короткочасного дощу з кількістю більше 30 мм за період часу менше 1 години.
Сильна спека – це підвищення температури повітря до плюс 40оС у південних та східних регіонах України та до плюс 35оС на решті території.
Сильний мороз – це зниження температури повітря нижче мінус 10оС на Південному узбережжі Криму, нижче мінус 30оС у південній частині України та нижче мінус 35оС на решті території.
Сильний снігопад – це інтенсивне випадіння снігу в кількості більше 20 мм за період 12 годин, що призводить до значного погіршення видимості та припинення руху транспорту.
Град - це частинки льоду різні за розмірами, формою структурною неоднорідністю, що випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року (ДСТУ 3513)
Ожеледь – це шар щільного матового чи прозорого льоду, що наростає на дротах та наземних предметах внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману.
Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
Треба припинити усі зовнішні роботи, запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси; не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно увімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень уламками скла, що розлітаються. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінка. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам'ятати, що найчастіше за таких умов люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних дорожніх знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо буревій (смерч) захопив вас на відкритій місцевості, найдоцільніше сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій низині: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитися у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися обірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою.
Буревій (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Уникайте ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до електромереж і т.п.
Сильні снігопади і заметілі, найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також в лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих до Карпат районах іноді у травні. В основному на території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40-70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років - на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.
Негативний вплив цих явищ призводить до різкого погіршення видимості, припинення транспортного сполучення як внутрішнього, так і міжміського. Випадіння снігу з дощем при зниженій температурі повітря і буревійному вітрі створює умови для заледеніння електромереж, ліній зв'язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко спричиняє їх руйнування.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом шляхи, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху автомобілем не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун з боку радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба розташувати двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникання "розморожування двигуна", при прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; для цього метою варто слідкувати, щоб вихлопну трубу не закидало снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою травматизму для людей. Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їх опор, під деревами тощо.