
- •Тема 1. Категорійно–понятійний апарат безпеки життєдіяльності. Таксоманія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Актуальність, мета і задачі дисципліни - Безпека Життєдіяльності.
- •1.2 Головні визначення бжд
- •1.3 Культура безпеки, як елемент загальної культури
- •1.4. Аксіоми Безпеки Життєдіяльності
- •1.5. Системний підхід у Безпеці Життєдіяльності.
- •2.2 Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Індивідуальний ризик смертності людини ( за даними населення сша )
- •2.3. Характеристика існуючих небезпек
- •2.3.1. Макро та мікробіологічна небезпека.
- •2.3.2 Вибухонебезпечні небезпеки.
- •2.3.3. Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.
- •2.4 Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію.
- •Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •Тема 2. (лекція 3) природні загрози, характер їх проявів
- •Основні правила поведінки при землетрусах
- •3.2 Вражаючі фактори. Характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та довкілля
- •Перелік факторів ураження джерел природних нс, характер їх дії і проявлення
- •3.3 Функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ
- •Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
- •Контрольні запитання:
- •Дії населення у разі виникнення повені
- •Під час повені або паводка населенню необхідно:
- •Контрольні питання:
- •Дії населення у разі виникнення пожежі
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3: техногенні небезпеки та їх наслідки
- •4.1 Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори
- •Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення[15]
- •4.2 Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
- •4.4 Радіаційні небезпеки та вражаючі фактори
- •4.4.1 Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Норми радіаційної безпеки
- •4.5 Характеристика та особливості небезпечних хімічних речовин
- •4.5.1 Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та вплив їх на організм людини
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •4.5.2 Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно – територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •5.2 Небезпечні для людини фактори пожежі
- •5.3 Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4 Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •5.5 Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •Тема 4.(лекція 6). Соціально-політичні небезпеки. Їх види та характеристики.Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Глобальні проблеми людства
- •6.1.1 Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
- •6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.
- •6.3 Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
- •Різновиди сучасного тероризму
- •6.4 Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій
- •6.5 Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •6.6 Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства
- •6.7 Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Соціальні хвороби та їх профілактика. Корупція.
- •6.8 Криміналізація суспільства та маніпуляція свідомістю
- •Маніпулятивний вплив як загроза бжд
- •Контрольні запитання
- •Тема5(лекція 7): застосування ризик-орієнтованого
- •7.2 Індивідуальний та груповий(соціальний) ризик
- •7.3 Концепція прийнятного і допустимого ризику
- •7.4 Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і території від надзвичайних ситуацій.
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •4. Реагування на ризики нещасних випадків
- •5. Моніторинг і контроль
- •Тема 6 (лекція 8) менеджмент безпеки, правове
- •8.2 Процеси функціонування і розвитку, регламентація режимів запобігання і ліквідація нс.
- •8.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •8.4 Загальні норми законодавства підзаконних актів, стандартів і технічних та адміністративні умови, що регламентують механізми регулювання безпеки, і зменшення ризиків та наслідків нс.
- •8.6 Зонування території за можливою дією вражаючих факторів нс
- •Контрольні запитання.
- •Тема7. Управління силами та засобами ог під час нс.
- •9.2 Сутність і особливості оперативного управління.
- •9.3 Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •9.4 Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні нс.
- •Контрольні запитання.
Основні правила поведінки при землетрусах
При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру, необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, одягнути дітей, старих, самому одягнутися, взяти необхідні речі, запас продуктів харчування, документи і вийти на вулицю.
Якщо людина перебуває в приміщенні під час землетрусу:
якщо це перший чи другий поверх, негайно залишити будинок;
якщо вибігти не можна, треба швидко стати в куток, одна стіна якого зовнішня, якнайдалі від вікна, або у дверний проріз;
якщо є поруч діти, їх треба захистити собою чи сховати під стіл;
коли будинок припинив хитатися, його слід негайно покинути.
Якщо людина знаходиться на вулиці під час землетрусу:
треба відійти від будинків, споруд, заводських труб на відстань не менше 1/3 їх висоти і потрібно рухатися в напрямку відкритого простору;
не треба наближатися до промислових підприємств;
не можна стояти на мостах, шляхопроводах або під ними;
не можна торкатися обірваних проводів – вони можуть бути під напругою.
Карст – це геологічне явище (процес), пов’язане з підвищеною розчинністю гірських ґрунтів (переважно карбонатних, сульфатних, галогенних) в умовах активної циркуляції підземних вод і спричинене процесами хімічного та механічного перетворення порід з утворенням підземних порожнин, поверхневих вирів, провалів та просідання ґрунтів (наприклад, карсти на кар’єрах Докучаєвського ФДК). На 60% території України розвиваються карстові процеси з утворенням печер, тунелів, підземних рік та озер (за даними О.П. Мягченко)
Осідання грунтів над гірничими виробками – це зміщування порід над гірничими виробками переважно згори донизу, без значного порушення суцільності. Наприклад, просідання ґрунтів найбільш характерно для м. Кривий Ріг, де просідання ґрунтів відбувається постійно у вироблені порожнини до 1200 м від підземних гірничих робіт. Тільки на шахті Орджонікідзе утворилось провалля глибиною до 100 м на площі біля 16 га. Лише за останні 10 років промислові гіганти вийняли підземним способом 480 млн тонн залізної руди без закладання виробленого простору. Вчені вважають, що останнє недільне осідання ґрунту – це початок Великого кінця і, якщо в Кривому Розі відбудеться навіть невеликий землетрус, то буде велике лихо – можуть осісти навіть будинки міста Кривий Ріг, а не, як зараз, тільки стара ферма. Фактично місто висить над прірвою, вважає проректор Криворізького технічного університету, професор Сидоренко.
Зсув – зміщення мас гірських порід вниз за схилом під дією сили тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький рівень (ДСТУ 3994-2000)
Зсуви виникають через порушення рівноваги, ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичними поштовхами та нерозважливою господарською діяльністю людини. Зсуви можуть бути на всіх схилах з нахилом 20о і більше в будь-яку пору року.
За швидкістю зміщення порід зсуви класифікують на:
повільні (швидкість декілька десятків сантиметрів на рік);
середні (швидкість декілька метрів за годину, добу);
швидкі (швидкість декілька кілометрів за годину).
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільські угіддя, створюють небезпеку під час добування корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд.
Найбільш дієвим захистом від зсувів є їхнє запобігання: відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.
Обвал – це відривання мас гірських порід або снігових (льодяних) брил від схилів чи відкосів гір та їх вільне падіння під дією сили тяжіння.
Ерозія ґрунту – це змивання і розмивання поверхневого шару ґрунту розталою водою, зливовими потоками або видування вітром.