
- •1.Інформація та її подання.
- •2.Двійкова арифметика.
- •3.Загальна структура еом.
- •4. Обчислювальні системи та їх складові.
- •5. Прикладне програмне забезпечення.
- •6. Системне програмне забезпечення.
- •1.Поняття про алгоритми та їх властивості.
- •3. Метод покрокової деталізації.
- •4.Форми подання алгоритмів.
- •5. Типи основних структур алгоритмів.
- •2. Константи і змінні.
- •3. Типи даних.
- •1. Загальнi вiдомостi про структуру програми.
- •2. Роздiли опису мiток, констант, типів даних, змінних, процедур і функцій, операторів.
- •4. Коментарі в програмі .
- •5. Директиви компілятора та управляючі символи.
- •1. Загальнi вiдомостi про оператори.
- •2. Структурнi та складені оператори.
- •Загальнi вiдомостi про процедури I функцiї.
- •2.Арифметичнi функцiї I процедури.
- •3.Скалярнi функцiї.
- •4.Функцiї перетворення типiв.
- •5.Процедури управлiння строками на екрані.
- •6.Спецiальнi процедури I функцiї.
- •7.Модулі.
- •Основні способи використання та розміщення підпрограм.
- •2. Формат процедур та функцій, визначених користувачем.
- •3.Параметри.
- •4.Правила використання та визначення області дії ідентифікаторів.
2. Структурнi та складені оператори.
Структурнi оператори представляють собою структури, побудованi з других операторiв за строго визначеними правилами. Всi структурнi оператори подiляються на три групи:
Складенi;
Повторення.
Складений оператор представляє собою групу з довiльного числа операторiв, вiдокремлених один вiд одного крапкою з комою та обмежених операторними дужками : begin...end.
Формат BEGIN
<опер.;>
<опер.;>
--------
<опер.;>
END.
Складений оператор сприймається як одне цiле i може знаходитись в будь-якому мiсцi програми, де синтаксис мови допускає наявнiсть оператора.
- Умовнi оператори.
Умовнi оператори забезпечують виконання чи невиконання деякого оператора, групи операторiв чи блока - в залежностi вiд заданих умов.
Оператор вибору case є узагальненням опер. if i дозволяє робити вибiр з довiльного числа заданих варiантiв. Вiн складається з виразу, що наз. селектором, та списку параметрiв, кожному з яких передує список констант виборiв.
Формат CASE <вир.-селектор> OF
<список1>:<опер1>;
<список2>:<опер2>;
-----------------
<списокN>:<оперN>
ELSE <опер>
END;
Спочатку обчислюється значення виразу-селектора, потiм забезпечується реалiзацiя того оператора, константа вибору якого дорiвнює початковому значенню селектора. Тип константи повинен спiвпадати з типом виразу.
- Оператори повторення
Оператори повторення використовуються при органiзацiї циклiв. Цикли - це послiдовнiсть операторiв, яка може виконуватись бiльше одного разу. Якщо кiлькiсть повторень вiдома завчасно - використовують оператор FOR, якщо ж нi - то REPEAT або WHILE .
Оператор повтору REPEAT складається з заголовка (REPEAT), тiла та умови закiнчення (UNTIL).
Формат REPEAT
<опер1>;
<опер2>;
-----------
<оперN>;
UNTIL <умова>;
Умова-вираз булевого типу. Якщо результат булевого типу FALSE - тiло циклу активiзується ще раз, якщо TRUE - вiдбувається вихiд iз циклу. Оператор WHILE аналогiчний до REPEAT.
Формат WHILE <умова> DO <тiло циклу>;
Якщо результат булевого типу FALSE - вiдбувається вихiд iз циклу , а якщо TRUE - цикл виконується ще раз. Вiдмiннiсть: виконується принаймнi один раз оператор REPEAT; тiло циклу виконується, поки умова FALSE, в тiлi може знаходитись довiльна кiлькiсть операторiв без опер. дужок BEGIN.......END.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Загальнi вiдомостi про процедури I функцiї.
В практицi програмуваня досить часто зустрiчається ситуацiя, коли одну й ту ж групу операторiв, якi реалiзують певну цiль, потрiбно повторити без змiн в деяких iнших мiсцях програми.
Пiдпрограмою називається iменована логiчно завершена група операторiв мови, яку можна викликати для виконання по iменi у будь-якій кiлькості рiзних мiсць програми.
Функцiя аналогiчна до процедури, але є двi вiдмiнностi: функцiя передає в точку виклику скалярне значення; iм'я функцiї може входити у вираз як операнд. Функцiю, якщо вона зустрiчається у виразi, називають вказiвником функцiї чи звернення до функцiї. Всi процедури i функцiї мови Паскаль подiляються на двi групи: стандартні та визначенi користувачем.
Вбудованi (стандартнi) процедури i функцiї є частиною мови i можуть використовуватись по iменi без попереднього опису. У вiдповiдностi з областями застосування роздiляють 9 основних груп вбудованих процедур та функцiй: арифметичнi, скалярнi, перетворення типiв, управлiння строками на екранi, спецiальнi, обробки строк, обробки файлiв, управлiння пам'яттю для динамiчних змiнних, базової, розширеної графiки.