
- •1.Інформація та її подання.
- •2.Двійкова арифметика.
- •3.Загальна структура еом.
- •4. Обчислювальні системи та їх складові.
- •5. Прикладне програмне забезпечення.
- •6. Системне програмне забезпечення.
- •1.Поняття про алгоритми та їх властивості.
- •3. Метод покрокової деталізації.
- •4.Форми подання алгоритмів.
- •5. Типи основних структур алгоритмів.
- •2. Константи і змінні.
- •3. Типи даних.
- •1. Загальнi вiдомостi про структуру програми.
- •2. Роздiли опису мiток, констант, типів даних, змінних, процедур і функцій, операторів.
- •4. Коментарі в програмі .
- •5. Директиви компілятора та управляючі символи.
- •1. Загальнi вiдомостi про оператори.
- •2. Структурнi та складені оператори.
- •Загальнi вiдомостi про процедури I функцiї.
- •2.Арифметичнi функцiї I процедури.
- •3.Скалярнi функцiї.
- •4.Функцiї перетворення типiв.
- •5.Процедури управлiння строками на екрані.
- •6.Спецiальнi процедури I функцiї.
- •7.Модулі.
- •Основні способи використання та розміщення підпрограм.
- •2. Формат процедур та функцій, визначених користувачем.
- •3.Параметри.
- •4.Правила використання та визначення області дії ідентифікаторів.
1. Загальнi вiдомостi про структуру програми.
Програма реалiзує алгоритм розв'язку задачi. Вона об'єднує послiдовнiсть дiй, якi виконуються над певними даними з допомогою певних операцiй для реалiзацiї певної цiлi. Основнi характеристики програми: точнiсть отриманого результату, час виконання, об'єм потрiбної пам'ятi.
Програма на мовi Паскаль складається з строк. Максимальна довжина рядка 127 символiв. Якщо в ньому бiльше 127 символiв, то всi зайвi символи компiлятором iгноруються. Синтаксично програма складається з необов'зкового заголовку та блока. Блок може мiстити в собi iншi блоки. Блок складається з двох частин:описової та виконавчої. Перша частина може бути вiдсутньою.
На початку програми знаходиться заголовок, який складається з зарезервова-
ного слова Program, iменi програми та параметрiв, з допомогою яких програма взаємодiє з О.С. Пiсля заголовка знаходиться програмний блок, який складається з 6 роздiлiв: опису мiток, констант, визначення типiв даних, опису змiнних, опису процедур i функцiй, операторiв. Будь-який роздiл може бути вiдсутнiм, крiм роздiлу операторiв.
2. Роздiли опису мiток, констант, типів даних, змінних, процедур і функцій, операторів.
Перед будь-яким оператором мови можна поставити мiтку, що дозволяє виконати прямий перехiд на цей оператор з допомогою оператора переходу goto з будь- якого мiсця програми. Мiтка складається з iменi i двокрапки. Іменем може бути iдентифiкатор або цифра. Максимальна довжина iменi мiток - 127 символiв. Перед використанням мiтка повинна бути описана. Роздiл опису мiток розпочинається зарезервованим словом Label, за яким знаходяться iмена мiток, вiдокремленi комами.
Формат:
Label <iм'я,...>;
В роздiлi опису констант вiдбувається присвоювання iдентифiкаторам констант постiйних значень. Роздiл позначається зарезервованим словом Const, за яким знаходиться ряд виразiв, що присвоюють iдентифiкаторам постiйнi числовi чи строковi значення.
Формат:
Type <iм'я типу>=<значення типу>;
Кожна змiнна повинна бути описана.
Формат:
Var <iдентифiкатор>:<тип>;
В роздiлах процедур та функцій розмiщуються тiла пiдпрограм. Пiдпрограмою називається програмна одиниця, яка має iм'я, за яким вона може бути викликана з iнших частин програми. В загальному випадку пiдпрограма має ту ж структуру, що й програма.
Формат процедури:
Procedure <iм я процедури> {(параметри)};
<роздiли опису>
<роздiл операторiв>
end;
Формат функції:
Function < ім’я функції > {< параметри >}: < тип результату >;
< розділи описів >
< розділ операторів >
end;
Процедури та функції поділяються на стандартні та визначені користувачем
3. Основні принципи структурного програмування.
1) Не використовуйте складних методiв там, де можна застосувати простi.
2) Не використовуйте без крайньої потреби оператор переходу.
3) Не робiть переходiв ззовні всередину структур "if-then-else-case".