1.Інформація та її подання.

Інформатика – це наука, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації. А також питання пов’язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності. Своїм становленням, як наука, інформація зобов’зана появі в середині ХХ століття Електрично Обчислювальній Машині. ЕОМ- це пристрої, які призначені для автоматичної обробки інформації.

 Інформація – це відомості, повідомлення, пояснення, знання, навчання, інструктаж, викладення. Повідомлення та інформація належать до основних неозначувальних понять інформатики. Вони не означуються через простіші поняття. Зв’язок між ними – інформація передається через конкретне повідомлення.

Кількісні закономірності пов’язані із здобуттям, передаванням, обробкою і зберіганням інформації – вивчає теорія інформації.

Однією із задач теорії інформації є визначення найдосконаліших методів кодування, які дають змогу передавати задану інформацію, використовуючи мінімальну кількість знаків.

В теорії інформації існує поняття інформації, яку несе деяке повідомлення. За одиницю інформації прийнято максимальну інформацію, яку може нести повідомлення за допомогою одного двійкового знаку. Таку одиницю інформації називають БІТ. Це один двійковий розряд, який є одиницею вимірювання двійкового коду. Сучасні комп’ютери оперують числовими даними в двійковій системі числення. А не числові дані переводять в цифрову форму.

Через апаратні обмеження процесор оперує числами фіксованої розрядності. Кількість двійкових розрядів основного арифметико-логічного пристрою називають – розрядністю процесора. Процесори сучасної системи колективного користування мають 64 розрядні NT.

2.Двійкова арифметика.

У двійковій арифметиці використовуються цифри 0 і 1.Додавання двійкових чисел здійснюється так : (аналогічно до десяткових)

0+0=0 1+0=01

0+1=01 1+1=10

2.Відповідність чисел десяткової системи числення. Числа двійкової системи числення.

0=0 6=110

1=1 7=111

2=10 8=1000

3=11 9=1001

4=100 10=1010

5=101

Найменшою базовою одиницею є БІТ, а основною одиницею є БАЙТ.

1байт = 8 біт

1 К. б. =1024 біт

В 16-вій системі використовуються цифри від 0 до 9 і літери від А до F.

1,2,3,4…9, (10),(11),…,(25).

А, В, F

10-A 13-D

11-B 14-E

12-C 15-F

Щоб перевести цілі числа з 10-вої системи числення у 2-ву, 8-ву і т.д., згідно методу Горнера, потрібно поділити дане 10-ве число на основу нової системи і остачі в оберненому порядку утворять дане шукане число.

Для переведення чисел в 10-ву систему числення необхідно користуватись формулою: {…edcba}_n=a*n⁰+b*n¹+c*n²+d*n³+e*n⁴

Приклад: 11001₂=1*2⁰+0*2¹+0*2²+1*2³+1*2⁴=1+8+16=25

Рахувати потрібно в зворотному напрямку.

3.Загальна структура еом.

ЕОМ – це електронний пристрій призначений для автоматичної обробки інформації, що поступає на його входи через спеціальні пристрої введення інформації та для автоматичного виведення результатів обробки, що одержують на виходах через спеціальні пристрої виведення інформації.

Першу діючу програмно-керовану обчислювальну машину було побудовано в 1941 році. Елементною базою цієї машини були електромагнітні реле. Значний вклад в розробку теоретичних основ побудови і функціонування О.М. відніс Фонд Неймон. Він запропонував вводити в пам’ять машини разом із вхідними даними саму програму. Цей принцип дістав назву – принцип зберігання програми. При цьому з’явилась можливість змінювати і саму програму в процесі обчислень. Для спрощення логічних схем він запропонував використовувати 2-ву систему числення. В 1951 році в м. Києві під керівництвом академіка Лєбєдєва була побудована перша в СРСР ЕОМ.

Покоління ЕОМ.

І пок. – 50 р. р.

В якості елементної бази використовували електронні лампи.

ІІ пок. – 55-65 р. р.

Відповідна зміна. Використовували напівпровідні елементи – транзистори.

ІІІ пок. – сер. 60 років.

Інтегральні мікроелектронні схеми. Їх використання зменшило кількість з’єднань в системі.

ІY пок. – сер. 80 років.

Великі інтегральні мікроелектронні схеми. З’являються мікро ЕОМ.

Будь-яка ЕОМ складається з таких основних пристроїв:

1. Запам’ятовуючий пристрій;

2. Процесор;

3. Пристрої введення і виведення інформації;

Запамятову-ючий пристрій

Процесор

ALP

УП

Пристрої

вводу -виводу

 Процесор – призначений для обробки інформації і управління роботою всіх інших пристроїв. Він складається з двох основних частин: арифметико-логічного пристрою та управляючого пристрою.

 Запам’ятовуючий пристрій – призначений для зберігання різного роду інформації.