18. Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком.

Кожний день люди приймають різноманітні рішення. Важливою умовою прийняття раціонального рішення є інформація. Однак, не завжди людина має доступ до необхідної інформації. Прийняття рішень в умовах неповної інформації має свої наслідки. Це ризик. Люди приймають рішення в ситуаціях невизначеності та ризику. Ризик – це оцінена будь–яким способом імовірність наст ання тієї чи іншої події. Імовірність – це можливість отримання певного результату. Розрізняють:

• об’єктивну імовірність – базується на розрахунку частоти, з якою відбувається даний процес чи явище.

• суб’єктивна імовірність – базується на припущенні про можливість отримання даного результату на основі судження або досвіду.

Коли імовірність визначається суб’єктивно, різні люди можуть установлювати різне її значення і приймати різні рішення. Відношення до ризику різне у різних людей.

По відношенню до ризику люди поділяються на:

• не схильних до ризику – це люди, які надають перевагу стабільному доходу, роботі пов’язаної з ризиком. На несхильності до ризику базується страховий бізнес. Тому несхильність до ризику є характерною для більшості людей. Ризик для них значне випробування, піти на яке вони готові лише в тому випадку, якщо їм запропонують відповідну компенсацію.

• схильні до ризику – це люди, які надають перевагу капіталовкладенням, пов’язаним з ризиком.

• нейтральні до ризику – це люди, які ставляться однаково як до стабільного доходу так і до ризикового прибутку при умові їх рівності.

Існують наступні способи зниження ризику:

1. Диверсифікація – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом розподілу його між декількома ризиковими товарами або видами діяльності таким чином, що підвищення ризику від придбання чи продажу одного означає зниження ризику від покупки чи продажу іншого. Диверсифікація не може повністю усунути ризик, але вона допомагає його значно знизити.

2. Об’єднання ризику – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом перетворення випадкових збитків в відносно постійні витрати. Він лежить в основі страхування.

3. Розподіл ризику – це метод, при якому ризик можливих збитків розподіляється між учасниками таким чином, щоб можливі витрати кожного були відносно невеликими (інвестування)

Пошук додаткової інформації, яка стосується варіантів вибору та можливих результатів.

19. Попит і закон попиту.

У попередніх темах ми проаналізували закономірності поведінки споживача, який намагається максимально задовольнити свої потреби виходячи із існуючих обмежень. Як відомо, це бажання набуває на ринку форму платоспроможного попиту, який саме узгоджує бажання і об’єктивні можливості споживача. Але ж поведінка споживачів описується також за допомогою понять як «індивідуальний попит» та «ринковий попит». З’ясуємо їхню сутність.

Індивідуальний попит – це обсяг благ, який споживач бажає і в змозі придбати на ринку при даному рівні цін.

Ринковий попит – це сума обсягів благ, на які пред’являється індивідуальний попит усією масою споживачів на даному локальному ринку. Він обчислюється додаванням показників величини індивідуального попиту всіх покупців даного товару за кожного значення ціни.

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів.

Залежність обсягу попиту від детермінант, що його визначають, виражає функція попиту:

Qd = f (Px, I, Ps, Pc, A)

(5.1)

Аналітичний спосіб (математично):

функція попиту, що є математичним виразом закону попиту, якщо інші «нецінові» детермінанти, що впливають на попит, вважати незмінними.

Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни попиту, яка встановлює залежність ціни блага від обсягу попиту на нього:

P = f(Qd )

(5.2)

Графічний спосіб (за допомогою графіка):

Р исунок 5.2 – Графік кривої попиту (традиційний вигляд)

Крива ринкового попиту демонструє загальний обсяг попиту усіх споживачів при будь-якому рівні цін. Вона формується шляхом сумування множини кривих індивідуального попиту. Оскільки останні мають низхідний нахил, то й крива ринкового попиту також є низхідною.

Як відомо, поведінка споживачів на ринку підкорюється дії закону попиту, який наголошує: при інших незмінних умовах, зростання ціни блага призводить до скорочення обсягу попиту на нього (і навпаки). Це означає, що існує зворотній зв’язок динаміки попиту від рівня цін, який визначається наступними причинами:

• зниження ціни блага стимулює зростання кількості покупців, що бажають його придбати;

• зниження ціни блага розширює купівельну спроможність споживачів;

• насичення ринку призводить до падіння корисності додаткових одиниць блага, внаслідок чого споживачі готові купувати його тільки за більш низькими цінами.

Тимчасові відхилення від закону спадаючого попиту спостерігаються у випадках:

• «парадокса Гіффена»;

• «ефекту Веблена»;

• ажіотажного попиту;

• колі випускається нове благо з підвищеною ціною тощо.

Error: Reference source not foundError: Reference source not found

Рисунок 5.3 – Зміна величини попиту під впливом цінового фактору

Рисунок 5.4 – Зміна в попиті під впливом зміни одного з нецінових факторів попиту

Таким чином, ринковий попит, з одного боку, залежить від тих факторів, що впливають на індивідуальний попит, а, з іншого боку, – від самої кількості носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів. Умовно детермінанти попиту прийнято розділяти на цінові (ціна блага) та «нецінові» (усі інші, включно і ціни на інші блага).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

• доход споживача (I) (вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту. Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорогими і якісними товарами);

• зміна цін на інші товари, зокрема товари - субститути або товари-замінники (P_s) чи товари - комплементи або товари – доповнюючи (P_c) (зокрема для товарів-замінників (товарів субститутів) при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується. Взаємодоповнюючі (товари-комплементи) товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший і навпаки);

• зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами (можлива зміна попиту в обох напрямках.);

• цінові очікування споживачів;

• кількість споживачів (A), що пред’являють попит на дане благо або місткість ринку;

Кількісну реакцію попиту на зміну детермінант відображають коефіцієнти еластичності попиту.