1. Прийменник. Основні функції прийменника в мові. Класифікації прийменників за походженням. Вживання прийменників з формами непрямих відмінків. Синонімічні прийменникові конструкції.

Прийменник- це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні (третійвід краю, кожен з присутніх, піклуватися про дітей) і у реченні (Гуляв я по полю; Хтось із вас тут, певно, зайвий).

Прийменник допомагає виражати відношення між предметами (парк для прогулянок, комп’ютер для роботи), ознаки до предмета (пісня без слів, багатий на речі павільйон) або дії до предмета (піднятися о шостій, взяти з підлоги).

Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:

• час (без п’яти хвилин, о десятій годині);

• простір (злетіти у небо, доїхати до міста);

• причину (запізнився через транспорт);

• мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);

• спосіб дії (сказати по правді, робити з задоволенням);

• порівняння (більший за інших, найменший у класі);

• відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);

• предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ПРИЙМЕННИКА. Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).

За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):

прийменники	приклади
первинні	біля, без, в (у), від (од),для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через
вторинні	поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу

До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без, для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).

До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.

До них належать прийменники, що утворюються:

• переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника (незважаючи на, зважаючи на), прислівника (поряд, поблизу, навпростець);

• поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).

Первинних прийменників значно менше, ніж вторинних. Частина первинних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене (родовий)- покласти в шухляду(знахідний)- побачити під стріхою (орудний).

Усі вторинні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з інструкцією (орудний), центр міста (родовий).

Первинні прийменники часто бувають багатозначними, вторинні, як правило, однозначні.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИЙМЕННИКА. Незмінюване слово. Бере участь у творенні форм іменних частин мови.

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ВІДМІНКОВИМИ ФОРМАМИ ІНШИХ СЛІВ

Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків.

Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками; всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них:

відмінки	прийменники	приклади
Родовий (кого? чого?)	вздовж після проти біля.	вздовж села після урока проти ночі біля дверей
Давальний (кому? чому?)	всупереч наперекір вслід завдяки	всупереч прогнозам наперекір обставинам вслід йому завдяки школі
Знахідний (кого? що?)	поза по за між	поза спину по воду за гору між квіти
Орудний (ким? чим?)	над з між за	над землею з вчителем між парканами за вікном
Місцевий (на) кому? (на) чому?)	по в(у) на	по волі у тарілці на дорозі

Прийменники вживаються з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників та інших частин мови, що використовуються у значенні іменника. Одні з них можуть поєднуватися з кількома відмінками (в мене, в небі, в яблучко), інші тільки з якимось одним (серед гір).

Синонімія прийменникових конструкцій

Необхідність позначати мовними одиницями нові відношення між предметами і явищами об'єктивної дійсності, що поступово з'являються, диференціація й узагальнення їх приводять до збільшення числа прийменників і прийменникових сполучень, а вживання їх у близькому чи тотожному значенні — до розвитку синонімії. В сучасній українській мові прийменникові конструкції складають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів. 

ПРОСТОРОВІ ВІДНОШЕННЯ 

Синтаксична синонімія досить поширена серед прийменників просторового значення. Виділяється значна кількість синонімічно споріднених прийменників, що передають значення просторової близькості. Домінантою цієї групи є прийменник біля — найуживаніший, особливо на сторінках газет. Будучи домінантою синонімічного ряду, він постійно взаємодіє з іншими прийменниками, які, при близькості значення з прийменником біля, мають і суттєві відмінності в семантиці чи стилістичних відтінках. Розглянемо окремі прийменники, що створюють  один синонімічний ряд із прийменником біля.  Прийменник при передає значення безпосередньої близькості, щільності місцерозташування, наприклад: «Сидитьпри березі з вудкою» (Ю.Смолич). При — один із синонімічних варіантів прийменника біля. Пор.: «При вході до гуртожитку маячить вартовий» — «Піде перевіряти пост, виставлений біля входу до корпусу» (О.Гончар); «Дівчина сідала при відчиненому вікні й подовгу мрійно дивилася на посріблені місяцем вільхи» (Я.Галан) — «Сиділа вона біля вікна» (О.Гончар).   До цього ж ряду приєднуються прийменники коло і над. Пор.: «Зустрілись біля Дніпра» — «Козаче село Глибовепри самому Дніпрі» (Марко Вовчок) — «Катерина стоїть коло Дніпра» (О.Довженко) — «А тут ось маєте: пором і верболози над Дніпром, обов'язкові при поромах» (М.Рильський). Прийменник коло — власне, такий же нейтральний, як біля, але вирізняється меншою частотністю вживання. Прийменник над зберігає відтінок підвищення, підняття, розташування одного предмета више за іншого, що є його первинним значенням. Відтінок розташування біля, поруч — додатковий, вторинний.  До цієї ж групи належать прийменники край, кінець (зрідка кінці), які, передаючи значення просторової близькості, уточнюють його — місце дії на краю предмета. Пор.: «Ось їх величезні юрби біля берега» (О.Довженко) — «Край берега у затишку прив'язані човни» (Л.Глібов). До цього ж ряду іноді приєднується контактний прийменник на, набуваючи невластивого для нього відтінку значення просторової близькості, наприклад: «Ось він на березі моря» (газ.). У значенні просторової близькості, із вказівкою на місце дії, вживається іноді прийменник від як синонім біля, наприклад: «Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста» (М. Коцюбинський). Цей синонімічний ряд може включати в себе (зокрема, при назвах предметів побуту) й інші прийменники як периферійні, наприклад: «Застали її в саду біля столика» (О. Гончар) — «Господар сидитьколо столу» (П.Загребельний) — «Ми сиділи при столику, сердито мовчали і сьорбали холодний чай» (Ю. Смолич) — «Богдан, присівши край столу, обдумував...» (О.Гончар) — «Сидить батько кінець стола, на руки схилився» (Т. Шевченко) — «Скинув хутро опанчі, до столу сівши» (М. Бажан) — «Дівер примостився застолом» (А. Дімаров) — «Він розсівся перед столом недбаю, незалежно» (Ю. Збанацький).  Біля — це ще і поруч, поряд (поруч з, поряд з), особливо коли йдеться про назви осіб чи взагалі живих істот. Пор.:«Присіла на колесі біля Віталика» — «Йому випало сидіти поруч з Тонею» (О. Гончар) — «Поряд нього за столом сидів» (А. Головко).  Прийменник побіля — того ж значення, що й біля, але з відтінком (як і всі прийменники з префіксом по) поширення дії, протягу в довжину, наприклад: «Птиці оселяться побіля ставу» (М.Стельмах), «Дробаха, вставши з гурту, пішов ходити побіля вагонів» (О. Гончар). Як синоніми до прийменника побіля, а отже й біля, вживаються також прийменники понад, уздовж, попід — тобто ті, що передають відтінок видовженості. Пор.:«Біля шляху виросли тополі» — «Побіля рядочка дрібних кленів-покленів зупинились коні» (М. Стельмах). «Попід горою гай» (Л. Глібов) — «Особливо дружні оплески лунають на тротуарах уздовж траси, коли повз імпровізовані трибуни мчить велосипедист із 72-м номером на майці» (газ.) — «Верби так розкішно хилятьсяпонад ставками» (О.Гончар). 

ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ 

Часові відношення, що виражаються прийменниковими конструкціями, можуть передавати різні значення, що підтверджується й питаннями, коли? з яких пір? до яких пір? Проявляють себе як синоніми прийменники на — у (в), наприклад: «І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав» (Т. Шевченко) — «В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає» (Т. Шевченко).  Конструкції з прийменником по при значенні тривалості, повторюваності дії створюють синонімічний ряд з безприйменниковою конструкцією — іменником в орудному відмінку. Пор.: по ночах багато думала — ночами багато думала; по цілих днях не розмовляли — цілими днями не розмовляли. Загальновживанішою в сучасній українській мові є конструкція орудного відмінка.  При значенні тривалості дії в одному синонімічному ряду функціонують прийменники за + родовий відмінок, при+ місцевий відмінок, під час + родовий відмінок, наприклад: за кріпосного права було це — при кріпосному праві було це — під час кріпосного права було це (тобто в період кріпацтва). Вимоги стилю та авторська індивідуальність відіграють суттєву роль при виборі одного з цих варіантів.  Часові прийменникові конструкції об'єднуються в одну групу, якщо вони виражають момент чи відрізок часу, який передує іншому моментові. Спеціалізованими прийменниками цієї групи є до, перед. Як стильовий варіант використовується прийменник під. Усі вони пов'язані між собою синонімічними зв'язками. Пор.: Встала до схід сонця — Встала перед сходом сонця; Зайдіть перед Новим роком — Зайдіть під Новий рік. Іноді до цього ряду може приєднуватися прийменник проти. Пор.: Куди ти йдеш проти ночі? — перед настанням ночі. Час початку дії виражається в українській мові двома прийменниками з та від (од). Вони синонімічні, різниця у значенні неістотна: з дня народження — від дня народження; з початку зими — від початку зими. Прийменник од — розмовний, застарілий, уживається як стилістичний варіант.  Синонімічно зближеними вживаються прийменники по і до, якщо вони вказують на час завершення дії, наприклад: До вечора не затихала буря — Належних заходів по сьогоднішній день не вжито (газ.) — до сьогоднішнього дня. Більш уживаним при цьому є прийменник до.  Щоб передати значення часу дії, що відбувається пізніше чи після чогось, уживаються в українській мові найчастіше чотири прийменники: після + родовий відмінок, по + місцевий відмінок, через + знахідний відмінок,за + знахідний відмінок. Синонімічний ряд утворюється так: після — по; через — за, наприклад: зайдіть після обіду — по обіді; через тиждень екзамен — за тиждень екзамен. Прийменник по більш архаїчний і стилістично обмежений у цьому значенні. Прийменники через — за вживаються паралельно, без суттєвої різниці у значенні. 

ПРИЧИНОВІ ВІДНОШЕННЯ 

Для вираження причинових відношень використовуються конструкції з прийменниками від + родовий відмінок,через + знахідний відмінок, за + орудний відмінок, з + родовий відмінок. Домінантою є прийменники від, через:Почорніла від горя; Через свою неньку нежонатий ходжу (нар. пісня). Ці прийменники практично майже не створюють синонімічного ряду, рідко коли можуть бути взаємозамінними. Значно ближчими з погляду синонімії виступають прийменники від і з, які здатні замінити один одного, хоч і не завжди: конструкція з прийменникомвід означає перш за все причину руху, дії, яка міститься поза об'єктом (від вітру хитається, посвітліло від променів сонця); внутрішню причину можуть паралельно передавати прийменники від і з (заплакала від горя — з горя). Отже, синонімічний ряд від — з виникає, як правило, за умови, що конструкції виражають значення причини, яка криється в самому об'єкті дії. При значенні зовнішньої причини утворюється синонімічний ряд прийменниками за — від — через, пор.: за вітром нічого не чути — від вітру нічого не чути — через вітернічого не чути.

ВІДНОШЕННЯ МЕТИ 

Значення мети передаються в українській мові конструкціями з прийменниками для + родовий відмінок, на + знахідний відмінок, по + знахідний відмінок, за + орудний відмінок, ради (заради), задля + родовий відмінок, про+ знахідний відмінок.  Синонімічні ряди утворюють прийменники для — на (приготували для продажу — приготували на продаж), по — за (пішла по хліб — за хлібом), ради (заради) — задля — для (роблю ради матері — задля матері — для матері), на — про (бережу на всякий випадок — про всякий випадок).  Аналізуючи синонімію прийменникових конструкцій, доходимо висновку про її надзвичайне багатство й різноманітність.