3. Оцінка ефективності природоохоронних заходів на об’єктах атмосферного забруднення

У загальному випадку економічна оцінка збитку, заподіяного річними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремим джерелом, визначається за формулою:

З = З_пит  f  М = γ · σ_j · f · M,                      (8)

де  З_пит –  функціональний питомий показник збитку, грн./умов. т; показує у вартісному виразі величину збитку навколишньому середовищу при викиді одиниці приведеної маси або об’єму забруднюючих речовин;

γ – коефіцієнт переведення обсягів забруднення, що вимірюються в умовних тоннах, у грошові одиниці, він дорівнює 2,4 грн./умов. т;

σ_j –  коефіцієнт, що враховує тип території зони активного забруднення, од.;

f  –  коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднювачів (домішок) у атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків, од.;

М – приведена маса річного викиду забруднень, ум. т/рік.

Значення коефіцієнта σ_j визначається за додатком В. Якщо до складу зони активного забруднення входять декілька типів територій, то значення коефіцієнта σ_j визначається за формулою:

,          (9)

де  S_заз –  загальна площа зони активного забруднення;

S_j  –  площа j-ї частини зони активного забруднення;

K  –  загальна кількість типів територій, що потрапили до зони активного забруднення.

Значення коефіцієнта f у розрахунках збитків навколишньому середовищу від атмосферного забруднення визначається таким чином:

1) для газоподібних домішок та дрібно дисперсних часток з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с) приймається, що:

,                      (10)

де  h  –  геометрична висота устя джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;

φ  –  поправка на підйом факелу викидів в атмосфері, що розраховується за формулою:

,                                          (11)

де  ΔТ – середньорічне значення різниці температур в усті джерела (труби) та в навколишньому повітрі, С;

u –  середньорічне значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера, м/с; у випадках, коли його значення невідоме, приймається, що u = 3 м/с;

2)     для часток, що осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с, приймається, що:

;                              (12)

3)     для часток, які осідають зі швидкістю більше 20 см/с, приймається, що незалежно від значення h, φ, ΔТ та u:

f = f₃ = 10.                                           (13)

Якщо розподіл газової маси викиду часток (пилу, золи, рідких аерозолів тощо) за фракціями відповідно до швидкості осідання невідомий, то можна приймати, що при викиді часток після їх проходження через фільтри з фактичним експлуатаційним значенням коефіцієнта очистки (вловлювання) п:

f = f₁ при п > 90 %;

f = f₂ при 70 % < п < 90 %;

f = f₃ при п < 70 %.

Значення приведеної маси річного викиду забруднювачів в атмосферу розраховується для конкретного підприємства за формулою:

,                                          (14)

де  n – загальне число забруднювачів, що викидаються в атмосферу підприємством;

m_і –  маса річного викиду і-го забруднювача, т/рік.

Для визначення приведеної маси річного викиду забруднення в деяких випадках необхідно розрахувати масу річного рознесення пилу m:

,                                           (15)

де  α  –  довжина лінії рознесення пилу, м;

п  –  питома величина рознесення пилу, кг/год. м;

t   –  тривалість рознесення пилу, год.

Для уточнення значення показника відносної агресивності і-ї речовини (А_і) застосовується коригуючий коефіцієнт λ_і, що враховує ймовірність вторинного викиду домішок після їх осідання на поверхні (див. додаток В).