3 Методичні вказівки щодо розв’язання задач

1. Оцінка ефективності природоохоронних заходів

У загальному випадку чистий економічний ефект (Е) являє собою перевищення середньорічного народногосподарського результату від впровадження природоохоронних заходів (Р) над приведеними річними витратами (В).

Е = Р – В.                                      (1)

Еколого-економічний результат складається з природоохоронного і ресурсозберігаючого компонентів. Природоохоронний компонент вимірюється величиною відверненого збитку від забруднення природного середовища і/або зниженням втрат природних ресурсів (З_відв). Ресурсозберігаючий компонент визначається як річний приріст доходів від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств і може бути відсутнім у одноцільових заходів.

Р = З_відв + Т.                                     (2)

де  З_відв    –   відвернені збитки;

Т     –   ресурсозберігаючий компонент (додатковий дохід).

Відвернений збиток розраховується за формулою:

З_відв. = З_до – З_після,                                 (3)

де  З_до, З_після – розмір збитку відповідно до та після впровадження природозахисних заходів.

Витрати на реалізацію розглянутих заходів визначаються з виразу:

В = С + Е_н  К,                                    (4)

де  С  – річні експлуатаційні (поточні) витрати;

К  – капітальні вкладення на будівництво природоохоронного об’єкта;

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень природоохоронного призначення.

2. Оцінка ефективності водоохоронних заходів

У загальному випадку збитки від забруднення водного джерела визначаються за формулою:

З = З_пит  М_q = γ  δ_к М_q,                      (5)

де  З_пит    –   питомий регіональний показник збитків для водних ресурсів – "ціна забруднення" водних ресурсів певного регіону на одиницю приведеної маси (умовна тонна) або приведеного об’єму забруднень;

М_q      –   приведена маса (приведений об’єм) забруднюючих речовин, усунутих у результаті здійснення водоохоронних заходів, ум. т/рік;

γ         –   коефіцієнт переведення натурального забруднення, що визначається в умовних тоннах на рік, у грошові одиниці, діюче значення якого дорівнює 400 грн./умов. т;

δ_к       –   константа, що враховує особливості різних водогосподарських ділянок (додаток А).

Приведена маса річного скиду є умовною величиною, що дозволяє враховувати в розрахунках шкідливість різних забруднюючих речовин, що містяться у стічних водах:

, (6)

де  С^’_і, С_і  – концентрація і-ї забруднюючої речовини в стічній воді відповідно до і після здійснення водоохоронного заходу, г/м³;

ГДК_і    гранично допустима концентрація і-ї забруднюючої речовини у водоймі, г/м³;

V_q –  об’єм стічних вод, що очищується, млн. м³/рік;

n   –  кількість забруднюючих речовин (i = 1, 2, 3,...,n ).

m_i  – маса і-го забруднювача, усунута в результаті проведення водоохоронних заходів, т/рік.

m_i = ( – ) V_q.                              (7)

А_і – показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини у водоймі, умов. т/т (додаток Б).