Контроль частки ринку
Позиції підприємства на ринку характеризують показники:
частка ринку – відношення обсягу продажу продукції підприємства до загальногалузевого обсягу продажу;
частка ринку підприємства в окремому сегменті ;
частка ринку відносно лідера (конкурента).
Поглиблене вивчення причин зниження частки ринку передбачає аналіз динаміки частки ринку торгової марки.
Якщо марка підприємства належить до певної категорії товару С, то частку ринку марки в натуральному виразі можна розкласти на три компоненти: рівень проникнення, рівень ексклюзивності, рівень інтенсивності .
Частка ринку = П × Л × Р ,
де П – рівень проникнення (відсоток покупців марки Х від загальної кількості покупців категорії товару С, до якої належить марка);
Л – рівень ексклюзивності (частка лояльних споживачів) – відсоток, який становлять купівлі марки Х від загальної кількості купівель товару цієї категорії, купленої покупцями марки Х у всіх компаній;
Р – рівень інтенсивності (відсоток, який середня купівля марки Х становить від середнього розміру купівлі товару С).
Якщо частка ринку аналізується в грошовому виразі, цей показник розкладається на чотири складники:
Частка ринку = П × Л × Р × І,
де І – індекс відносної ціни – відношення середньої ціни марки Х до середньої ціни товару певної категорії.
Частку ринку визначають також на основі аналізу прихильності до марки.
Частка ринку А t + 1 = a Частка ринку t + b (1 – Частка ринку t ) ,
де a – рівень прихильності (відсоток покупців, які, придбавши марку А в попередній період, продовжують купувати її);
b – рівень залучення (відсоток покупців, які, придбавши в попередній період конкуруючу марку, переключилися на марку А);
t – період;
А – назва марки.
Таку формулу використовують, якщо на ринку конкурують лише дві марки. Якщо ж їх більше, друга частина формули становить суму добутків рівня залучення і частки ринку кожної з конкуруючих марок.
Контроль прибутковості
Контроль прибутковості включає контроль показників чистого прибутку (Пч) та валового прибутку (Пв), а також контроль коефіцієнтів : чистого прибутку, валового прибутку та окупності інвестованого капіталу.
Коефіцієнт чистого прибутку (Кчп) характеризує ступінь рентабельності виробництва.
Пч – чистий прибуток,
Р – обсяг продажу (реалізованої продукції).
Коефіцієнт валового прибутку (Квп) показує, яка частка валового прибутку припадає на 1 грош. од. реалізованої продукції.
СРП – собівартість реалізованої продукції.
Коефіцієнт окупності власного капіталу (Квк) показує, який дохід отримало підприємство на 1 грош. од. власних коштів.
Вк – власний капітал.
Коефіцієнт окупності інвестицій (Коі) характеризує ефективність управління інвестованим капіталом.
А – активи.
Аналіз прибутковості проводять за маркетинговими об'єктами:
товари;
території;
споживачі;
сегменти ринку;
канали збуту;
обсяги замовлень.
Контроль неекономічних показників
Контроль маркетингу може здійснюватися за неекономічними показниками :
кількість нових покупців;
втрачені покупці;
кількість незадоволених покупців;
ставлення споживачів до торгової марки;
конкурентоспроможність продукції;
якість товарів/послуг порівняно з конкурентами;
прихильність споживачів до торгової марки;
задоволеність/незадоволеність споживачів;
поінформованість споживачів щодо торгової марки;
імідж фірми.
Такі показники дають змогу оцінити, наскільки вдало підприємство реалізує основний принцип маркетингу – орієнтацію на задоволення потреб споживачів.
Задоволення покупців товарами формує прихильність до торгової марки, а це веде до збереження частки ринку компанії. Низька якість товарів – незадоволеність споживачів – негативне ставлення до марки – втрачені покупці.
Постійний контроль неекономічних показників та оперативне реагування на тривожні відхилення – важлива маркетингова функція.
Контроль якості – процес моніторингу конкретних результатів проекту для визначення, чи задовольняють вони відповідним стандартам, а також способів запобігання випадків незадовільних показників.
Контроль якості здійснюється впродовж усього життєвого циклу проекту. Стандарти якості охоплюють проектні процеси і цілі проекту. Проектні результати включають кінцеві продукт(и) та результати процесу управління проектом, такі як витрати та виконання графіка (календарного плану) проекту. Контроль якості також може включати дії із запобігання випадків незадовільного виконання проекту.
Контроль якості часто здійснює відділ якості або інший аналогічний організаційний підрозділ. Однак і самі члени проектної команди повинні мати знання кількісних статистичних підходів до контролю якості, особливо методів теорії ймовірностей.