
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лекція 1. Основи державного (конституційного) права україни
- •Форми держави.
- •Система права. Предмет і метод правового регулювання.
- •Органи місцевого самоврядування в Україні.
- •Загальна характеристика держави. Державний суверенітет. Поняття і риси правової держави
- •Форми держави
- •Загальна характеристика права. Поняття норм права. Джерела права. Нормативно-правовий акт і його види
- •Система права. Предмет і метод правового регулювання
- •1.5. Державне право України. Апарат держави як система державних органів
- •Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України
- •Правове положення Президента України та Кабінету Міністрів України
- •Органи місцевого самоврядування в Україні
- •Лекція 2. Адміністративне право україни план
- •Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини
- •Державне управління. Суб’єкти адміністративного права
- •Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи
- •Суть і види адміністративних стягнень
- •Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності
- •Органи, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Лекція 3. Цивільне право (загальна частина) План
- •3.1. Цивільне право як галузь права. Предмет і метод правового регулювання
- •3.2. Зміст цивільно-правових відносин. Правосуб’єктність сторін
- •3.3. Поняття і види угод (правочинів)
- •За кількістю сторін
- •За характером правовідносин, що виникають на підставі право чину (або за ознакою від платності)
- •За моментом вчинення
- •Залежно від значення підстав право чину для його дійсності
- •3.4. Форми угод (правочинів)
- •Поняття та строки позовної давності
- •Право власності
- •Захист права власності. Поняття віндикаційного та негаторного позовів
- •Лекція 4. Цивільне право (друга частина). Зобов’язальне право. Спадкове право план
- •Поняття зобов’язального права. Суб’єкти зобов’язань. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Цивільно-правовий договір
- •4.3. Система та види цивільно-правових договорів
- •Недоговірні зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •Поняття та підстави спадкоємства. Час і місце відкриття спадщини
- •Поняття та порядок спадкування за законом
- •Поняття та порядок спадкування за заповітом
- •Лекція 5. Трудове право (перша частина) План
- •5.1. Поняття трудового права. Трудові правовідносини. Суб’єкти трудових правовідносин
- •5.2. Поняття, види та порядок укладання трудового договору. Контракт як особлива форма трудового договору
- •5.3. Випробування при прийнятті на роботу
- •5.4. Підстави припинення трудового договору. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •5.5. Підстави та порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •5.6. Поняття, види та тривалість робочого часу. Нічні та надурочні роботи
- •5.7. Правове регулювання часу відпочинку: перерви, вихідні, святкові, неробочі дні, поняття, види та тривалість відпусток
- •4) Соціальні відпустки:
- •Лекція 6. Трудове право (друга частина) План
- •6.1. Правове регулювання оплати праці
- •6.2. Матеріальна відповідальність працівників
- •6.3. Трудова дисципліна, порядок застосування заохочень і стягнень
- •6.4. Особливості правового регулювання праці жінок і праці молоді праця жінок
- •Праця молоді
- •6.5. Розгляд трудових спорів комісією по трудових спорах
- •6.6. Розгляд трудових спорів судами
- •6.7. Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників. Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працюючих
- •Лекція 7. Кримінальне право україни План
- •7.2. Поняття, ознаки і елементи злочину
- •7.3. Обставини, що виключають злочинну діяльність
- •7.4. Поняття і види стадій вчинення навмисного злочину
- •7.5. Поняття і форми співучасті. Види співучасників
- •7.6. Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за вчинення злочину
- •7.7. Поняття і мета покарань. Система і види покарань за кримінальним законодавством
- •Лекція 8. Сімейне право україни План
- •8.1. Сімейне право. Загальні положення про шлюб і сім’ю
- •8.2. Порядок укладання та розірвання шлюбу
- •8.3. Права і обов’язки подружжя, дітей та інших членів сім’ї
- •8.4. Позбавлення батьківських прав
- •8.5. Шлюбний договір
- •8.6. Аліментні обов’язки батьків і дітей
- •8.7. Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Лекція 9. Земельне право. Житлове право План
- •Загальна характеристика земельного права. Земельний кодекс України.
- •Види земель та їх правовий режим
- •Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
- •Форми власності на землю. Право користування землею
- •Оренда землі. Охорона земель
- •Вирішення земельних спорів
- •Житлове право України: загальна характеристика. Житловий кодекс України
- •Право громадян на житло і форми його реалізації
- •Приватизація державного житлового фонду
- •Короткий словничок юридичних термінів
- •Перелік питань до екзамену
- •Список використаних джерел
- •Навчально-методичне видання
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Цивільно-правовий договір
Договір – одна із центральних категорій цивільного права. У широкому значенні його можна розглядати в трьох аспектах: як підставу виникнення правовідносин, як власне правовідношення, що виникло з цієї підстави, і як форму, що приймає відповідне правовідношення. У даному випадку договір – це підстава виникнення правовідносин, тобто юридичний факт, що лежить в основі зобов’язання і відповідно до статті 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними є також умови, які хоча прямо і не вказані в законі, але є необхідними для договорів даного виду, наприклад, ціна в відплатних договорах, строк у договорах найму тощо.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Нарівні з істотними умовами також виділяються звичайні та випадкові умови.
Звичайними є ті умови договору, які базуються на диспозитивних нормах закону або звичаях. Їх внесення до тексту договору не є обов’язковим, їх наявність чи відсутність не впливає на факт укладення договору, вони не потребують окремого погодження, однак стають обов’язковими для сторін у силу самого факту укладення договору. Наприклад, умови щодо відшкодування завданої шкоди, порядку розгляду спорів – за відсутності таких умов у договорі ці питання будуть вирішуватися відповідно до загальних норм права.
Випадковими вважаються ті умови договору, які хоч і не мають значення для укладення договору, але набувають юридичного значення лише у разі їх включення до самого договору (на противагу звичайним умовам, що стають обов’язковими у силу самого факту укладення договору). Випадковими, як правило, розглядаються умови щодо питань, які або взагалі не врегульовані законодавством, або певним чином виходять за межу нормативно встановлених диспозитивних норм, але щодо яких існує домовленість сторін договору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Укладення договору як спільної дії його учасників, погодження між ними умов договору відбувається у два етапи:
внесення пропозиції однією стороною укласти договір (оферта);
прийняття пропозиції другою стороною (акцепт).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Вона має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.