- •3. Органи управління комерційним банком.
- •1. Порядок створення і реєстрації комерційного банку
- •2. Ліцензування банківської діяльності
- •63. Доходи, витрати ї прибуток банку.
- •60. Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційного банку
- •4. Банківські ресурси та їх економічна характеристика.
- •5. Формування власного капіталу банку.
- •6.11. Депозитне залучення ресурсів комерційним банком.
- •Дають можливість виконувати вимоги з обов'язкового резервування
- •10. Організація грошових розрахунків.
- •11. Ведення рахунків клієнтів.
- •12. Форми безготівкових розрахунків
- •15. Касові операції комерційних банків.
- •16. Класифікація банківських кредитів
- •17. Принципи і умови кредитування.
- •18. Способи захисту від кредитного ризику
- •21. Ціна банківського кредиту.
- •22. Етапи процесу кредитування.
- •62. Формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків
- •31.32.33. Кредит, пов'язаний з вексельним обігом
- •30. Кредит під заставу цінних паперів
- •25. Споживчий кредит
- •28. Консорціальні кредити
- •27. Іпотечний кредит
- •24. Контокорентний кредит
- •1) Відповідальне зберігання та облік прав власності на цінні папери;
- •39. Емісійні операції комерційних банків.
- •40. Інвестиційні операції банків з цінними паперами.
- •43. Суть і цілі банківських інвестицій.
- •44. Механізм участі банків в інвестиційому процесі.
- •45.Операції банків з обслуговування зовнішно-економічної діяльності під-в.
- •48.Форми розрахунків у зовнішньо-торговельних операціях.
- •47.Види платежів, що застосовуються у міжнародній практиці.
- •49. Банківське кредитування в іноземній валюті.
- •56. Факторинг
- •52. Лізинг
- •55. Довірчі (трастові) послуги
- •54. Посередницькі, гарантійні, консультаційні та інформаційні послуги
- •61. Ліквідність та платоспроможність банку.
- •34. Інкасування та доміціляція векселів.
- •23. Кредитна угода та її зміст.
- •20. Форми забезпечення банківських кредитів та їх характеристика.
- •19. Кредитоспроможність позичальника.
- •35.Авалювання та акцептування векселів банками.
35.Авалювання та акцептування векселів банками.
Кредит, наданий під заставу векселів зі спеціального позичкового рахунку, погашається, як правило, шляхом перерахування коштів за розпорядженням позичальника з його розрахункового рахунку на спеціальний позичковий рахунок або шляхом зарахування платежів, які надходять від векселедавців по векселях, прийнятих у забезпечення кредиту безпосередньо на спецпозичковий рахунок.
При проведенні операцій з векселями комерційні банки накопичують значну їх кількість. При правильному веденні цих операцій вексельний портфель є для банку надійною статтею активів, більш стабільною, ніж такі цінні папери, як акції.
Акцептний кредит надається векселедавцю і виступає як гарантійна послуга. Векселедавець, виставляючи вексель, вказує платника, який повинен акцептувати його. Клієнт виставляє тратту на банк, котрий її акцептує за умови, що до настання строку платежу по векселю клієнт внесе в банк необхідну для погашення векселя суму. Позичальник (векселедавець) може використати акцептований банком вексель як платіжний засіб для купівлі товарів або облікувати його в іншому банку. Облік векселя може бути здійснено в банку, який його акцептував. У цьому випадку банк стає не тільки гарантом, але й безпосереднім кредитором клієнта. За здійснення акцептної операції банк стягує комісію.
Якщо позичальник до настання строку платежу по векселю не вніс до банку суму коштів, необхідних для погашення векселя, то вексель в цьому випадку оплачується за рахунок банку. Таким чином, гарантійна послуга перетворюється на кредитну і згідно з вексельним правом банк виставляє зворотну вимогу до векселедавця з подальшим примусовим стягненням боргу з позичальника.
Авальний кредит застосовується банками як гарантійна послуга. Він призначений покрити зобов'язання клієнта, якщо останній не зможе виконати їх самостійно. Аваль може бути здійснено при видачі векселя або на будь-якому наступному етапі його обігу. У разі несплати платником пред'явленого йому векселя векселедержатель звертається з пропозицією про оплату до банку-аваліста. Після оплати авальованого векселя банк-аваліст набуває право регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти всіх зобов'язаних за векселем осіб (акцептант, векселедавець, індосант). Авальний кредит існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень:
• доручень по кредиту;
• гарантій платежу;
• гарантій постачання і т. п.
По авальному кредиту нараховується комісія, а також сплачується процент у відповідності з діючими ставками