61. Ліквідність та платоспроможність банку.

Нормативи ліквідності

Ліквідність банку — це його здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку.

5. Норматив миттєвої ліквідності (Н5).

Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондент­ському рахунку та в касі банку до поточних зобов'язань (суми на рахунках), помножених на 100%: Н5=(Ккр + Ка) / Пр*100%

де Ккр — кошти на коррахунку; Ка — кошти в касі; Пр — пото­чні рахунки.

Нормативне значення показника Н5має бути з 01.11.98 не менше 20%.

6. Норматив загальної ліквідності (Н6). Розраховується як співвідношення загальних активів до загаль­них зобов'язань банку, помножене на 100%: Н6=А/З*100%

де А — активи банку, 3 — зобов'язання банку, Нормативне значення показника Н6 має бути не менше 100%.

7. Норматив співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7): Н7=Ва / Ра*100%

де Ва — високоліквідні активи, Ра — робочі активи.

Нормативне значення показника Н7 має бути з 01.01.99 не менше 20%.

34. Інкасування та доміціляція векселів.

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у ви­конанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють дві операції:

1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю);

2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). Інкасування векселя — це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування век­селя.

Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово пові­домляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні:

• стабільність економічних відносин;

• довіра суб'єктів один одному;

• високий рівень розвитку вексельного права.

23. Кредитна угода та її зміст.

Кредитний договір — це юридичний документ, що визначає вза­ємні обов'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за угодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і пога­шення позичок, розмір проценту за кредит та інші умови, які не су­перечать чинному законодавству.

На практиці банки розробляють типові форми кредитних угод, основними положеннями яких є:

1) опис суб'єктів угоди — визначається, хто позичальник, хто кредитор; якщо кредиторів кілька — хто провідний кредитор. Важ­ливо визначити юридичні права сторін, що підписують договір;

2) опис умов кредитування — вказуються сума і строк кредиту, порядок його видачі та погашення. Погашення кредиту передбачає­ться на конкретну дату або в розстрочку;

3) зобов'язання позичальника повернути суму кредиту та сплати­ти проценти за користування кредитом;

• 4) опис забезпечення кредиту з посиланням на угоди, що є час­тинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручитель­ства, страхова угода);

• 5) обмежувальні умови:

а)захисні;

• б) негативні.

• Захисні статті — це список дій чи умов, яких повинен дотриму­ватись позичальник протягом дії кредитного договору (зобов'язання Періодично подавати банку звітну документацію, надавати працівникам банку інформацію про свою господарську діяльність).

Негативні статті — це список умов, які не повинен допустити позичальник (заборона отримання додаткових кредитів, передачі в заставу третім особам активів, надання гарантії, невиплати дивідендів, заробітної плати вище встановленого рівня, злиття з іншими компаніями);

6) права суб'єктів угоди. Банк залишає за собою право вимагати дострокового погашення кредиту у випадку порушень умов кредитної угоди. Позичальник може домагатися перенесення строків погашення позички, підвищення суми позички, права достроково погашати кредит;

7. санкції за порушення умов угоди. Порушення з боку позичальника умов кредитної угоди карається шляхом стягнення пені, яка нараховується на суму боргу або на суму кредиту, або на суму порушення.

Банк може заперечити проти надання наступної суми кредиту, вимагати дострокового погашення кредиту, відмовитись від подальшого співробітництва з клієнтом, ініціювати процедуру банкрутства підприємства.

Порушення умов кредитної угоди з боку банку так само тягне за фінансові санкції. В угоді можна зазначити, хто буде відшкодовувати витрати на вирішення спорів;

8) строк набуття угодою чинності;

9) Можливості зміни умов угоди;

10) юридичні адреси суб'єктів угоди, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками.

Договір укладається на 1 рік, більш тривалий строк, якщо клієнт користується кредитами постійно або об'єктом кредитування є основні засоби, або більш короткий строк при тимчасовій потребі в коштах або наданні окремого кредиту.