
- •3. Органи управління комерційним банком.
- •1. Порядок створення і реєстрації комерційного банку
- •2. Ліцензування банківської діяльності
- •63. Доходи, витрати ї прибуток банку.
- •60. Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційного банку
- •4. Банківські ресурси та їх економічна характеристика.
- •5. Формування власного капіталу банку.
- •6.11. Депозитне залучення ресурсів комерційним банком.
- •Дають можливість виконувати вимоги з обов'язкового резервування
- •10. Організація грошових розрахунків.
- •11. Ведення рахунків клієнтів.
- •12. Форми безготівкових розрахунків
- •15. Касові операції комерційних банків.
- •16. Класифікація банківських кредитів
- •17. Принципи і умови кредитування.
- •18. Способи захисту від кредитного ризику
- •21. Ціна банківського кредиту.
- •22. Етапи процесу кредитування.
- •62. Формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків
- •31.32.33. Кредит, пов'язаний з вексельним обігом
- •30. Кредит під заставу цінних паперів
- •25. Споживчий кредит
- •28. Консорціальні кредити
- •27. Іпотечний кредит
- •24. Контокорентний кредит
- •1) Відповідальне зберігання та облік прав власності на цінні папери;
- •39. Емісійні операції комерційних банків.
- •40. Інвестиційні операції банків з цінними паперами.
- •43. Суть і цілі банківських інвестицій.
- •44. Механізм участі банків в інвестиційому процесі.
- •45.Операції банків з обслуговування зовнішно-економічної діяльності під-в.
- •48.Форми розрахунків у зовнішньо-торговельних операціях.
- •47.Види платежів, що застосовуються у міжнародній практиці.
- •49. Банківське кредитування в іноземній валюті.
- •56. Факторинг
- •52. Лізинг
- •55. Довірчі (трастові) послуги
- •54. Посередницькі, гарантійні, консультаційні та інформаційні послуги
- •61. Ліквідність та платоспроможність банку.
- •34. Інкасування та доміціляція векселів.
- •23. Кредитна угода та її зміст.
- •20. Форми забезпечення банківських кредитів та їх характеристика.
- •19. Кредитоспроможність позичальника.
- •35.Авалювання та акцептування векселів банками.
44. Механізм участі банків в інвестиційому процесі.
За допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування банк може брати участь в інвестиційному процесі. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та процент за користування ним.
Призначення довгострокового кредитування полягає у впровадженні прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.
: Щодо об'єктів довгострокового кредитування, то ними можуть бути:
1) будівництво нових підприємств;
2) реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств;
3) організація випуску нової продукції;
4) придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності;
5) здійснення екологічних заходів.
Основним джерелом ресурсів у даних випадках можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси.
У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за | узгодженням з установою банку такі матеріали:
1. Проектно-кошторисну документацію.
2. Основні техніко-економічні показники проекту.
3. Контракт на будівництво.
4. Документи на право землекористування.
5. Позитивне рішення екологічної експертизи.
6. План технічного переозброєння.
На підставі поданих документів в установі банку проводиться ^комплексна оцінка кредитоспроможності позичальника, а також по-г передня інженерно-економічна експертиза проекту. Фахівці банку визначають доцільність надання кредиту та його економічну ефективність.
Довгострокове кредитування базується на таких принципах:
а) довгостроковість;
б) платність:
в) поверненість;
г) цільове використання.
Спеціалісти банку вирішують проблему потреби у довгостроковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту. Видача довгострокового кредиту може здійснюватися одночасно або поетапно (в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Процентна ставка за кредит обумовлюється з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів.
Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку.
В Україні обсяги державного кредитування, напрями, а також об'єкти кредитування визначаються державною програмою економічного та соціального розвитку країни. Рішення про надання кредиту за рахунок державних коштів, а також розмір процентної ставки визначаються Національним банком України, Міністерством фінансів, Міністерством економіки. Потім НБУ укладає кредитну угоду з комерційним банком, а той, у свою чергу, — з клієнтом.
Щодо контролю за цільовим використанням державного кредиту, то його здійснює НБУ, а контроль за своєчасним поверненням коштів до бюджету — Міністерство фінансів або Головне управління Державного казначейства України. Проектне фінансування інвестиційних проектів
Проектне фінансування — це таке фінансування інвестиційних проектів, коли основним забезпеченням наданих коштів є сам проект, тобто доходи, які в майбутньому отримає підприємство, що здійснює будівництво чи реконструкцію.
Інакше кажучи, проектне фінансування — це таке фінансування, яке ґрунтується на життєздатності самого проекту без урахування платоспроможності його учасників та їх гарантій.
При проектному фінансуванні джерелом погашення заборгованості виступають грошові потоки, які генеруються в результаті реалізації проекту. Для прийняття рішення про таке фінансування висувається вимога участі у проекті значної частки власних коштів
замовника.
Типи проектного фінансування можна розглянути за допомогою такої таблиці:
Проектне фінансування може використовуватись у таких випадках:
• надання коштів для фінансування проектів, що виконують державні замовлення;
• надання коштів у формі експортного кредиту;
• надання коштів для невеликих проектів, чутливих навіть до невеликого збільшення витрат, які неможливо передбачити початковими розрахунками.