2. Ліцензування банківської діяльності

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, забезпечення інтересів кредиторів, вкладників НБУ видає ко­мерційним банкам ліцензії на здійснення банківських операцій. Ліцензування — це порядок видачі комерційним банкам, які набу-Цб<2татусу юридичної особи, дозволу на здійснення деяких чи всіх банківських операцій. Перелік операцій, що підлягають ліцензуванню, визначається Законом України «Про банки і банківську діяльність». Існує ЗО видів банківської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Основні з них такі:

1. Касове обслуговування клієнтів.

2. Інкасація грошових коштів та перевезення цінностей.

3. Збереження цінностей.

4. Ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів.

5.Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України.

6. Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку.

7. Кредитування юридичних і фізичних осіб.

8. Лізинг і факторинг.

9. Вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

10. Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб.

11. Емісія цінних паперів.

12. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та міжнародних ринках.

13. Операції з банківськими металами на валютному ринку Укра­їни та міжнародних ринках.

14. Фінансування капітальних вкладень.

15. Видача гарантій, поручительств.

16. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

17. Довірчі операції.

Комерційні банки мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії НБУ. Філії КБ здійснюють операції згідно з Положенням про філію та лише за умови наявності і в ме­жах дозволу, наданого банком — юридичною особою. Копія дозво­лу у 3-денний строк надається регіональному управлінню НБУ за місцем розташування філії та головного банку — юридичної особи.

Новоствореному КБ надають ліцензію в разі дотримання таких умов:

1) на час прийняття рішення зареєстрований статутний капітал банку повинен бути повністю сплачений;

2) наявність професійно придатних керівних осіб банку;

3) наявність підрозділу, що виконує відповідні банківські операції;

4) наявність підрозділу внутрішнього аудиту, укомплектованого професійно придатними кваліфікованими кадрами;

5) наявність внутрішніх нормативних документів банку, що рег­ламентують відповідні операції;

6) забезпеченість необхідним банківським обладнанням;

7) відповідність приміщення банку вимогам НБУ;

8) наявність угоди про оренду приміщення на строк не менше 5 років або свідоцтва на право власності.

Крім додержання загальних умов для отримання ліцензії, НБУ встановив_особливі вимоги. Вони стосуються наявності:

1) технічних умов (для касових операцій — відповідним чином обладнані приміщення, належна організація охорони і т. д.);

2) відповідного розміру статутного фонду;

3) відповідної кваліфікації працівників;

4) відповідного строку діяльності банку;

5) відповідних внутрішніх регламентуючих ту чи іншу операцію документів;

6) задовільної діяльності КБ.

Так, для ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України строк діяльності банку повинен бути не менше 1 року, зареєстрований та сплачений статутний капітал має становити 3 млн. євро.

Для надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку, кредитування юридичних і фізичних осіб та проведення фінансового лізингу необхідно мати відповідні Положення про кредитування, Положення про кредитну раду тощо.

Для залучення депозитів фізичних осіб строк діяльності банку мусить бути не менше 2 років, відсутні сумнівні та безнадійні кре­дити, не покриті резервами, необхідна наявність зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу у розмірі 3 млн. євро.

Для розширення ліцензії банку необхідно врахувати такі додатко­ві умовиви:

1) статутний капітал діючого банку повинен бути зареєстрований і фактично сплачений у розмірі, не меншому за встановлений НБУ;

2) відповідність формування резервного фонду банку вимогам законодавства та НБУ;

3) відповідність формування фонду гарантування вкладів фізич­них осіб вимогам законодавства та нормативним актам НБУ;

4) відповідність формування резерву покриття можливих втрат за банківськими позичками законодавству України та нормативним актам НБУ;

5) дотримання банком економічних нормативів за попереднє пів­річчя;

6) сума сумнівних та безнадійних кредитів не повинна переви­щувати розміру фактично сформованого резерву на покриття мож­ливих втрат за позичками банку;

7) наявність позитивного висновку зовнішнього аудитора про ді­яльність банку за попередній звітний рік.