Управління капіталом.

1. Сутність капіталу та його види.

2. Формування капіталу підприємства.

3. Управління власним капіталом.

4. Управління позичковим капіталом

5. Вартість і структура капіталу

1. Сутність капіталу та його види.

Капітал – це загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній, та нематеріальній формах, що інвестовані у формування активів підприємства. Капітал підприємства є основним показником його ринкової ва­ртості. У цій ролі виступає насамперед власний капітал підпри­ємства, що визначається обсягом його чистих активів і одночасно обсягом залучених коштів, які сприяють одержанню додаткового доходу.

У процесі функціонування підприємства капітал забезпечує інтереси держави, власників і працівників. Він є основним дже­релом добробуту його власників як у початковому, так і в майбут­ньому періодах. Велика роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні інтересів держави, інвесторів, власників і працюю­чих обумовлює його значущість як об'єкта фінансового менедж­менту.

Капітал підприємства класифікується за такими ознаками:

За належністю підприємству розрізняють власний і позичко­вий капітал.

Інформація про власний капітал міститься в першому розділі пасиву балансу, а також у Звіті про власний капітал. Власний капітал — це частка активів (майна) підприємства, яка формується за рахунок внесків засновників та власних коштів суб'єктів господарювання.

Позичковий капітал — це кошти, які залучаються для фінан­сування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, повернення та платності. Основними видами позич­кового капіталу є: банківські кредити, емісія облігацій, фінансо­вий лізинг. Як власний, так і позичковий капітал може бути сфо­рмований за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

До внутрішніх джерел формування власного капіталу нале­жить: нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування і кошти, отримані від реструктуризації активів. До зовнішніх — внески засновників і безповоротна фінансова допомога.

За національною належністю власників капіталу, що надають його в господарське користування підприємству, розрізняють на­ціональний та іноземний капітал, інвестований у підприємство.

За формою власності розрізняють капітал приватний і держа­вний. Ця класифікація капіталу використовується насамперед у процесі формування статутного фонду підприємства. Вона є ос­новою відповідної класифікації підприємств за формами власності.

За організаційно-правовою формою залучення капіталу під­приємством виділяють акціонерний (АТ), пайовий (ТзОВ) та індивідуальний (Сімейні п-ва, ПП) його види.

Залежно від строку, на який залучається капітал, розрізня­ють довгостроковий (власний капітал і той, що залучається на термін більше року) та короткостроковий (до 1 року) його види.

За формою перебування в процесі кругообороту капітал під­приємства реального сектору поділяється на капітал у грошовій, виробничій та товарній формі.

Залежно від об'єкта інвестування розрізняють основний та оборотний капітал підприємства.

Залежно від рівня ризику господарських операцій, що здійснює підприємство капітал поділяють на три основні групи: безризиковий, середньоризиковий і високоризиковий.

Відповідно до правових норм функціонування розрізняють ле­гальний і «тіньовий» капітал.

За характером використання капіталу в господарському про­цесі розрізняють працюючий (функціонуючий) та непрацюючий (нефункціонуючий) капітал. Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів та забезпеченні операційної, фінансової чи інвестиційної діяльнос­ті підприємства. Непрацюючий капітал, або «мертвий» капітал, характеризує ту його частину, яка авансована в активи, що не бе­руть безпосередньої участі у здійсненні різних видів діяльності підприємства й у формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є кошти підприємства, авансовані в приміщення та облад­нання, що не використовуються, які перебувають в резерві, ремон­ті, на консервації; запаси сировини та матеріалів для продукції, що вже не виробляється, або готова продукція, на яку відсутній попит покупців у зв'язку з втратою нею споживчих якостей.

За цілями використання капіталу на підприємстві можуть бу­ти виділені такі види капіталу:

• продуктивний — це кошти, які інвестовані в операційні ак­тиви підприємства для здійснення операційної (основної) його діяльності;

• позичковий капітал — та частина капіталу, що використову­ється в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові і довгострокові депозитні вклади в комерційних банках; в боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі);

• спекулятивний капітал — та частина капіталу, що викорис­товується в процесі здійснення спекулятивних фінансових опера­цій, основаних на різниці в цінах (придбання деривативів у спе­кулятивних цілях).

За характером використання власниками виділяють спожив­чий капітал і накопичений (реінвестований) капітал.

Споживчий — це капітал, який пов'язаний з виплатою дивіден­дів, процентів; на покриття соціальних потреб підприємства і йо­го працівників.

До накопиченого капіталу можна віднести нерозподілений прибуток звітного і минулих років. Він характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних ви­плат.