p1. Першою формою зародження м.ф. була община, її возвеличення було в 40-50их роках ХІХст. і займались цим слов’янофіли, поштовх слов’янофільства дали праці барона Гакстгаузена. У другій пол. ХІХст. у Росії відбулась Земська реформа, яка почала розвиток капіталізму у Росії. В 30ті ХІХст. в Європі створ. цільові спілки. Передумовою існування м.ф. є формування інституту місц. самоврядування. Вперше посилався на доцільність розмежування держ. і місц. фінансів А.Сміт у праці «Багатство народу». М.ф. виділяються у самостійну науку у першій пол. ХІХст. у США, Німеччині, Франції, Англії. У Німеччині значний вклад у розвиток м.ф. здійснили Рудольф Гнейст та Лоренс Штейн. Вагомий внесок здійснив Адольф Вагнер, який довів, що м.ф. разом із держ. є публічними фінансами. У 1832р. Карл Рау опублікував перший підручник з м.ф. У Росії після Земської реформи було прийняте Положення земства, де здійснили спробу виділення справ, які передавались у відання земств. Земства не втручались у державні справи, тому загострювались протиріччя. Це призвело до прийняття законодавства про обмеження повноважень земств. Після революції у 1917р. був скасований поділ на місц. та держ. бюджети. У 1922р. їх знову розділили, але реальної автономії м.ф. не мали. В 1930их посилюється централізація м.ф., збільшилась залежність з держ. фін. У 60-80их ХХст. знову стали актуальними питання зміцнення місц. само вряд. Сьогодні м.ф. самостійна галузь фін. науки. Питання розвитку м.ф.: 1. чіткий поділ повноважень органів місц. і держ. влади; 2. Обгрунтування доцільності надання окремих держ. повноважень ОМС та гарантування фін. забезпечення їх виконання; 3. Окреслення обсягів фін. ресурсів, що надходить у розпорядження ОМС; 4. Забезпечення самостійності та ефективності використання коштів; 5. Держ. фінансова підтримка місц. влади.
2.П-ва комунальної власності за функціональним призначенням діляться: 1)житлове господарство, 2)санітарно-технічні п-ва, 3)транспортні п-ва, 4)комунальна енергетика, 5)комунальне обслуговування, 6)міські шляхи. За джерелами фінансування: 1) п-ва, які знаходяться на повному утриманні місц. бюджету; 2) п-ва, які частково утримуються з місц. бюджету; 3) п-ва, які працюють на засадах самоокупності. Залежно від організаційно – правової форми: 1) унітарне комунальне п-во ( не наділене провом власності на закріплене за ним майно, працівники не можуть мати паї у такому п-ві); 2) комунальне АТ (більше 50% акцій належить ОМС, несе відповідальність за зобов’язаннями лише майном, акціонери відповідають за зобов’язаннями лише в межах виділених їм акцій. 3)комунальне ТзОВ (статутний капітол п-ва розподілений на частини, учасники відповідають за зобов’язаннями у межах внесків до статутного капіталу). ОМС не мають права бути учасниками ТзОВ та командитних товариств.
5.Модель місц. фін. ресурсів, її структуру кожен орган місц. самоврядування обирає самостійно. Склад фін. ресурсів місц. самоврядування: фінанси п-в комунальної власності; доходи місц. бюджетів; благодійні внески, пожертвування; кошти цільових фондів; місц. позики що випускаються. Матеріальною і фін. основою місц. самоврядування виступають: земля; природні ресурси; доходи місц. бюджетів; цільові фонди; рухоме і нерухоме майно комунальної власності; об’єкти спільної власності територіальних громад і ін. кошти.
8.Місц. бюджети займають центральне місце в екон. механізмі держави. В екон. с-мі держави місц. фінанси забезпечують: соц. – екон. розвиток; фін. безпеку та стабільність; перерозподіл ВВП; держ. регулювання на мікрорівні; реалізація екон., фін., регіональної політики; добробут населення. В держ. фінансах місц. фінанси виступають: складовою бюджетної с-ми; інструментом реалізації загальнодержавних програм; джерелом фінансування державних видатків; інструментом фін. вирівнювання. У місц. фінансах місц. бюджети є: фін. базою місц. самоврядування; джерелом утримання і розвитку місц. господарювання; джерелом фінансування локальних послуг.
6. В процесі еволюції місц. бюджети Укр. пройшли такі основні етапи: 1) 1864 – 1917рр. Становлення позицій земств, оформлення земських бюджетів; 2) 1918 – 1930рр. Законодавче оформлення місц. бюджетів, впорядкування бюджетного оподаткування та процедур бюджетного процесу.; 3) 1931 – 1959рр. Централізація бюджетної с-ми, зміцнення командно-адміністративних методів управління, обмеження прав місц. влад при використанні коштів місц. бюджетів, скорочення переліку місц. податків і зборів; 4) 1960 – 1990рр. Послаблення централізованого управління, зміцнення демократичних засад, екон. реформа, розширення прав місц. рад; 5) 1991р. до сьогодні Зміцнення позицій місц. рад, законодавча регламентація бюджетних відносин. С-ма місц. бюджетів – це сукупність самостійних бюджетів, які не включаються до держ. бюджету і один до одного. Місц. бюджет – це сукупність екон. відносин, які виникають у зв’язку з утворенням і використанням фондів грошових коштів у процесі перерозподілу най. доходу з метою розширеного відтворення і забезпечення соц. потреб суспільства.
9.Видатки, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідають власним повноваженням місц. самоврядування. Вони фінансуються за рахунок власних доходів. До них відносять: місц. пожежна охорона; місц. програми соц.. захисту і соц.. забесп.; місц. програми розвитку ЖКГ; культурно-мистецькі програми місц. значення; місц. програми розвитку фіз.-ри і спорту місц. значення; будівництво і ремонт доріг місц. значення; обслуговування боргу місц. самоврядування; управл. комунальним майном; природоохоронні програми місц. значення; регул. земельних відносин; заходи з організації рятування на воді; позашкільна освіта; реставрація та охорона памяток.
10. основними формами місц. запозичень в Укр. є: випуск облігацій внутр.. місц. позик; утримання позик у фін.-кред. установах. Місц. позики класиф. за ознаками: 1. За терміном погашення: короткострокові, довгострокові; 2. За правовим оформленням: на підставі угод, шляхом випуску облігацій; 3. З забезпеченістю: заставні, без заставні; 4. За характером погашення: одноразова виплата, виплата частинами; 5. За виплатами доходу: процентні, виграшні, дисконтні. Для оформлення та отримання позики ОМС подають такі док.: лист звернення за підписом голови про необхідність покриття касового розриву; рішення місц. ради; економ. обґрунтоване здійснення запозичення; прогноз надходжень на період запозичення та графік погашення. Вимоги до здійснення місц. позик: прозорість механізму, дієвість, ефективність, вкладання коштів у прибуткові проекти, чітке визначення джерела погашення боргу. Види місц. позик в Укр.: загальні, прибуткові, проектні. Загальні місц. позики випускаються для обслуговування загал. потреб ОМС для фінансування проектів, які не є прибутковими. прибуткові позики випускаються під конкретний прибутковий проект. проектні позики використовуються для фінансування капіталомістких проектів.
12. Для оц. Ефективності асигнувань покладено обсяги використ коштів.досягнуті результ повинні задовольняти споживачів гром послуг. Для оц. Ефект викор бедж коштів викор 3 методи: 1.Порівняльний аналіз: порівн. результ досягнені за попер роки, факт показники порівн. З запланованими, порівн. Шляхи виріш тих чи ін. проблем. 2.Аналіз пакета даних: співвіднош між затраченими ресурсами і отрим результ з т.з. ефективності;. 3.Факторний аналіз: вплив зміни факторів на результат.
11(1.2). Виділяють 3 основні теорії м.с.: 1. теорія природніх прав общини. Виникла вона в роки великої Французької революції (1789р.). прихильники цієї теорії стверджували, що ОМС можна ототожнити з поняттям общини, оскільки община, як колектив людей, що проживають на певн територ виникла раніше ніж держава то вона має природні невідємні права. Держ їй цих прав не надавала тому не може їх позбавити. Таким чином ОМС не залежать від держави і мають власну компетенцію. 2. державна теорія. Вона сформувалася в сер ХІХст Нім школою юристів і має протилежні погляди. Прихильники ОМС стверджували що держ органи створили місц органи для р-ння справ на місцях. 3. теорія громадсько-господарського самоврядування (теорія держ муніципалізму). Виникла в ХІХст. В її сонові лежить теорія про те, що ОМС мають власну компетенцію тільки в сфері не політичних відносин, а в політичній сфері вони повністю підпорядковані цій справі. Всі теорії отримали поширення в різних країнах: 1-в Англії; 2-в Франції; 3-в Німеччині, Росії. Ці теорії стали основою для визначення категорії МФ. МФ – це с-ма ек відносин пов’язана з форм, розподілом і викор ФР для забезпечення виконання місц органами влади покладених на них ф-й і завдань. Форми МФ: 1. фін АРК; 2. фін області (міст Києва і Севастополя); 3. фін району; 4. фін міста; 5. фін села; 6. фін селища. С-ма місц самовряд в Укр включає: 1)територіальні громади; 2)сільські, селищні, міські ради; 3)сільські, селищні, міські голови ради; 4)районні і обласні ради; 5)органи самоорганізації нас. Сфери, які входять в більшості країн на місцеві органи самоврядування: 1. соц. забезпечення; 2. початкова і середня освіта; 3. охорона здоровя; 4. ЖКГ; 5. житлове будівн; 6. дороги місц знач 7. працевлашт безроб; 8. ветеринарна допомога; 9. міські електричні мережі; 10. ритуальні послуги; 11. вивіз сміття; 12. екол проблеми; 13. еколог інфрастр; 14. організ землекорист.
13. Рішення про ств резервного фонду приймає відповідна рада. Розмір резервного фонду не може перевищувати 1% видатків відповідного бюджету.
Напрями використ коштів резервного фонду:
- ліквідація наслідків стихійних явищ, аварій, епідемій.
- ліквідація наслідків дій терористичного або антиконституційного спрямування, диверсій
- ін. непередбачувані заходи (крім обслуговування боргу ОМС, надання гуманітарної і матер допомоги, придбання житла).
Звернення про виділення коштів з резервного фонду МБ п-ва, установи, організації подають до місцевої державної адміністрації. У ньому вказують:
-Напрям витрат коштів
-Назву гол розпорядника коштів, якому вони виділяються
-обсяг асигнувань
-перелік юр чи фіз. осіб, яким розпорядник має передати кошти.
При поданні звернень щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків стих лиха заявники додатково повинні представити: акт обстеження про суму завданих збитків; узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно-відновлв та ін. робіт; докум, що підтверджують суми страхових відшкодувань; перелік невідкладних робіт.
15. (тема 9)ЖКГ – багатогалузевий господ комплекс, функціон признач якого є задоволення житлово комун потреб насел, п-ств, організац, що сприяє соц. економ розв с-ва.
Недоліки господ механ ЖКГ:
Незадов. Техн. стан ЖКГ
Значна регіон диверсифікація тарифів
Дотування збиткових п-ств
Низька прод праці
Відсутність кваліфікаційних менеджерів
Низька якість послуг
Заборгов насел за комун послуги
Обмеж ФР об’єкту комун власності
14. Дох бюдж – це кошти, які надходять у постійне користування на безповоротній основі, вони забезпечують стабільність бюджету і ф-ння видатків. Діляться на: 1.податкові надходження; 2)непод надходж (дох від власності, підпр д-сті, адмін. збори і платежі); 3)дох від операцій з капіталом; 4)трансферти.
Методи прогнозування доходів:
1.експертних оцінок – полягає в ознайомленні експертів з проблемами формув дох з метою скл прогнозу
2. прямого рахунку – полягає у здійсненні детальних розрахунків кожного елемента доходів бюджету. Методика скл прогнозу відображає формув кожного елемента дох. Висока точність і надійність. Недолік – трудомісткість.
3.екстраполяції – грунт на визначенні бедж показників на осн визначення динаміки їх розвитку.
4.економетричний – дозволяє розглянути вплив окремих факторів на дох шляхом визначення незалежних змінних, які найб впливають на доходи.
Завдання прогнозування доходів виявлення ресурсів дод збільшення надходжень.
Для прогнозування доходів треба:
-визначити джерела дох за якими буде проводитись прогноз
-зібрати факт дані про кожне джерело дох за ос 3 роки
-обрати найб прийнятну методику прогнозування
-відрегулювати очікуваний прогноз відповідно до змін
16. Дох бюдж – це кошти, які надходять у постійне користування на безповоротній основі, вони забезпечують стабільність бюджету і ф-ння видатків. Діляться на: 1.податкові надходження; 2)непод надходж (дох від власності, підпр д-сті, адмін. збори і платежі); 3)дох від операцій з капіталом; 4)трансферти. Крім того дох поділяють на власні (дох що форм на даній територ за рішенням ОМС) і закріплені (дох що на пост осн закріпл за певним орган місц влади).
Власні: - місц податки і збори; - 100% плати за землю для бюдж міст Києва і Севастополя, 75% плати за землю для бюдж міст республ та обл знач; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст рай знач; - податки з власників ТЗ та ін. самох машин і ТЗ, що зарах до бюдж; - надходження сум від користування тимчасово вільними бюдж коштами; - податок на помисел; - надходж дивідендів нарах на акції господ товариств, що є у власн відповідної терит громади; - плата за забрудн навкол природн серед; - кошти від продажу комунального майна, в тому числі від продажу зем ділянок комун власності; - фіксований, с/г податок; - плата за оренду майна, що знаход в комун власності; - надходження від місц грош-речових лотерей; - плата за гарантії надані ОМС; - гранти та дарунки; - власні надходження бюдж установ за рах коштів бюдж; - податок на прибуток п-ств комун власності; - платежі за спеціальні ресурси місц призначення.
Залучені: - податок на доходи громадян; - держ мито; - плата за ліцензії на проведення певних видів господ д-ті та сертифікати, що видаються виконавчими органами влад; - плата за держ реєстрацію суб’єктів п-цької д-ті; - плата за торговий патент для здійснення деяких видів торгової д-ті; - надходження адмін. штрафів, єдиний податок для суб’єктів п-цької д-ті; - 25% плати за землю, що справляється на території АРК та відповідної області і 15% плати за землю, що справляється на території сіл, селищ, міст.
Всі дох МБ поділ на 2 групи:
1)дох, що враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів (закріплені дох,що розрахов за фін нормативами бедж забезпечен (І кошик); якщо сума цих дох менша за суму видатк передба держав, то на різницю даному місц бедж надається трансферт (дотація вирівн);
2)дох, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (власні дох бюджетів місц самовр (ІІ кош)).
Осн напрямки зміцнення доходної бази МБ: 1.посилення полі місц податків і зборів; 2.сприяння розвитку малого і середнього бізнесу; 3.збільшення доходів від місц господарства; 4.реформування ЖКГ; 5.зменшення частки трансфертів в дох МБ; 6.активне викор місц позик; 7.забезпечення економного і цільового викор бюдж коштів.
17. Фін контроль – один з елементів у-ня МФ, особлива д-ть з перевірки правильності розподілу створеної вартості, утворення і витрачання грош коштів, а також їх цільового використання. Об’єктом є всі фін ресурси, що функціонують на місц рівні. Суб’єкти є ОМВ, держ органи у-ня.
Завданнями фін контролю на місц рівні є: 1.дотримання чинного з-ва при ухвалені фін рівня; 2.виявлення можливих резервів розшир ресурсної бази місц самоврядя; 3.забезпечек і ефективного викор матер ресурсів; 4.попередж і виявл ФР із поруш встан правил.
Принципи фін контролю: незалежність та об’єктивність; гласність, публічність та прозорість; дієвість; регулятивність; превентивність або попереджувальний х-р; всеохоплюючий х-р.
18. Цільові фонди акумулюються на окремих рахунках і викор за цільовим призначенням. Правова база склалася на поч. 90-х рр.. тоді виділялись такі основні і додаткові джерела ф-ння цільових фондів:
1.основні: зекономлені кошти від вирішення ек і соц. проблем; дох від продажу об’єктів комун власн; дохи від ЦП;добровільні внески юр і фіз. осіб;доходи від місц позик; штрафи, що стягуються з установ, п-в, організацій і фіз. осіб; плата за реєстрац СПД; дох від продажу конфісков майна;
2.додаткові: штрафи за влаштув смітників у невідвед місцях; штрафи за знищення зелених насаджень; за забрудн вулиць, клубів; за поруш правил торгівлі; за поруш правил паркув авто; за поруш гром спокою.
При формуванні цільових фондів кожна рада має затвердити:1.статут фонду, який визначатиму сфери його д-ті; 2.мету і завдання; 3.методи формування коштів фонду.
Проблеми у сфері цільового оподаткування: 1.необхідність систематизації правової бази; 2.недостатній контроль за викор цільових коштів; 3.необхідність розмежування компенсації місц рад різних рівнів у сфері у-ня місц цільовими фондами. Починаючи з 1998р. до місц бюджетів надходить: частина зборів за забрудн навкол середов справляється за: -викиди в повітря забруднююч речов; скиди в водні об’єкти; розміщ відходів.
Суми зборів діляться так: 20%до місцевих фондів охорони навколишнього середовища; -30% до держ фонду; -50% до місц фондів охорони навкол середов, що формуют у скл обл бюдж.
Ств ще такі фонди цільового призначення: 1.фонд приватизації (надходження коштів від приватизованого комун майна. Напрями використання: відшкодування втрат на приватизацію, розвиток п-ва, створення нових робочих місць, погашення комун позик) 2.фонд фінансування дорожніх робіт (податок з власників ТЗ).
23. В заруб країнах найчаст форм такі цільові фонди:
1.резервні фонди
2.страхові – ств для забезпечення гарантованого повернення коштів залучених від муніципальних позик
3.гарантійні – ств при кредитних установах, які надають гарантії з кредитів новоствореним п-вам
4. амортизаційні – форм за рах амортизац відрахувань муніципальних п-ств
5.фонди спрямив на перепрофілювання економіки регіонів після згортання в-ва в добувних галузях.
Цільові фонди заруб країн носять трастовий х-р, до їх складу входять інвестиційні компанії.
19. Бюдж процес – це регламентована нормами права д-сть, повяз зі склад, розглядом, затв бюджетів, їх виконанням і розглядом звітів про їх виконання.
Бюдж цикл – період бедж процесу, який триває >2р і розпоч з бюдж планув, а закінч ухваленням рішення щодо звіту про виконання бюдж.
Стадії бюдж процесу
Склад проекту місц бюдж.
Розгляд і прийняття ріш про МБ.
Виконання МБ.
Підгот і розгляд звіту про виконання МБ і прийняття рішення щодо цього.
1-ша стадія. Рішення про МБ включає: 1)заг суму доходів і видатків; 2)граничний обсяг дефіциту МБ і боргу ОМС; 3)бюдж признач головним розпорядникам коштів; 4)доходи бюдж за бюдж класифік; 5) бюдж признач міжбюдж трансф; 6)обсяги обігової касової готівки; 7)перелік захищених статей;
2-га стадія: 1)затв бюдж АРК, обл., р-них і МБ міськрадами; 2)затв бюдж міст р-ного знач, р-них у містах, селищних і сільських бюдж місц радами; 3)рішення про місц бюдж має бути оприлюднене не пізніше 10 дня з дня його прийняття.
3-тя стадія. Викон МБ-це забезп повної і своєчасної мобілізації надходжень МБ як загалом, так і за кожним з джерел, своєчасного, повного і безперервного цільового фінансув передбачених програм і заходів.
1)затв розпису МБ; 2)забезп надходж податк і зборів у бюдж; 3)пргнозув і аналіз доходів місц орг. влади; 4)казначейське обслуг бюдж; 5) зд бюдж витрат; 6)внесення змін до рішення про МБ місц радами.
4-та стадія:процедура підгот і розгляду звіту включ: 1)визнач періодичності, структури і термінів подання звітності органами. Держказнач(ДКУ). 2)встановл форм звітів ДКУ за погодженням з мінфін; 3)подання кварт і річного звітів про викон МБ; 4)перевірка звіту про викон МБ; 5)затв звіту про викон бюдж АРК чи міс радами.
20. Комунальна власність - це право територіальної громади самостійно володіти, ціленаправлено, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, яке належить їй, безпосередньо, а також через органи місцевого самоврядування.Об'єкти комунальної власності відноситься майно, яке забезпечує діяльність відповідних рад та створених ними органів: кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно установ освіти, культури, медицини, торгівлі; побутового обслуговування, майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку, інформації та інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.Суб’єкти: АТО в ос від рад народних депутатів.
21. 1)розподільча проявляється в порядку формування доходів і видатків МБ, цільових фондів місц самовряд. Крім того ФР акумульовані на обл і рай рівнях перерозподіляються між АТО з метою фін вирівнюв.
2)контрольна реалізується при складі місц бюджетів їх виконанні і складанні звіту про викон місц бюджетів. Також вона охороняє місц позики, всі ФР, що функц на місц рівні. Вона спрямована на цільове і економічне викор коштів.
3)стимулювання полягає у ств таких умов за яких органи місц влади були б зацікавлені в ефект викор коштів, збільшенні доходів, дод залуч надходж.
Першим об’єктом місц самовряд є терит громада.
Принципи місц самовряд: народовладдя; законність; гласність; виборність; колегіальність; судовий захист прав місц самовряд; правова організац, матер і фін самост; підзвітність та відповідн перед територ громадами, їх органів та посадових осіб; держ підтримка місц самовряд.
Цілі МФ: 1.забезпечення фін незалежності органів місц самовар; 2.ф-ння самодостатніх територ утворень; 3.реалізація завдань держ, регіон політ; 4.стимулюв п-цької д-ті та інвестиц активн; 5.вирішення соц., демограф, ек та ін. проблем регіонів.
Чинна нормативна база р-ння МФ:
1)Конституція Укр від 28.06 96р. – закріпл інстит місц сам в Укр; - визначення матер і фін основи місц самов; - гарантув ф-ння держ делегов повнов;
2)ЗУ про місц самовряд в Укр 21.05 97р. – принципи місц самовряд; - закріпив повнов органів місц самовр;
3)Бюджетний Кодекс 22.06 2001р. – визнач складу МБ; - розподіл доходів і вид МБ; - ф-ння процедури міжбюдж відносин; - визначення порядку розрах вирівн дотацій; - визнач порядку місц запозичень; - встановл контр повноваж всіх учасників бюдж процесу; - заборона створення позабюдж цільових фондів;
4)Щорічні ЗУ про держ бюдж: - визнач складу заг і спец фондів місц бюдж; - ф-ння взаємозв’язку між держ і місц бюдж; - визнач дод положень, які реглам держ процес.
22. Осн чинник збільш видатків МБ: 1)збільш кола завдань МОВ; 2) зрост нас міст; 3)процес урбанізації; 4)соц. орієнтованість економіки.
Розподіл завдань держави і МС потребує відп розподілу фін ресурсів.
Способи розмежування бюдж ресурсів:
розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів.
Розподіл надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюдж с-ми конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування.
Встановлення терит надбавок до загдерж податків.
Застос того чи ін. способу розмежування доходів залежить від засад побудови бюдж с-ми, які в свою чергу визнач держ устроєм країни.В умовах бюджетного унітаризму, як правило, використовуються другий і третій із вищезазначених способів розподілу доходів всередині бюджетної системи. Органи місцевого самоврядування мають власні доходи. Збалансування місцевих бюджетів досягається за допомогою передачі частини зібраних на їх території загальнодержавних податків або місцевій владі надасться право встановлювати надбавки до податків'(у межах, визначених центральним урядом).При бюдж федералізмі передбачається чіткий поділ податків та ін. доходів між центр бюдж, бюдж членів федерації і місц бюджетами.У європ країнах основу доходної частини становлять податк надходж. У складі податк доходів МБ переважають місц податки(майнові місц, прибуткові, промислові, податки на професію). Також до бюджетів надходять неподаткові надходження: штрафи, збори, доходи від майна, оренда. Витрачання ресурсів визнач ступенем децентралізації влади, рівнем розвитку МС та його фін автономією. Найб групи видиків: утрим закладів освіти, ох. Зд, соц. захист і соц. забезп нас – 40-84%
24. Бюдж процес – це регламентована нормами права д-сть, повяз зі склад, розглядом, затв бюджетів, їх виконанням і розглядом звітів про їх виконання.
Стадії бюдж процесу
Склад проекту місц бюдж.
Розгляд і прийняття ріш про МБ.
Виконання МБ.
Підгот і розгляд звіту про виконання МБ і прийняття рішення щодо цього.
Викон МБ-це забезп повної і своєчасної мобілізації надходжень МБ як загалом, так і за кожним з джерел, своєчасного, повного і безперервного цільового фінансув передбачених програм і заходів. Викон МБ включає:
Затв розпису МБ місц фін органом
Забезпеч под. органами надходж под. і зборів в бедж
Прогнозув та аналіз доходів місц фін органом
Казначейське обслуговув МБ
Здійсн бедж витрат фін органами, розпорядниками, одержувачами коштів
Внесення змін до Рішення про МБ місцевими радами на осн висновків місц фін органів
26. С-ма МБ – це сукупність самост бюдж, які не включ до держ бюджету і один до одного.
МБ – це сукупність ек відносин, які виникають у зв’язку з утворенням і використанням фондів грош коштів у процесі перерозподілу нац. доходу з метою розширеного відтворення і забезпеч соціальних потреб сусп.. Важливий документ, що визначає бюджетну політику на місц рівні – програма ек і соц. розвитку, яка має містити: 1. х-ку головних проблем розвитку ек і соц. сфери регіону; 2.аналіз розвитку АТО за попередні роки; 3.стан використання природного, в-чого, науково-технічного та трудового потенціалу; 4.оцінку екологічної ситуації в регіоні; 5.можливі шляхи вирішення головних проблем регіону; 6.с-му заходів для реалізації соц.-ек політики з визначенням термінів виконання і виконавців; 7.основні показники розвитку АТО; 8.місцеві програми.
МБ включають: - бюджети АРК; - міські бедж; - районні бедж; - бедж районів у містах; - бедж місц самовряд (міст, селищ, сіл, обєднань).
Бюджетна класифікація – це єдине систематизоване згрупування дох і вид відповідно до ЗУ і міжнародних стандартів. Кожна частина бюдж включає заг і спец фонди. Заг фонд забезпечує більшість видів д-ті та програм місц самовряд. Спец фонд акумулює цільові надходження, тут зосереджуються доходи цільових фондів та спец кошти бюджетних організацій. Складовою спец фонду є бюдж розвитку.
Етапи еволют МБ:
1864-1917рр. - становлення позицій земств, оформл земських бюдж;
1918-1930рр. – законодавче оформлення МБ; впорядкув бюдж оподаткув та процедур бюдж процесу;
1931-1959рр. – централіз бюдж с-ми, зміцнення командно-адміністр методів у-ня, обмеж прав місц рад при викор коштів, скороч переліку місц под і зборів; 1960-1990рр. – послабл централіз у-ня, зміцн демократ засад; ек реформа, розширення прав місц рад;
1991-2010рр. – зміцнення позицій місц рад, законод регламент місц відносин.
27. У між нар термінології місц под і збори визнач як локальні податки, які є основною статтею доходів МБ.
Внаслідок багатовікової еволюції на Заході склалася розгалужена с-ма місц под і зборів, х-рними особл якої є:
1)чисельність.
2)масовість- под сплач фактично всім дорослим нас, незалежно від соц. статусу і рівня доходів.
3)регресивність – частка місц под і зборів зменшується.
4)застос права под ініціативи.
Основні моделі под с-ми МОВ:
У німеччині, австрії, іспанії МОВ отрим фіксований відсоток від под на доходи.
У бельгії, канаді, данії, норвегії МОВ сам ост встановл місц надбавки до ставок прибуткового опдатку, що надходить до держбюджету.
МОВ самот встановл ставки оподатк та базу прибуткового податку.
Групи місц под:
власні місцеві податки - встановлюються ОМС і спрваляються лише на території місцевої спілки. До них належать як прямі так і непрямі податки: особисті прибуткові, податки на прибуток корпорацій, майнові, земельні, промислові, на автомобілі, на професії»
надбавки до держ податків на користь місцевих бюджетів
податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевою владою (за користування електроенергію, .газом, водопроводом, каналізацією, послугами зв'язку, автостоянками, за видачу різних Документів органами місцевої влади);
податки, які від обр політику місц влади , гол чином, це – екологічні под.
28. Борг ОМС – це заг сума зобов’язань, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань, в тому числі гарантій за кредитами. Граничний обсяг боргу встановлюється на бюдж період рішення про місц бюджет. Управл боргом – забезпеч платоспром, тобто можлив погаш боргів; комплекс заходів, що здійсн державою в особі її уповноважених органів щодо вихначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення й погашення, а також забезпеч платоспром.
У-ня боргом включає:
1.ведення реєстру боргу, його обслуговування, визначення лімітів позик;
2.прозорість і передбачуваність;
3.розробка боргової політики.
Видатки на обслуговування боргу здійсн за рах коштів заг фонду бюджету.
Методи управл:
1.рефінансув – випуск нових позик для погпш старих
2. конверсія – зміна поч. умов позикє
3. консолідація – зміна строків дії позики
4. уніфікація – обєднання к-ох позик в 1.
5. обмін за регресивним співвідношу – старі обмін на нові зі зниж %
6. відстрочка погаш позик – тим час мараторій на виплату % - перенес строків погаш позик
7. анулювання, списання
8. реструктуризація – викор повністю чи частково вищих методів.
Мета управл боргом - отрим найб ефект від фінанси за рах запозичених коштів та підтримка платоспром регіону.
30.( Тема 9) В Україні с-ма комун платежів одержавлена.
ОМС позбавлені прав в галузі цінової і тарифної політ в комун сфері. Викон органи місц влади мають право встан ціни на побутові, трансп послуги.
Комун платежі – стягуються місц органами влади за надані послуги у сфері комун обслуговування.
Комун платежі є незбалансов з видатками у такій сфері:
1.земля і житловий фонд
2.транспорт
3.охор навкол середов
4. освіта, культ, охор здор
5. теплопостачання
6. енергопостач
7. водопостачання
8. утилізація відходів
Шляхи зниження тарифів на жкг:
Скорочення втрат
Виключ зі складу витрат, які не віднос до витрат на в-во і реаліз прод
Підвищ рівня нормат бази ЖК тарифів
Формув конкурентного середов у сфері ЖКГ
29. Фін незалежність ОМС – це їх автономність від заг держ органів влади у прийнятті певних рішень щодо місц програм і забезпеч їх ф-ння відповід коштами. Гол ознака фін незал – володіння і самостійне розпорядж фін ресурс, що перебув у власності місц громад.
Осн ознаки фін незалежності ОМС: 1.самостійне затвердження і виконання МБ; 2.можливість внесення змін до МБ; 3.можливість запров на своїй терит місц податки і збори в межах визнач ставок; 4.надання пільг при сплаті місц податків і зборів; 5.можливість випуску місц позик, отрим позик у фін-кред установах; 6.розпорядж комун майном; 7.встан цін і тарифів на послуги, що надаються комун п-вами.
Рівень фін автономії ОМС визначається с-мою показників:
1.питома вага видатк на реаліз власн повноваж,
2.питома вага обов’язк видатків вказує на масштаби втруч держ влади у сфері д-ті МОВ,
3.питома вага видатк на забезпеч делегов повноваж відображ обсяг завдань держ влади, що делег нею МОВ,
4.питома вага власн дох в доход МБ х-зує ступінь фін незал місц органів влади від центральн,
5.питома вага доходів від місц податків і зборів в доходах МБв,
6.питома вага власних і закріплених доходів в МБ,
7.ступінь залежності від окремих доходних джерел та незв’язаних субсидій, яка вказ на значну залежність доходів бюджету від окремих груп. 8.показник незв’язаних субсидій відображає обсяг фін допомоги МОВ від держави, яка необумовлена конкретною умовою,
9.коеф податкоспроможн терит: -розрах податкоспроможності окремої території: Пт=ВВПт/Насел терит, -розрах податкоспроможності Пс=ВВПс/Нас тер, -коефіцієнт податкоспроможності Кпс=Пт/Пс.
31. Виділяють 3 основні теорії м.с.: 1. теорія природніх прав общини. Виникла вона в роки великої Французької революції (1789р.). прихильники цієї теорії стверджували, що ОМС можна ототожнити з поняттям общини, оскільки община, як колектив людей, що проживають на певн територ виникла раніше ніж держава то вона має природні невідємні права. Держ їй цих прав не надавала тому не може їх позбавити. Таким чином ОМС не залежать від держави і мають власну компетенцію. 2. державна теорія. Вона сформувалася в сер ХІХст Нім школою юристів і має протилежні погляди. Прихильники ОМС стверджували що держ органи створили місц органи для р-ння справ на місцях. 3. теорія громадсько-господарського самоврядування (теорія держ муніципалізму). Виникла в ХІХст. В її сонові лежить теорія про те, що ОМС мають власну компетенцію тільки в сфері не політичних відносин, а в політичній сфері вони повністю підпорядковані цій справі. Всі теорії отримали поширення в різних країнах: 1-в Англії; 2-в Франції; 3-в Німеччині, Росії. Ці теорії стали основою для визначення категорії МФ. МФ – це с-ма ек відносин пов’язана з форм, розподілом і викор ФР для забезпечення виконання місц органами влади покладених на них ф-й і завдань.
32 (10.1). Осн моделі: 1.Англосаксонська: -Високий ступінь автономії МС.-Виборність.-Контроль з боку населення.--Відсутність місц адміністрацій. Гол принцип: діяти самостійно у межах наданих повноважень. 2.Континентальна: -взаємозв’язок Мс з д-стю місц адміністрацій. -Виборність і призначеність. -Певна ієрархія с-ми упр. -Обмежена автономія МС. Моделі орг. МС: 1)«сильний мер», який займаєтьсяі місцевими питаннями і виконаннями держ повноважень. 2)«сильний директор» - гол викон влади, якого обирає комун рада, виконує переважно представницькі ф-ції. 3)«сильний магістрат» обирається зборами депутатів і колегіально здійсн викон владу. 4)«сильна рада» є найвищ орг. влади громади, бургомістр є гол ради і одночасно гол викон ради.
33. Права ОМС у сфері місц оподатк:авами:
1.запровадження на даній території тільки тих податків і зборів, що передбачені з-вом;
2.встан ставок в межах граничн розмірів; 3.встановлення пільг при сплаті місц податків і зборів.
Обов’язк до запровадження є такі податки і збори: комунальний податок, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір з власників собак, збір за видачу оренди на квартиру, збір за видачу на розміщення видів товарів та сфери послуг.
Комун податок сплачують юр особи всіх форм власності, що знаходяться в Укр. (крім бюдж установ та с/г п-ств). Об’єктом оподаткування є середньосписк чис працівн помнож на неоподатковув мін дох громадян. Ставка податку – 10%. Податок з реклами стягується з усіх видів комерц оголошень і повідомлень у вигляді афіш, плакатів, рекламних щитів. Граничний розмір податку не повинен перевищувати 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5% -на тривалий час.
Недоліки чправляння місц податків: 1.незначна фіскальна роль місц податків і зборів; 2.відсутність прав МОС запроваджувати власні податки і збори; 3.відсутність податків на нерухоме майно; 4.відсутність податків, які відображають політику місц самоврядування; 5.відсутність взаємозв’язку між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території і податков зусиллями насел.
35. МФ – це с-ма ек відносин пов’язана з форм, розподілом і викор ФР для забезпечення виконання місц органами влади покладених на них ф-й і завдань. Форми МФ: 1. фін АРК; 2. фін області (міст Києва і Севастополя); 3. фін району; 4. фін міста; 5. фін села; 6. фін селища. С-ма місц самовряд в Укр включає: 1)територіальні громади; 2)сільські, селищні, міські ради; 3)сільські, селищні, міські голови ради; 4)районні і обласні ради; 5)органи самоорганізації нас. Сфери, які входять в більшості країн на місцеві органи самоврядування: 1. соц. забезпечення; 2. початкова і середня освіта; 3. охорона здоровя; 4. ЖКГ; 5. житлове будівн; 6. дороги місц знач 7. працевлашт безроб; 8. ветеринарна допомога; 9. міські електричні мережі; 10. ритуальні послуги; 11. вивіз сміття; 12. екол проблеми; 13. еколог інфрастр; 14. організ землекорист.
36. ДРП – це с-ма заходів, що здійснюється центральною владою з метою у-ня процесом утворення, розподілу, перерозподілу і використання ФР у АТО. Цілі ДРП: 1.зближення рівнів соц.-ек розвитку окремих регіонів; 2.надання фін допомоги територіям, які не мають достатніх ресурсів, для виконання покладених на них ф-й; 3.створення умов для надання громадських послуг за єдиним стандартом на всій території країни; 4.подолання відставання в розвитку соц. культурної сфери в малих містах, селах і селищах; 5.подолання диспропорцій територіального розміщення виробничих потужностей, усунення надмірної концентрації техногенного і екологічно небезпечних виробництв в окремих регіонах; 6.створення умов для ефективного викор природних ресурсів можливостей території; 7.створення умов для міжрегіонального співробітництва. Завд ДРП: 1.створення правової бази для реалізації цілей; 2.визначення основних критеріїв переліку та класифікації регіонів і територій країни; 3.виористання світового досвіду, організаційних механізмів досягнення цілей ДРП: -територіальне планування; -ф-ння програм соц.-ек розвитку; -надання територіям особливого стану; -організація між комунальних горизонтальних обєднань для реалізації спільних проектів; 4.запровадження і викор фін інстум; -пільги; -кредити; -податкові пільги і повне звільнення від оподаткування п-в, які сприяють зайнятості нас в депресивних територіях; -зниження % ставок за позиками; -зменшення орендної плати за користування приміщенням та земельними ділянками.
37. Дох МБ поділ на:
Дох що врахов при визначенні обсягів МБТ (І кошик)
Дох що не врахов (ІІ кошик) – власні доходи МБ:
1.місцеві под. і збори
2. 100 % плати за землю для бедж м. Києва та Севастополя;
75 % плати за землю для бедж міст республ (в АРК) та обл. значення
60 % плати за землю для бедж міст, селищ, сіл, міст районного значення
3. под. з власн ТЗ та ін. самохідних машин і механізмів, що зарахов до відпов бюджету
4. надходж сум % за користав тим час-вільн бедж коштами
5. податок на промисел
6. надходж дивідендів, нарахов на акції господ т-в, що є у власності відпов територ громади
7. плата за забрудн навкол середов
8. кошти від продажу комун майна, в т.ч. від продажу земельн ділянок комун власн
9. фіксований сг податок
10. плата за оренду майна, що знаходь в комун власн
11. надходж від місцевих грошово-речових лотерей
12. плата за гарантії надана органам м.с.
13. гранти та дарунки
14. власні надходж бедж установ, що утрим за рах коштів бюджетів
15. под. на приб підприємств комун власн
16.платежі за спец викор природн ресурсів місцев признач
38. ЖКГ – багатогалузевий господ комплекс, функціон признач якого є задовол ЖК потреб насел, п-в, організацій, що сприяє соц.-економ розвитку с-ва.
Доходи визнач за такими джерелами надходження:
Квартирна плата
Орендна плата за нежитлові приміщення
Кошти, що одерж від комун п-ств на відшкодув в-т з обслуговування внутрішньо буд мереж
Інші дох (орендна плата за житлові приміщення)
Чинники, що вплив на розмір квартплати:
Зміна тарифів згідно з урядом чи ОМС
Поліпш в нових будинках благоустр квартир
Забезпеч буд ліфтами
Місце знаходж, кількість поверхів у буд
Пільги по платі за житло, для окремої категорії громадян
39. Кошторис – план докум, що визнач обсяг, цільове спрямув, щомісячний розподіл коштів, що виділ з бюджету на фінансув бедж установ.
Принципи коштор фінансування:
-Зв'язок коштор з плпном соц.-економ розв регіону
-цільове признач бедж асигнувань
-додерж режиму економії, контроль вищими установами фін д-сті бедж установ.
Види кошторисів:
1.індивідуальні (відображу специфіку дданої установи, розробл за затвердженими формами для окремих видів бедж установ)
2. загальні (фін докум, які визнач обсяг і розподіл коштів заг і спец фондів що виділ з бюджету на утримання к-ох типових установ, що обслугов єдиною бухгалтерією)
3. кошториси – видатки на централізов заходи (скл міністерствами, відомствами; на фінансув централізов питань)
4. зведені галузеві кошториси (включ 3 попередні пункти).
40. Міжбюдж відносини –віднос між державою, АРК, та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відпов бюджетів ФР, необх для викон покладених на них ф-й.
Сфера їх дії:
-розподіл вид відповідно до розподілу повноважень між викон держ влади та ОМС
-забезпеч МБ дох джерелами для викон власн і делегованих повноважень
-формув умов для збільш зацікавленості ОМС у мобілізації дох
-викор в процесі викон бедж різних форм і методів взаємодії між держ і місцевими бюджетами.
Форми руху бедж ресурсів: міжбюдж трансферти (дотації вирівнювання, субвенції, кошти що перед), взаємозаліки, взаєморозрахунки; обєднання коштів бюджетів.
Способи розмежув дох між бюджетами:
1.розмежув податків та їн дох між бюджетами різних рівнів
2. поділ надходжень від податків, шляхом закріплення за кожним рівнем бедж с-ми конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування.
3. встан територ надбавок до загальндерж податків на користь ОМС.
4. встан територ надбавок до місцевих податків на користь загальнодерж органів влади.
Причини територ відмінностей у формув дох і у складі і обсягах видатків МБ:
1.різний рівень економ розвитку господ комплексу АТО і його спеціалізація
2.різном природно-клімат умов
3. різний екологічний стан територ
4. особлив розташув насел пунктів, адмін. центрів
5. насиченість шляхами сполучення
6. к-сть насел, його віковий склад
7. мережа об’єктів соц. і побутової інфраструктури.
41. Дох бюдж – це кошти, які надходять у постійне користування на безповоротній основі, вони забезпечують стабільність бюджету і ф-ння видатків.
дох поділяють на власні (дох що форм на даній територ за рішенням ОМС) і закріплені (дох що на пост осн закріпл за певним орган місц влади).
Власні:
- місц податки і збори;
- 100% плати за землю для бюдж міст Києва і Севастополя,
75% плати за землю для бюдж міст республ та обл знач;
60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст рай знач;
- податки з власників ТЗ та ін. самох машин і ТЗ, що зарах до бюдж;
- надходження сум від користування тимчасово вільними бюдж коштами;
- податок на помисел;
- надходж дивідендів нарах на акції господ товариств, що є у власн відповідної терит громади;
- плата за забрудн навкол природн серед;
- кошти від продажу комунального майна, в тому числі від продажу зем ділянок комун власності;
- фіксований, с/г податок;
- плата за оренду майна, що знаход в комун власності;
- надходження від місц грош-речових лотерей;
- плата за гарантії надані ОМС;
- гранти та дарунки;
- власні надходження бюдж установ за рах коштів бюдж;
- податок на прибуток п-ств комун власності;
- платежі за спеціальні ресурси місц призначення.
Залучені:
- податок на доходи громадян;
- держ мито;
- плата за ліцензії на проведення певних видів господ д-ті та сертифікати, що видаються виконавчими органами влад;
- плата за держ реєстрацію суб’єктів п-цької д-ті;
- плата за торговий патент для здійснення деяких видів торгової д-ті;
- надходження адмін. штрафів, єдиний податок для суб’єктів п-цької д-ті;
- 25% плати за землю, що справляється на території АРК та відповідної області
15% плати за землю, що справляється на території сіл, селищ, міст.
42. У-ня МФ – це складова у-ня економікою АТО його здійснення спеціальний апарат за допомогою специфічних прийомів та методів. Об’єкти у-ня – це фін ресурси і фін відносини пов’язані з ф-нням і використанням МФ. Субєкти у-ня є ОМВ. Елементи у-ня МФ: 1.планування розпочинається з аналізу стану АТО за попередній період. На цьому етапі проводиться оцінка фін ресурсів, резервів їх збільшення та можливості ефективного використання; 2.оперативне у-ня як комплекс заходів проводиться на основі оперативного аналізу конкретної фін ситуації; 3.контроль охоплює всі стадії управлінської д-ті, при цьому фактичні результати порівнюються із запланованими. Розрізняють стратегічне і оперативне у-ня. Стратегічне – це у-ня на тривалу перспективу. Оперативне полягає в маневруванні фін ресурсами ОМС.
43. Бюдж видатки беруть участь у реалізації ф-й сусп. фінансів: стабілізаційна, перерозподільча, алокаційна (забезп насел тов. і послугами які не може дати ринкова економіка).
Принципи формув видатк част МБ: відповідності, безперервності, раціональності, соціальності, повноти, адекватності, збалансованості.