Лекція 11. Соціальна стратифікація і політика

Класичні концепції соціальної стратифікації. Проблема соціальної структури – одна з центральних у соціології. Соціальна нерівність як результат обмеженості ресурсів, особливостей їх розподілу. Стратифікація в історії за Е. Гідденсом: рабовласництво, касти, стани, класи (і «корпорації» за Е. Дюркгеймом); тенденція демократизації. Поділ суспільства на соціальні класи французькими та англійськими економістами в 17-19 ст. Марксистська концепція класів (володіння власністю й становище в процесі виробництва), чотири основні класи в умовах капіталізму (буржуазія, дрібна буржуазія, пролетаріат, люмпен-пролетаріат), антагоністичність, «безкласове суспільство». Маргінали. Соціальна структура за М. Вебером (економічні критерії, престиж і влада), урахування не тільки «об’єктивних» (економіка) критеріїв, але й суб’єктивних. Пов’язаність понять «клас» і «протиріччя». Походження терміна «страта», причина використання цього терміна (зростаюча роль найманих менеджерів і невизначеності відносин власності). Вищий, середній і нижчий шар (клас). Горизонтальна й вертикальна соціальна мобільність. Зміна «геометричної форми» суспільства: від трикутника до ромбу.

Сучасні концепції соціальної стратифікації. Соціальна структура сучасних західних суспільств. Критерій: відносини в процесі виробництва чи відносно інших соціальних груп? Клас реальний і «сконструйований». Надання переваги багатовимірному підходу до вивчення стратифікації. Соціальна стратифікація за П. Сорокіним, Е. Гідденсом і П. Бурдьє (чотири автономні поля, соціальний капітал, диспозиція й «габітус»). «Стратифікаційна революція» в західній соціології 80-х рр. ХХ століття (В. Борисюк). Застосування кластер-аналізу з метою визначення соціальної структури суспільства. Соціальна структура сучасних західних суспільств: сім базових класів й інші варіанти стратифікації.

Взаємозв’язок соціальної приналежності та політичної орієнтації. Можливі теоретичні погляди на проблему. Положення соціологічної школи вивчення поведінки виборців (Лазарсфельд, Берельсон): переваги й недоліки. Соціальна база політичних сил. Сучасні західні теорії та тенденції. Ситуація на пострадянському просторі.

Соціально-класова структура сучасної Україні й політика. Труднощі під час визначення особливостей соціальної стратифікації в країні. Різні версії соціальної структури українського суспільства. Політичні орієнтації українських «класів». Основні теоретичні проблеми цього питання й тенденції, «протилежні» західним.

Питання семінарського заняття:

1. Класичні концепції соціальної стратифікації.

2. Сучасні концепції соціальної стратифікації. Соціальна структура сучасних західних суспільств.

3. Взаємозв’язок соціальної приналежності та політичної орієнтації.

4. Соціально-класова структура сучасної Україні й політика.

Дискусійні питання:

1. Чи принциповою є відмінність між розумінням класів у К. Маркса і М. Вебера і якщо так, то в чому вона полягає?

2. Роль інтелігенції й середнього класу в сучасних суспільствах.

3. Зв’язок соціальної приналежності й політичних орієнтацій в сучасній Україні.

Можливі теми рефератів і завдань для самостійної роботи:

• Особливості розуміння «класів» К. Марксом і М. Вебером.

• Роль інтелігенції й середнього класу в сучасних суспільствах.

• Трансформація соціальної структури сучасних суспільств.

• Застосування кластер-аналізу з метою визначення соціальної структури суспільств (практичні приклади).

• Взаємозв’язок соціальної приналежності та політичної орієнтації: основні концепції.

• Зв’язок соціальної приналежності й політичних орієнтацій у сучасній Україні.