- •Реферат
- •1. Роль метаданих в інформаційному середовищі
- •2. Класифікація форматів метаданих
- •3. Огляд міжнародних проектів та ініціатив в області моделей і схем метаданих
- •3.1. Формати бібліографічних записів
- •Стандарти опису метаданих специфічних областей застосування
- •3.3. Метадані архівної інформації
- •3.4. Метадані географічної інформації
- •3.5. Метадані музейної інформації
- •3.6. Метадані наукової інформації
- •Висновок
- •Список використаних джерел:
1. Роль метаданих в інформаційному середовищі
Кажучи про місце сучасного інформаційного середовища, необхідно враховувати ряд загальних чинників, що впливають на формування і функціонування інформації. Серед основних чинників є розвиток систем метаданих для опису ресурсів, зростання числа розробників інформаційного контенту, різке збільшення частини електронних ресурсів, включаючи повнотекстові бази даних, розвиток Інтернет-технологій, що забезпечують більш повний, зручний і оперативний пошук і тим самим становлять серйозну конкуренцію бібліотечним каталогам. Ресурси, кодовані із застосуванням відкритих стандартів і форматів, мають більший шанс на збереження при тривалому зберіганні даних, ніж ресурси, кодовані за допомогою локальних методів і форматів. Використання міжнародних стандартів і форматів – єдина стратегія, що веде до створення цілісних сховищ інформації великих об'ємів з уніфікованим доступом до даних різних груп користувачів.
Метадані — поняття виключно широке і містке. Роль метаданих щодо електронних ресурсів, перш за все, полягає в:
наданні можливостей більш швидкого, точного і повного виявлення необхідних ресурсів;
забезпеченні гнучких і різноманітних механізмів відбору відповідно до вимог користувача (пошукового запиту);
наданні інформації про необхідні вимоги до можливостей використання (необхідне прикладне програмне забезпечення, вільний дисковий простір і т.п.);
управлінні життєвим циклом інформаційних ресурсів (процесами створення, використання і зберігання цифрових документів).
Метадані здатні прискорити процес міжнародного доступу до інформації, тому можуть бути представлені на мовах, відмінних від мови самого об'єкта.
Електронні інформаційні ресурси Інтернету в цілому і різних інформаційних систем зокрема розрізняються винятковою різноманітністю. Тому єдиний засіб опису метаданих не може задовольнити всі потреби і вирішити всі виникаючі завдання. Крім цього, навіть якщо такий універсальний стандарт і був би розроблений і затверджений, немає можливості домогтися його неухильного виконання всіма творцями інформаційних ресурсів. Потім, виникає складний багатофакторний вибір, тому подібний стандарт неминуче буде винятково складним і громіздким, що тягне великі витрати на його імплементацію, підтримку, супровід, навчання персоналу і т.п. Інший аспект пов'язаний з тим, що значна частина ресурсів у мережі створюється непрофесіоналами, які і не можуть, і не хочуть вникати в складні правила генерації метаданих різних типів. Виходячи зі сказаного, можна запропонувати ряд принципів, що визначають політику в області метаданих в перспективних інформаційних системах (ІС) в публічному Інтернеті (наприклад, електронних бібліотеках):
підтримувати декілька наборів метаданих, які задовольняють всі перспективні потреби ІС;
забезпечити відображення всіх наборів в один, прийнятий за стандарт обміну;
зберігати всі метадані в центральному репозиторії (каталозі, БД) метаданих;
якщо творцеві колекції або ІС необхідний оригінальний набір елементів метаданих, то на ньому лежить відповідальність за розробку методів його відображення в один з поширених стандартів.
Такий підхід зберігає за творцями інформаційних об'єктів певну свободу вибору, але в той же час дозволяє:
домогтися інтероперабельності між колекціями та ІС різного типу і походження;
зробити всі записи доступними для відповідних сервісів [6].
Метадані на рівні колекцій та ІС виправдано створювати за участю професіоналів в даній предметній області, а на рівні об'єктів (документів) метадані бажано генерувати автоматично, для чого потрібна розробка або використання відповідного програмного забезпечення.
При цьому в каталозі (репозиторії, БД) метаданих можуть зберігатися записи:
на рівні колекції (зміст, призначення, протоколи, формати, набори, умови доступу) — створені фахівцями в наборі елементів, прийнятому за стандарт обміну (наприклад, Дублінське ядро);
на рівні об'єкта (документа, item) - в одному з підтримуваних даною ІС стандартів метаданих;
нормалізовані записи на рівні об'єктів — відображення оригінального набору елементів метаданих в деякий формат обміну.
Метадані покликані описувати інформаційні об'єкти тих типів, на які розрахована дана інформаційна система. Класифікація таких об'єктів може включати, наприклад: публікація, організація, персона, проект, новини, подія,
навчальний об'єкт, форум, календар та інше. В залежності від того, які інформаційні об'єкти містить дана (проектована) ІС, і здійснюється вибір підмножини (профілю) наборів метаданих [8].
