51,41) Сутність процесу навчання. Основні положення і шляхи реалізації Національної доктрини розвитку освіти України у хх ст.

Навчання – процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук, набуття певних навичок і вмінь, всебічний розвиток на цій основі їх пізнавальних сил і здібностей. Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави. Відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя. Національна доктрина розвитку освіти визначає систему концептувальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті ХХІ ст. Мета держ. Політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина. Вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися. Пріоритетними напрямами щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти; пропаганда здорового способу життя; розширення україномовного освітнього простору; підвищення соціального статусу; запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення. Держава повинна забезпечувати: виховання особистості; збереження та збагачення укр. Культурно-історичних традицій; виховання демократичного світогляду, розвиток творчих здібностей; підготовку кваліфікованих кадрів; стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя та ін.

54) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх характеристика.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності – сукупність методів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок. До них належать словесні, наочні, практичні методи навчання. Словесні методи полягають у тому, що інформація подається учням через слово викладача. Їх зводять до двох методів: евристичного – бесіда, та акроматичного – пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником. Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. За призначенням розрізняють бесіду-вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну. Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо. Головне завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей розвитку природи, суспільства, людського мислення. Розповідь – образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні і події. За типами розрізняють: розповідь-вступ, розповідь-викладання, розповідь-завершення. Бувають: Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків дійових осіб. Науково-популярна розповідь – виклад наукового питання в загальнодоступній формі. Описова розповідь – послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності. Лекція – інформативно – доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу. За призначенням: вступні, тематичні, оглядові, заключні. Метод передбачає ознайомлення учнів з її планом, що допомагає стежити за послідовністю викладу матеріалу. Важливо навчити учнів конспектувати зміст лекції, виділяти в ній головне. До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Метод ілюстрування – оснащення ілюстраціями нерухомої наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем. Метод демонстрування – показ рухомих засобів наочності, прикладів, дослідів, технічних установок. Самостійне спостереження – безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Спостереження – це складна діяльність, що виражається у єдності сприймань і мислення. Методика організації спостереження потребує послідовного використання його елементів. Це інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження, відбір і аналіз його результатів учнями і формулювання висновків.