18.Кругообіг та баланс азоту в землеробстві

Азот, який є уособленням білкового життя у біосфері, в основному зосереджений в атмосфері, де його частина становить близько 78%. Поява в атмосфері окислів азоту пов'язана із грозовими електричними розрядами. Окисли азоту утворюють з водою азотну і азотисті кислоти. Ці кислоти разом із атмосферними опадами потрапляють у ґрунт. Кількість азоту, яку він одержує, є дуже різною і залежить передусім від кліматичних умов, зокрема, кількості і частоти опадів, пори року, температури тощо. В атмосферу азот в певних кількостях потрапляє з ґрунту. Це відбувається з участю мікроорганізмів під час мінералізації органічної матерії. Отже, джерело азоту – це, з одного боку, атмосферне повітря, а з іншого – азот, який міститься у відмерлих рослинах і тваринах. Відомо, що внесення добрив впливає на величину врожаю, хімічний склад рослин і споживання елементів живлення з грунту. У результаті ємність біологічного кругообігу змінюється.

19. Значення амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації

Одним із основних шляхів перетворення азоту в ґрунті є гниття, або розклад білків мікроорганізмами, який дістав назву процесу амоніфікації. Це складний багатофазовий процес, кінцеві результати якого залежать від будови й складу білка, умов, у яких відбувається розклад, і від збудників, що спричинюють його. Гниття білків починається з їхнього гідролізу під впливом протеолітичних ферментів, які виділяються мікроорганізмами в оточуюче середовище. Процесу амоніфікації піддаються не тільки білки, а й їхні похідні — пептони, пептиди, амінокислоти, а також нуклеїнові кислоти та їхні похідні — пуринові і піримідинові основи, сечовина, сечова кислота, складний азотовмісний цукор хітин і гумусові кислоти. Другим етапом перетворення азоту в ґрунті є нітрифікація. Аміак, який утворюється при розкладі органічних речовин у ґрунті, воді та інших середовищах, досить швидко окислюється до азотистої, а потім азотної кислот. працями С. М. Виноградського було доведено, що цей процес є результатом послідовної дії двох груп мікроорганізмів і відбувається він у дві фази, а саме: спочатку амонійні сполуки окислюються першою групою бактерій до азотистої кислоти, яка другою групою бактерій окислюється до азотної Нітрати, які утворюються в ґрунті, використовуються не тільки рослинами, а й окремими видами мікроорганізмів.Особлива роль при цьому належить групі мікробів, які можуть відновлювати нітрати до молекулярного азоту; цей процес називається денітрифікацією. Він спричиняється до істотних втрат із ґрунту доступних для рослин форм азоту. Основная роль в закреплении как аммиачного, так и нитрат­ного азота в большей части почв принадлежит, несомненно, био­логической иммобилизации — превращению его в органическую форму. Биологическое закрепление аммиачного и нитратного азо­та связано с потреблением его почвенными микроорганизмами и использованием для синтеза белковых веществ их тел, а после отмирания микроорганизмов в процессе разложения и гумифика­ции микробного белка часть связанного в нем азота включается в состав новообразующихся гумусовых веществ. 20. Технологія внесення добрив

Залежно від технологій вирощування сільськогосподарських культур розрізняють основне внесення добрив (удобрення ґрунту) і підживлення (удобрення рослин). Основне внесення добрив стосується, головним чином, таких поживних речовин, як фосфор і калій, в той час, як підживлюють, в першу чергу, азотом. Существует несколько технологий внесения удобрений, которые обуславливаются разнообразием видов удобрений и их концентрацией. Прямоточная технология внесения удобрений состоит из нескольких этапов: -погрузка в транспортно-технические средства -транспортировка -внесение удобрений в почву поверхностным или внутренним способом Перегрузочная технология внесения удобрений отличается от предыдущей наличием перегрузки удобрений из транспортного средства, которое доставило их на поле, сразу в распределитель. А затем осуществляется процесс внесения в почву. Комбинированная технология внесения удобрений отличается от перевалочной методом транспортировки жидких органических удобрений – с помощью напорного трубопровода в накопители, из которых с помощью насосов и самозагрузкой осуществляется их подача в разбрасывание жидких удобрений.