- •1. Агрохимия как наука.
- •3. Поживні речовини
- •4. Хімічний склад рослин та можливий вплив добрив на його компоненти
- •5. Кореневе живлення рослин. Основні принципи активного засвоєння ел.Жив. Кор.Сист. Рослин.
- •6. Сучасні уявлення про механізм поглинання коренем.
- •9. Хімічна реакція добрив
- •10. Потенційні та ефективні запаси поживних речовин в грунті
- •11. Типи та періоди живлення рослини і їх регулювання застос.Добрив
- •12. Види вбирної здатності грунту
- •13. Агрохімічне картографування грунтів
- •18.Кругообіг та баланс азоту в землеробстві
- •19. Значення амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації
- •21. Винос поживних речовин с.Г. Культурами
- •26. Вміст та форми калію у грунтах. Що являють собою рухомі форми калію.
- •27. Правила змішування добрив
- •28. Ретроградація фосфорних добрив
- •30. Особливості взаємодії азоту з грунтом.
- •31. Взаємодія фосфорних добрив з грунтами
- •35. Роль мікроелементів в житті рослин
- •37. Агрохімічна характеристика преципітату і знефтореного фосфату
- •38. Агрохімічна характеристика амофосу та калійної селітри
- •39. Нітратні азотні добрива, їх властивості та умови
- •40. Фосфоритне борошно
- •41. Агрохімічна оцінка сечовини
- •42. Суперфосфат
- •46. Агрохімічна характеристика хлористого калію та сульфату калію
- •47. Основні речовини , що використовуються для вапнування та гіпсування ґрунтів. Розрахунки доз вапна та гіпсу.
- •48. Мікродобрива. Їх характеристика та використання.
- •49. Використання борних мікродобрив
- •50. Нітрагін, азотобактерин і фосфоробактерин. Умови ефективного застосування бактеріальних препаратів.
- •51. Підстілковий гній, його склад, властивості, дози і місце внесення в сівозміні.
- •52. Способи зберігання гною та процеси, що в ньому відбуваються під час зберігання.
- •53. Компости як добрива, технологія виготовлення, умови використання.
- •54. Пташиний посліл, гноївка, солома
- •55. Зелене добриво та фекальні масси
- •56. Принципи розробки н.Д. Системи
- •57. Визнечення оптимальних норм добрив на основі прямого використання
- •62. Прийоми, строки, способи внесенно добрив та хім..Меліорантів
- •63.Визначити місця внесення органічних добрив та хім. Міліорантів
- •64. Припосівне удобрення. Склад дози та ефективність
- •65.Основне удобрення та його задачі,які добрива використовують для основного внесення в різних зонах
- •67. Локальний спосіб внесення добрив
6. Сучасні уявлення про механізм поглинання коренем.
При розгляді кореневого волоска під мікроскопом видно, що він є молодою клітиною, яка покрита оболонкою, має ядро, цитоплазму і органоїди. На 1 мм2 поверхні кореня може розташовуватися від 200 до 400 кореневих волосків. За рахунок цього всмоктуюча поверхня кореня збільшується приблизно в 18 разів. Кореневі волоски недовговічні, живуть в середньому 10 - 12 діб, але щодня у міру зростання кореня на молодій його ділянці утворюються нові кореневі волоски.
Клітка кореневого волоска поглинає воду завдяки тому, що в ній містяться неорганічні і органічні речовини, які створюють високу концентрацію розчину, перевищуючу концентрацію грунтового розчину, що оточує кореневий волос.
7. фізіологічна реакція д. та причини виникненняАзотні добрива підкислюють грунт.Избирательная способность проявляется в том, что растения потребляют значительно больше химических элементов, чем им необходимо. Усиленное потребление важных для растения элементов определяется направленной работой механизмов активного транспорта, а также быстрым включением элементов в обмен веществ. В результате концентрация ряда элементов в тканях растений может в десятки раз превышать их концентрацию в окружающем растворе. Неравномерное поглощение растением катионов и анионов какой либо соли служит причиной проявления ее физиологической реакции, т.к. катионы или анионы остаются в почвенном растворе вызывают его подкисление или подщелачивание. Таким образом минеральные удобрения при внесении их в почву могут оказывать влияние на реакцию среды даже если представляют собой гидролитически нейтральные соли. Если растение потребляет больше катионов, то удобрение является физиологически кислым. Например: при внесении К2SО4, в почвенном растворе после обменной реакции с растением образуется H2SO4. Удобрение называется физиологически щелочным, если из его состава потребляется больше аниона, например NaNO3. Большинство применяемых в с/х удобрений являются физиологически кислыми, применение их желательно по фону известкования.
9. Хімічна реакція добрив
Хими́ческая реа́кция — превращение одного или нескольких исходных веществ (реагентов) в отличающиеся от них по химическому составу или строению вещества (продукты реакции). В отличие от ядерных реакций, при химических реакциях ядра атомов не меняются, в частности не изменяется их общее число, изотопный состав химических элементов, при этом происходит перераспределение электронов и ядер и образуются новые химические вещества.
Химические реакции происходят при смешении или физическом контакте реагентов самопроизвольно, при нагревании, участии катализаторов (катализ), действии света (фотохимические реакции), электрического тока (электродные процессы), ионизирующих излучений (радиационно-химические реакции), механического воздействия (механохимические реакции), в низкотемпературной плазме (плазмохимические реакции) и т. п. Взаимодействие молекул между собой происходит по цепному маршруту: ассоциация – электронная изомеризация – диссоциация, в котором активными частицами являются радикалы,ионы, координационно-ненасыщенные соединения. Скорость химической реакции определяется концентрацией активных частиц и разницей между энергиями связи разрываемой и образуемой.