- •1. Агрохимия как наука.
- •3. Поживні речовини
- •4. Хімічний склад рослин та можливий вплив добрив на його компоненти
- •5. Кореневе живлення рослин. Основні принципи активного засвоєння ел.Жив. Кор.Сист. Рослин.
- •6. Сучасні уявлення про механізм поглинання коренем.
- •9. Хімічна реакція добрив
- •10. Потенційні та ефективні запаси поживних речовин в грунті
- •11. Типи та періоди живлення рослини і їх регулювання застос.Добрив
- •12. Види вбирної здатності грунту
- •13. Агрохімічне картографування грунтів
- •18.Кругообіг та баланс азоту в землеробстві
- •19. Значення амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації
- •21. Винос поживних речовин с.Г. Культурами
- •26. Вміст та форми калію у грунтах. Що являють собою рухомі форми калію.
- •27. Правила змішування добрив
- •28. Ретроградація фосфорних добрив
- •30. Особливості взаємодії азоту з грунтом.
- •31. Взаємодія фосфорних добрив з грунтами
- •35. Роль мікроелементів в житті рослин
- •37. Агрохімічна характеристика преципітату і знефтореного фосфату
- •38. Агрохімічна характеристика амофосу та калійної селітри
- •39. Нітратні азотні добрива, їх властивості та умови
- •40. Фосфоритне борошно
- •41. Агрохімічна оцінка сечовини
- •42. Суперфосфат
- •46. Агрохімічна характеристика хлористого калію та сульфату калію
- •47. Основні речовини , що використовуються для вапнування та гіпсування ґрунтів. Розрахунки доз вапна та гіпсу.
- •48. Мікродобрива. Їх характеристика та використання.
- •49. Використання борних мікродобрив
- •50. Нітрагін, азотобактерин і фосфоробактерин. Умови ефективного застосування бактеріальних препаратів.
- •51. Підстілковий гній, його склад, властивості, дози і місце внесення в сівозміні.
- •52. Способи зберігання гною та процеси, що в ньому відбуваються під час зберігання.
- •53. Компости як добрива, технологія виготовлення, умови використання.
- •54. Пташиний посліл, гноївка, солома
- •55. Зелене добриво та фекальні масси
- •56. Принципи розробки н.Д. Системи
- •57. Визнечення оптимальних норм добрив на основі прямого використання
- •62. Прийоми, строки, способи внесенно добрив та хім..Меліорантів
- •63.Визначити місця внесення органічних добрив та хім. Міліорантів
- •64. Припосівне удобрення. Склад дози та ефективність
- •65.Основне удобрення та його задачі,які добрива використовують для основного внесення в різних зонах
- •67. Локальний спосіб внесення добрив
57. Визнечення оптимальних норм добрив на основі прямого використання
Результатів польових дослідів
Основним методом встановлення доз добрив на запланований врожай є метод польового досліду, який широко використовують як у нашій країні, так і в багатьох країнах світу для виявлення оптимальних доз добрив з оцінкою їхнього впливу не тільки на величину врожаю, а й на його якість. Цей метод найбільш відповідає тімірязєвському правилу "запитувати думку в самої рослини", бо він є біологічним методом і ґрунтується на вивченні реакції рослини на зміни тих або інших умов її росту й розвитку.
Усі господарства України мають агрохімічні картограми, на яких зафіксовано забезпеченість ґрунтів рухомими формами фосфору і калію, а на багатьох і азотом.
В Україні найбільш поширені такі 3 методи розрахунків норм добрив:
- норму добрива визначають на основі рекомендацій місцевих науково-дослідних установ з поправкою на агрохімічні показники ґрунту;
- норму добрива визначають за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив;
- розрахунковий або балансовий, коли норму добрива визначають на заплановану урожайність або прибавку врожаю. Він оснований на врахуванні рівня прибавки врожаю за рахунок добрив, виносу поживних речовин, коефіцієнтів використання поживних речовин із ґрунту і добрив.
Особливе значення в системі удобрення має план розподілу добрив між полями і культурами в кожній сівозміні. У плані зазначають норми, дози, терміни та способи внесення добрив під різні культури, пов'язуючи їх з ґрунтово-кліматичними умовами, а також біологічними та сортогенетичними особливостями культур у сівозміні.
62. Прийоми, строки, способи внесенно добрив та хім..Меліорантів
62 Які прийоми,строки та способи внесення добрив застосування у сучасних умовах
Строки і способи внесення добрив залежать від біологічних особливостей культури, властивостей добрив і грунту, мети застосування добрив.
Розрізняють такі способи внесення добрив:
допосівне (основне);
припосівне (рядкове);
післяпосівне (підживлення).
Допосівне внесення добрив називають основним удобренням. Частіше його виконують так. Добрива розсівають по поверхні грунту і негайно заробляють у грунт під час основного обробітку. Добрива треба заробляти під глибокий обробіток грунту у вологий шар, бо його призначення — задовольняти рослини елементами живлення протягом вегетаційного періоду. При поверхневому обробітку грунту добрива необхідно заробляти глибше, у вологий шар грунту (на глибину 15—18 см).
Органічні добрива в усіх зонах під всі культури вносять в основне удобрення і заробляють під час основного обробітку грунту.
Припосівне удобрення — це внесення добрив під час сівби недалеко від рядків або гнізд. Основним завданням його є поліпшення живлення рослин на початку вегетації, коли в них ще слабко розвинена коренева система. У цей період рослини дуже чутливі до нестачі легкодоступних елементів живлення, особливо фосфору. Тому в рядки частіше вносять гранульований суперфосфат або гранульовані комплексні добрива, наприклад нітрофоску. Добрива в рядки вносять одночасно із сівбою на відстані 3—4 см збоку від рядка і на 5—6 см глибше загортання насіння.
Підживлення — це внесення добрив під час вегетації рослин для посилення живлення в певні періоди розвитку. Розрізняють підживлення кореневі і позакореневі (некореневі).
Некореневе підживлення — це нанесення добрив на листки та інші наземні органи рослини. Його застосовують здебільшого для посилення живлення азотом та мікроелементами. Таке підживлення дуже ефективне у районах достатнього зволоження і на грунтах з легким механічним складом.