
- •1. Агрохимия как наука.
- •3. Поживні речовини
- •4. Хімічний склад рослин та можливий вплив добрив на його компоненти
- •5. Кореневе живлення рослин. Основні принципи активного засвоєння ел.Жив. Кор.Сист. Рослин.
- •6. Сучасні уявлення про механізм поглинання коренем.
- •9. Хімічна реакція добрив
- •10. Потенційні та ефективні запаси поживних речовин в грунті
- •11. Типи та періоди живлення рослини і їх регулювання застос.Добрив
- •12. Види вбирної здатності грунту
- •13. Агрохімічне картографування грунтів
- •18.Кругообіг та баланс азоту в землеробстві
- •19. Значення амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації
- •21. Винос поживних речовин с.Г. Культурами
- •26. Вміст та форми калію у грунтах. Що являють собою рухомі форми калію.
- •27. Правила змішування добрив
- •28. Ретроградація фосфорних добрив
- •30. Особливості взаємодії азоту з грунтом.
- •31. Взаємодія фосфорних добрив з грунтами
- •35. Роль мікроелементів в житті рослин
- •37. Агрохімічна характеристика преципітату і знефтореного фосфату
- •38. Агрохімічна характеристика амофосу та калійної селітри
- •39. Нітратні азотні добрива, їх властивості та умови
- •40. Фосфоритне борошно
- •41. Агрохімічна оцінка сечовини
- •42. Суперфосфат
- •46. Агрохімічна характеристика хлористого калію та сульфату калію
- •47. Основні речовини , що використовуються для вапнування та гіпсування ґрунтів. Розрахунки доз вапна та гіпсу.
- •48. Мікродобрива. Їх характеристика та використання.
- •49. Використання борних мікродобрив
- •50. Нітрагін, азотобактерин і фосфоробактерин. Умови ефективного застосування бактеріальних препаратів.
- •51. Підстілковий гній, його склад, властивості, дози і місце внесення в сівозміні.
- •52. Способи зберігання гною та процеси, що в ньому відбуваються під час зберігання.
- •53. Компости як добрива, технологія виготовлення, умови використання.
- •54. Пташиний посліл, гноївка, солома
- •55. Зелене добриво та фекальні масси
- •56. Принципи розробки н.Д. Системи
- •57. Визнечення оптимальних норм добрив на основі прямого використання
- •62. Прийоми, строки, способи внесенно добрив та хім..Меліорантів
- •63.Визначити місця внесення органічних добрив та хім. Міліорантів
- •64. Припосівне удобрення. Склад дози та ефективність
- •65.Основне удобрення та його задачі,які добрива використовують для основного внесення в різних зонах
- •67. Локальний спосіб внесення добрив
38. Агрохімічна характеристика амофосу та калійної селітри
Калієва селітра KNO3 являє собою білі кристали або порошок з жовтувато-сіруватим відтінком, без запаху. Калієва селітра добре розчиняється у воді, є сильним окислювачем та реагує з горючими матеріалами та відновниками.У сільському господарстві калієва селітра застосовується як подвійного комплексного (азотно-калійного) добрива для рослин, погано реагують на хлор
Аммофос - высококонцентрированное гранулированное азотнофосфорное удобрение. Состоит из NH4H2PO4 (не менее 80%), (NН4)2НРО4 (ок. 5%) и примесей - (NH4)2SO4, фосфатов Mg, Fe, A1 и др.Аммофос - универсальное удобрение для всех сельскохозяйственных культур на любых почвах при различных способах внесения; лучше усваивается растениями, чем суперфосфат.
39. Нітратні азотні добрива, їх властивості та умови
НАТРІЄВА СЕЛІТРА
NaNO3
N – 15,5-16,0%; Na – 26%
Дуже гігроскопічне фізіологічне лужне добриво. Ефективне для підживлення на кислих ґрунтах, особливо цукрового і кормового буряку. Не застосовують на солонцевих і засолених ґрунтах, а також на пасовищах. Добриво токсичне для тварин.
КАЛЬЦІЄВА СЕЛІТРА
Ca(NO3)2
N – 15-16%; СаО – 19,0%.
Сильно гігроскопічне добриво, найбільш стійка форма Са(NО3)∙4Н2О із вмістом азоту 11,8%. Випускають у гранулах із домішками для зменшення гігроскопічності. Фізіологічне лужне добриво, високоефективне для весняного підживлення на кислих ґрунтах, а також для тепличного господарства.
КАЛЬЦИНІТ™
Са(NO3)2
N – 15,5%; СаО – 26,3%
Спеціальна гранульована безбаластна кальцієва селітра компанії YARA для систем крапельного зрошення.
НІТРАТ МАГНІЮ
Mg(NO3)2
N – 11%; Мg – 9,5%
Азотно-магнієве добриво для крапельного зрошення та підживлень, сумісне з кальцієвою селітрою.
КРИСТА МАG®
N – 10,7%; МgО – 15,5%
Нітрат магнію порошкоподібний.
40. Фосфоритне борошно
40.ФОСФОРИТНЕ БОРОШНО [Са3(РО4)2∙СаР2]
Виробляють шляхом розмелювання апатитів та фосфоритів. Це тонкий порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору. Воно негігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Його можна змішувати з усіма видами органічних і мінеральних добрив. Незалежно від якості вихідної сировини, вміст діючої речовини Р2О5 у фосфоритному борошні першого сорту — понад 22%, другого - 20-22%, третього - 18-20%, четвертого - 16-18%, рН = 7,2-8,1. Особливість фосфоритного борошна полягає в тому, що фосфор у ньому перебуває у важкодоступній для рослин формі. Однак під дією слабких кислот ґрунту фосфат кальцію Саз(РО4)2 переходить у більш розчинний кальцій гідрофосфат (СаНРО4), який краще засвоюється рослинами.
Застосовують фосфоритне борошно на кислих ґрунтах. У рядки під час сівби сільськогосподарських культур його вносити малоефективно.
41. Агрохімічна оцінка сечовини
41. СЕЧОВИНА або КАРБАМІД
СО(NH2)2 N – 46% за грануляції у добриві може утворюватися біурет (СОNН2)2НN, який токсичний для рослин за вмісту понад 2%, але розкладається у ґрунті за 10-15 днів. Це добриво найзручніше для проведення некореневих підживлень, для чого використовують навіть З0% розчин. Карбамід майже повністю засвоюється через листкову поверхню озимих зернових культур (засвоєння сполук азоту – 80-85%, а їхні втрати – не більше 1-3%).