- •1. Агрохимия как наука.
- •3. Поживні речовини
- •4. Хімічний склад рослин та можливий вплив добрив на його компоненти
- •5. Кореневе живлення рослин. Основні принципи активного засвоєння ел.Жив. Кор.Сист. Рослин.
- •6. Сучасні уявлення про механізм поглинання коренем.
- •9. Хімічна реакція добрив
- •10. Потенційні та ефективні запаси поживних речовин в грунті
- •11. Типи та періоди живлення рослини і їх регулювання застос.Добрив
- •12. Види вбирної здатності грунту
- •13. Агрохімічне картографування грунтів
- •18.Кругообіг та баланс азоту в землеробстві
- •19. Значення амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації
- •21. Винос поживних речовин с.Г. Культурами
- •26. Вміст та форми калію у грунтах. Що являють собою рухомі форми калію.
- •27. Правила змішування добрив
- •28. Ретроградація фосфорних добрив
- •30. Особливості взаємодії азоту з грунтом.
- •31. Взаємодія фосфорних добрив з грунтами
- •35. Роль мікроелементів в житті рослин
- •37. Агрохімічна характеристика преципітату і знефтореного фосфату
- •38. Агрохімічна характеристика амофосу та калійної селітри
- •39. Нітратні азотні добрива, їх властивості та умови
- •40. Фосфоритне борошно
- •41. Агрохімічна оцінка сечовини
- •42. Суперфосфат
- •46. Агрохімічна характеристика хлористого калію та сульфату калію
- •47. Основні речовини , що використовуються для вапнування та гіпсування ґрунтів. Розрахунки доз вапна та гіпсу.
- •48. Мікродобрива. Їх характеристика та використання.
- •49. Використання борних мікродобрив
- •50. Нітрагін, азотобактерин і фосфоробактерин. Умови ефективного застосування бактеріальних препаратів.
- •51. Підстілковий гній, його склад, властивості, дози і місце внесення в сівозміні.
- •52. Способи зберігання гною та процеси, що в ньому відбуваються під час зберігання.
- •53. Компости як добрива, технологія виготовлення, умови використання.
- •54. Пташиний посліл, гноївка, солома
- •55. Зелене добриво та фекальні масси
- •56. Принципи розробки н.Д. Системи
- •57. Визнечення оптимальних норм добрив на основі прямого використання
- •62. Прийоми, строки, способи внесенно добрив та хім..Меліорантів
- •63.Визначити місця внесення органічних добрив та хім. Міліорантів
- •64. Припосівне удобрення. Склад дози та ефективність
- •65.Основне удобрення та його задачі,які добрива використовують для основного внесення в різних зонах
- •67. Локальний спосіб внесення добрив
30. Особливості взаємодії азоту з грунтом.
Амоніфікація – розкладання органічних речовин грунту під впливом різних мікроорганізмів до аміаку R – NH2 → NH4 (N не вимивається)
Нітрифікація – окислення аміаку до азотної кислоти та її солей. Під впливом аеробних бактерій NH4 → NO3
Денітрифікація – процес відновлення нітратного азоту до молекулярного або до оксидів під впливом денітрифікуючих бактерій NO3 → N2
Іммобілізація NO3 + NH4 → R – NH2
31. Взаємодія фосфорних добрив з грунтами
Способность к поглащению удобрений фосфорніх у почві велика. Водораствориміе соли попадая в почву сов ременем стают двухзамещенніми фосфатами калия и магния. В кисліх почвах когут появится фосфаті железа и алюминия. На фосфаті в почве влияют орг.. вещество, влажность, температура. Орг.. соеденения фосфора в почве связіваются с гумусом. Часть фосфора в виде микроорганизмов. Фосф.кисліе соли хорошо растворяются и усваиваются растениями.
35. Роль мікроелементів в житті рослин
Мікроелементи беруть участь в багатьох фізіологічних і біохімічних процесах у рослин, є обов'язковою складовою частиною багатьох ферментів, вітамінів, ростових речовин. Численними дослідженнями встановлено велике значення мікроелементів в прискоренні розвитку рослин, в процесах запліднення і плодоутворення, синтезу і пересування вуглеводів, в білковому і жировому обміні речовин і т.д. Рослини містять марганець, бор, молібден, мідь, цинк, кобальт. Кількість їх коливається від тисячних до стотисячних часток відсотка, тому вони отримали назву мікроелементів. Марганець бере участь в окислювально-відновних процесах. Недолік марганцю викликає хлороз листя.
Бор грає велику роль в запиленні і заплідненні квіток рослин. При недоліку бору у багатьох рослин гинуть точки зростання. Молібден бере участь також в окислювально-відновних процесах. Мідь бере участьв процесах окислення, входить до складу окислювальних ферментівусилює інтенсивність дихальних процесів. Цинк входить до складу ряду ферментів, усилює активність каталази, пероксидази, ліпази, протеази, інвертази.
36. рідкі комплексні добрива Удобрение жидкое комплексное (ЖКУ) представляет собой водный раствор фосфатов аммония, содержит два питательных элемента: азот и фосфор в соотношении 11:37. Фосфор в ЖКУ присутствует в виде орто- и полифосфатов, в полностью усвояемой форме. Жидкое комплексное удобрение - это прозрачная, зеленовато-голубоватая жидкость, которая практически не содержит нерастворимых остатков, взвесей.ЖКУ обладают высокой эффективностью в посевах любых культур, во всех регионах, особенно на карбонатных почвах.
37. Агрохімічна характеристика преципітату і знефтореного фосфату
Нерозчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах і також доступні для рослин
ПРЕЦИПІТАТ
СаНРО4
Р2О5 – 25-27% (під час виробництва з фос-форитів); Р2О5 – 30-35% Р2О5 (з апатитів)
За зовнішнім виглядом преципітат – тонкий порошок білого або кремового кольору, негігроскопічний, не злежується, добре розсівається. На цей час застосовується рідко. За основного внесення ефективність преципітату аналогічна суперфосфату, а на кислих ґрунтах він забезпечує дещо кращі результати, ніж суперфосфат. Припосівне його внесення і в підживлення не рекомендується.
ЗНЕФТОРЕНИЙ ФОСФАТ
Са3(РО4)2∙0,5Са2SiO4+Н2О
Р2О5 – 28-32% (під час виробництва з апатитів); Р2О5 – 20-22% (з фосфоритів).
Це тонко розмелений порошок світло-сірого кольору, не гігроскопічний, не злежується, легко розсівається. Під час основного внесення на кислих ґрунтах не поступається суперфос-фату. Переважно застосовують як мінеральну домішку тваринам.