13. Захоплення Польщею українських земель (основні унії).

1385 р. – підписується Кревська унія (унія = договір). В Польщі помирає король, поляки запропоновують литовському князю Ягайлу стати королем Польщі. За це Ягайло повинен прийняти католицтво і приєднати землі Литви до Польщі в єдину державу. Литовські феодали, українська шляхта, селяни, українська православна церква були незадоволені цією унією. Але фактичного об’єднання не відбулося, і Литва залишилася майже самостійною державою на чолі з кузеном Ягайла – Вітовтом. Більше десятки років продовжується ця опозиція. Поступово українські землі становляться провінцією Польщі. Скасовується князівство, замість князів – урядники. Насадження католицизму. Багато приймають, а ті, хто не прийняв його, - на другий план. За півтора століття цієї боротьби (майже збройної) привело до того, що литовське князівство було виснажене. Сприяло до занепаду: міжусобні війни.

ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ --- угода між польським королем Владиславом II Ягайло та великим князем литовським Вітовтом укладена 1413 у м. Городлі на р. Західний Буг. Рішення Г.у., заперечуючи положення Кревської унії 1385 підтверджували існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. Разом з тим визнавалась політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта. Г.У. передбачала проведення ряду заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, а також зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Результатом Г.У. було зміцнення союзу Литви та Польщі у війнах з Тевтонським орденом.

Липень 1569 р. – підписується люблінська унія: Польща і Литва об’єднуються, з єдиним виборним королем, з єдиною валютою, утворюється держава Річ Посполита. Всі українські землі відходять до Польщі (Литва – автономія). Причини унії: велике князівство Литовське поступово занепадало, внаслідок Лівонської війни з Московії (1558-1583 рр.). Воно опинилося на межі воєнної катастрофи і змушено було піти на поступки Польщі, яка настирливо добивалася приєднання Литви.

Наслідки:

• українські землі на відміну від литовських не забезпечили себе окремий статус у політичній, соціально-правовій системі нової держави.

• на українську територію поширювалися через Польщу нові форми соціального та правового життя, у тому числі: принципи корпоративної організації суспільства, шляхетської демократії, місцевого самоврядування.

• суспільна верхівка зазнала відчутного впливу католицизму та польської духовної культури, наслідком чого стала стрімка полонізація української шляхти.

• втягнення України до міжнародної системи економічного життя призвело до остаточного закріпачення селян, постійного зростання експлуатації від невільного населення, зосередження торгівлі в руках шляхти (поляки утворили власні господарства – фільваркові, під які відводилися найкращі землі, і які розвивались за рахунок панщини, ця система зменшила селянські наділи, призвело до збільшення панщини).

• православним українцям заборонялося займати вищі державні посади, у містах православні українці усувалися від участі від самоуправління. Українські ремісники і купці опинилися в менш вигідних для них умовах (надавались більші податки, заборона займатися певними видами ремесел, обмежувалась торгівля).

• в установах панувала тільки польська мова та латинь, як мова освіти, судочинства і діловодства.

БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ 1596 --- одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Укладена у 1596, внаслідок чого утворилась Українська Греко-Католицька Церква. Була викликана необхідністю виправити наслідки церковного розколу між Римським Престолом та Константинопольським Патріархатом, який відбувся у 1054. Кроки до цього робилися не один раз, але реальні можливості полагодження цього питання склалися лише в 16 ст. Сприяла цьому, насамперед, кризова ситуація, у якій перебувала православна церква в Україні. Проявами її були занепад церковної дисципліни, непорозуміння між церковними братствами та ієрархією, зазіхання новоствореного (1589) Московського Патріархату, непродумані кроки Константинопольського та інших східних патріархів, тощо. Важливим фактором, що спонукав до укладення унії з Апостольською столицею, була необхідність протистояти подальшій латинізації та полонізації української світської еліти, а також добитися зрівняння в правах українського духовенства з латинським.

У 1596 р. церковний собор, підписується брестська унія. Але об’єднання суспільств не відбулось (як цього прагнули православні єпископи), а навпаки: на території України виникає греко-католицька церква (уніати). Позитивне: на Україну прийшла західноєвропейська культура, архітектура, мистецтво.