Розділ 3 Роль і призначення принципів адміністративного процесу при здійсненні адміністративного судочинства

Категорія принципу як методологічна основа є першочерговою й первинною в теорії будь-якої гуманітарної науки. Для юридичної науки питання про принципи права завжди було актуальним. Ураховуючи філософську сутність, абстрактність і водночас детермінованість умовами суспільного життя, принципи стають об’єктом перманентного дослідження вчених, привертаючи увагу своїм визначальним впливом на поведінку людей. Без сумніву, будь-який принцип, у тому числі й принцип права, є соціальним явищем. Як компонент соціального регулювання він зумовлений природною свідомістю людей, їх життєвими потребами, закономірностями функціонування суспільних відносин.

Значення принципів адміністративного процесуального права в тому, що в них відображені найбільш характерні демократичні риси, якісні особливості судочинства і загальна (соціально-юридична) спрямованість права та його найважливіших інститутів.

Принципи сприяють правильному пізнанню і застосуванню норм процесуального права, виступають основою для законодавчої практики, для підготовки, розроблення і прийняття відповідних їм за змістом правових норм та їх удосконалення. Розвиваючись разом із суспільством в умовах політичних та соціально-економічних перетворень, принципи вдосконалюються та створюють додаткові умови для забезпечення гарантій захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Тому їх порушення, як правило призводить до зміни або скасування судових рішень. Основні ознаки, притаманні адміністративно-процесуальному праву, пов'язані з його принципами, на яких здійснюється правове регулювання процесуальної діяльності органів держави. Принципи відображають особливості й тенденції формування та функціонування адміністративного законодавства України і його норм.

Питання про загальні принципи права, принципи адміністративного права і принципи адміністративного процесуального права розглянуто в юридичній науці досить серйозно і глибоко. Можна констатувати, що розроблене чітке поняття принципів як основних (базових) керівних положень, що закріплюються правом.

В.Б. Авер'янов стверджує, що принципи адміністративного процесуального права слід розуміти як засадничі (основні) ідеї, положення, вимоги, котрі характеризують зміст адміністративного права, відображають закономірності його розвитку і визначають напрями та механізми адміністративно-правового регулювання суспільних відносин [10].

Як відзначав Є.В. Додін, у тлумачних словниках російської мови слово "принцип" визначається як "установка для якоїсь діяльності", як "основа, на якій побудовано що-небудь". Унаслідок цього принципом адміністративного процесу може бути визнаний не будь-який прояв, не будь-яка частина адміністративно-процесуальної діяльності, а її якісно відокремлена риса, початкова установка адміністративно-процесуальної діяльності [12, c. 23].

Стосовно значення принципів адміністративного процесуального права України Ю.П. Битяк стверджує, що вони є підґрунтям права, виступають активним центром у формуванні й розвитку адміністративного процесуального права України. Принципи в узагальненому вигляді виражають природу адміністративного права, забезпечують єдність його змісту, визначають спрямованість і найсуттєвіші риси регулювання виконавчої діяльності, сприяють її оптимізації. Будучи ідеями та найважливішими положеннями, принципи адміністративного права є вираженням об'єктивних суспільних потреб, які народ України пред'являє до регулювання виконавчої діяльності держави. Вони є чинником підвищення правової культури громадян і взаємопов'язані. Адміністративне процесуальне право, безумовно, не може слідувати тільки одному принципу, яким би важливим він не був, а має формуватися й функціонувати з урахуванням усіх наявних принципів [9, c. 83].

Принципи адміністративного процесуального права нерозривно пов'язані із законом, причому цей зв'язок має подвійний характер. З одного боку, кожен принцип має бути закріпленим чинним законом з огляду на те, що не може вважатися принципом права те, що не закріплено нормативно. З іншого боку, принципи забезпечують логічну єдність всіх елементів права - норм, інститутів, проваджень, а також стабільність адміністративного процесуального права в цілому. Жоден принцип не може існувати поза нормою права, в противному разі вони будуть лише поглядами, ідеями, але не принципами галузі права.

Нормативно принципи адміністративного процесуального права можуть виражатися у двох формах: у вигляді норм-принципів (коли конкретна норма містить вичерпне формулювання того чи іншого принципу) або у змісті ряду норм та положень даної галузі права (у разі відображення принципу у ряді статей та положень КАСУ). Зміст принципу-норми не обмежується лише формулюванням його у конкретній нормі, а виражається в інших нормах, що сформувалися під впливом даного принципу.

Щодо співвідношення між характером нормативності принципів та норм права, зазначимо, що, порівняно з нормами права, що складають зміст певної системи, галузі або інституту права, правові принципи виражають сутність права, його соціальну природу.

Способи законодавчого закріплення принципів втілені у трьох видах норм: тих, що містять лише перелік найменувань принципів (наприклад, тих, що містять короткий опис сут­ності принципів; тих, що виражають у своєму тексті їх конкретний зміст з певним ступенем деталізації (принцип гласності та відкритості судового розгляду).

Водночас роль принципів не обмежується їх безпосереднім регулюючим впливом. їх вплив виходить за межі нормативного регулювання, поширюючись на всі інститути та норми адміністративного процесуального права, забезпечуючи характеристи­ку даної галузі права.

Принципи, закріплені в нормах галузі права, набувають значення найбільш загальних правил поведінки учасників судочинства. На відміну від конкретних норм принцип містить не суто визначене, а загальне, типове правило поведінки.

Принципи характеризують єдність адміністративного процесуального права. Сукупність принципів адміністративного процесуального права дозволяє створити правовий механізм захисту судом прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. Здатність принципів пов'язувати норми та інститути галузі, об'єднувати їх у єдине ціле пояснюється характером взаємодії принципів з нормами та інститутами адміністративного процесуального права, особливим місцем норм-принципів у системі галузі права.

Головне у характеристиці принципів полягає в тому, що в них сформульовані якісні особливості адміністративного судочинства, соціально-юридична спрямованість галузі права.

У судовій практиці принципи адміністративного процесуального права завжди існують як правові директиви, звернені насамперед до суду. Всі принципи встановлюють найбільш суттєві обов'язки суду як щодо здійснення процесуальної діяльності судом (принцип законності), так і щодо забезпечення прав, наданих сторонам та особам, які беруть участь у справі (принцип диспозитивності).

З'ясувати сутність принципів права як юридичних явищ можна із врахуванням не лише їх змісту, але й структури. Вони включають такі компоненти:

1) наявність певних поглядів у сфері правосвідомості, в тому числі правосвідомості суддів, інших юристів, та у правовій науці;

2) закріплення відповідних положень у чинному законодавстві;

3) реалізація принципів права в конкретній сфері суспільних відносин (в даному разі - в діяльності судів щодо розгля­ду та вирішення адміністративних справ).

Принципами адміністративного процесуального права є основні нормативні положення, що визначають побудову процесу, його природу та методи здійснення правосуддя в адміністративних справах.

Принципи у практичній правозастосовчій діяльності судів мають велике значення. Під час розгляду та вирішення адміністративних справ суд керується не лише нормами адміністративного процесуального права, але й принципами судочинства. У світлі принципів здійснюється тлумачення норм адміністративного процесуального права, особливо в тих випадках, коли в них є суперечності або прогалини.