18.Розкрийте поняття про принципи в педагогіці. Закони-закономірності-принципи – правила.

Принципи навчання — вихідні положення, які визначаються цілями та завданнями навчання і, у свою чергу, визначають форми і методи навчання. Оскільки дидактичні принципи вза­ємопов'язані, взаємозалежні і взаємозумовлені, можна ствер­джувати, що вони утворюють певну систему вихідних дидактичних вимог, які забезпечують необхідну ефективність на­вчання.

Закономірності навчання – це стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальних дій u1110 і є теоретичною основою принципів навчання.

Правила навчання – це окремі вимоги до організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, виконання яких призводить до ефективності навчання

23 Лекція- як провідна форма орг. навчально –пізнавальної діяльності студентів. Виді лекцій. Засоби активізації студентів під час лекції.

Лекція як метод навчання має інформаційний характер, чіткий план. Структура лекції підпорядковується логіці пред­мета, вона не тільки стимулює конкретно-образне мислення, а й активізує логічне мислення слухачів, послідовно з'ясовує всі пункти плану. Висунені в лекції ідеї викладають на високому рівні, але з урахуванням рівня підготовки слухачів, усі понят­тя та терміни пояснюють, аргументують, при цьому широко застосовують наочність, активізують увагу слухачів тощо. Предметом лекції має бути вивчення складних об'єктів, явищ, подій, процесів, що мають між собою зв'язки і залежності причинно-наслідкового характеру.

Лекції у вищій школі, як правило, складаються із трьох частин: вступ, виклад основного матеріалу, висновки. У вступі визначаєть­ся тема, план, мета лекції. Важливо вже на цьому етапі зацікавити аудиторію, пов'язати з попереднім заняттям. Виклад розкриває на­укові положення, теорії. Викладач використовує різні форми, мето­дичні прийоми для наукової аргументації.

Висновки логічно завершують основні ідеї лекції. Викладач має можливість давати рекомендації щодо подальшого вивчення пи­тань лекції самостійно.

Види лекцій:

• вступна;

• заключна

• установча;

• традиційна.

види лекцій

      Інформаційна лекція;       Проблемна лекція;       Лекція візуалізація;       Бінарна лекція;       Лекція-провокація;       Лекція-конференція;       Лекція-консультація.

Формування активності студента здійснюється за певними педагогічними шляхами:

на основі природженої потреби в інформації;

за допомогою педагогічного стимулювання;

через мотив-інтерес;

на основі вирішення поставлених «ззовні» проблем;

при творчому вирішенні самостійно поставлених проблем

24. Оцінка якості лекцій її критерії. Шляхи вдосконалення.

Оцінка якості лекції. Поліпшення якості лекцій стає мож­ливим за умов:

а) наявності постійного зворотного зв'язку;

б) оцінки колег, студентів, самооцінки.

Оцінюється

1. Зміст лекції. Науковість. Ідейна спрямованість. Активізація мислення. Зв'язок з життямНаявність матеріалу, якого немає в підручниках. Пояснення найбільш складних питань. Наявність завдань для самостійного.

2. Методика читання лекцій. Чітка структура лекції, логіка викладу, повідомлення літератури. Доступність та аргументованість. Виділення головного в матеріалі та висновках. Використання прийомів закріплення. Використання технічних засобів навчання

3. Керівництво роботою студентів. Допомога у веденні тезисів використання прийомів підтримання, риторичні питання, жарти. Спонукання до запитань студентів.

4. Особистість лектора. Знання предмета. Емоційність. голос, дикція. Якість, чіткість, забарвленість, грамотність мовлення. Зовнішній вигляд. Уміння триматися перед аудиторією, бачити та відчувати аудиторію, встановлювати з нею контакт.

б. Результати лекції. Інформаційна цінність. Виховний вплив. Досягнення цілей.

інші підходи до оцінювання лекцій,

відвідування лекцій студентами;

запис лекції:

зміст лекції:

запитання, що спонукають студентів розмірковувати

доказовість лекції

лекції мають зв'язок з профілем підготовки спеціаліста: план, структура лекції;

манера читання лекції:

ставлення викладача до студентів:

контакт з аудиторією:

напрями подо­лання недоліків методу лекції:

1. визначення мети, завдань викладу того, що необхідно засвоїти студентам, складання плану або тексту лекції, забезпе­чення логічності викладу, виділення стрижневих питань

2. Стимулювання позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів, забезпечення їхнього інтересу до процесу пізнання, чому сприяє: цікавий початок лекції;змістовність, новизна матеріалу, відмінність його від викла­ду в підручниках;наведення прикладів, опора на життєвій досвід особистості;проблемний виклад матеріалу.

3. Складання студентами плану викладу, конспектів.

4. Використання елементів цікавості, риторичних питань.

5. Реалізація принципів дидактики: науковості, систематичності, системності, доступності нарощуваних труднощів, наочності.

6. Забезпечення доброзичливих стосунків між викладачем і студентами,

25. Розкрийте структуру лекції, підготовку і вимоги до лекції

Будь-яка лекція включає три основні етапи:

I — вступна частина: оголошення теми лекції (для запису студентами), плану лекції (3—4 пункти); формування мети та завдань лекції; стисла характеристика проблеми; показ стану питання; список літератури, навчальних джерел з теми (6-7 джерел).

II — викладення: докази, факти, аналіз понять, висвітлення подій, демонстрація доказів, аудіо- та відеоматеріалів; характеристика різних думок; зв'язок з практикою; галузі за­стосування набутих знань.

III — висновки: формування загального висновку; установ­ка та завдання для самостійної та пошукової роботи; методич­ні поради, відповіді на запитання.

Специфічні вимоги висувають до кожного з видів лекцій у вищій школі.

Вступна лекція має ознайомити студентів з метою та при­значенням курсу, його роллю та місцем у системі навчальних дисциплін, що вивчаються майбутніми спеціалістами, місти­ти короткий огляд курсу. важливо у вступній лекції показати зв'язок теоретичного матеріалу з практикою, з особистим до­свідом студентів і практикою їх майбутньої праці. Слід розкри­ти етапи розвитку історії науки, повідомити про учених, показати специфіку науки та її зв'язок з іншими, суміж­ними. Методичний підхід до вступної лекції полягає у розвитку в студентів інтересу до предмета, створенні у них цілісного уявлення про дисципліну, що сприяє її творчому засвоєнню.

У підсумковій лекцїі необхідно узагальнити матеріал, що вивчався, зосередити ува­гу на практичному значенні набутих .Спеціальним ди­дактичним завданням заключної лекції є стимулювання інтесу студентів до більш глибокого подальшого вивчення відповідної дисципліни, з'ясування шляхів і методів самостійної ги з цього предмета.

Оглядова лекція — основний метод вивчення кількох тем програми. Застосовується для викладу відомостей, що мають інформаційне значення. оглядовій лекції притаманні елементи оповіді та опису, які поєднуються з аналізом та узагальненнями. Головним в оглядовій лекції є підготовка до розуміння певних закономір­ностей.. В оглядовій лекції виокремити та розглянути дуже складні питання, що входять до екзаменаційних білетів.

Проблемна лекція складається з 2-3 питань про наукове відкриття, про причини виникнення тих чи інших проблем та труднощі їх розв'язання. Викладення цих проблемних питань закінчується здебільшого короткими висновками.

Будь-яка лекція — це систематичне, послідовне викладення теми, проблеми, розділу навчального курсу або науки. Вона присвячується найбільш вагомим, принциповим питанням навчальної програми.

Як зазначалось, лекція обов'язково має містити внутрішній план, До плану зазвичай входять найменування головних вузлових питань лекції, які можна потім використовувати під час скла­дання екзаменаційних білетів.

Безпосередня підготовка повинна включати

- Перевірку стану  -Підготовку виставки основної та допоміжної літератури;  - Написання на дошці назви та номеру теми і заняття, літератури для самопідготовки, ключових термінів, цифр і іншої інформації    -Підготовку роздаткового матеріалу;       - Раціональне розміщення наочних посібників і технічних засобів навчання.