3. Функції Державного казначейства України щодо обслуговування державного боргу.

Управління державним боргом охоплює комплекс заходів, пов'я­заних з випуском і погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням умов випуску державних цінних паперів, підтриманням їхнього ринкового курсу, визначенням розміру доходу та його виплатою, встановленням ліміту державного боргу тощо. Основними завданнями такого управління є мінімізація витрат з обслуговування боргу, забез­печення оптимальної структури боргу в плані збільшення питомої ваги довгострокових та зменшення питомої ваги короткострокових позик і забезпечення ефективного використання запозичених фінан­сових ресурсів.

Державне казначейство України у процесі управління державним боргом виконує такі функції:

- веде облік операцій з утворення, обслуговування та погашення внутрішнього боргу держави;

- обліковує випуск, розміщення, забезпечує поточне обслугову­вання та погашення цінних паперів уряду;

- контролює, обліковує та готує звітність про надходження коштів до бюджету від розміщення цінних паперів;

- здійснює погашення державних цінних паперів та поточних пла­тежів за ними;

- веде облік заборгованості за кредитами, одержаними від НБУ на покриття дефіциту бюджету, забезпечує поточні платежі та погашення основного боргу за ними;

- обліковує операції з векселями, виданими Державним казначей­ством, проводить остаточні розрахунки за ними;

- здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього боргу держави;

- контролює відшкодування резидентами збитків, завданих бюд­жету, від неповернення позик, отриманих під гарантії Уряду;

- готує оперативну звітність, складає аналітичні довідки про утво­рення, обслуговування та погашення державного боргу за окре­мими кредиторами та джерелами утворення.

Державне казначейство виконує ці функції у тісній співпраці із Міністерством фінансів та НБУ. Конкретна його діяльність ґрунту­ється на розробленій Мінфіном та затвердженій Урядом програмі державних запозичень, стратегії їх обслуговування та погашення. Казначейство забезпечує проведення платежів з обслуговування дер­жавного боргу.

При обслуговуванні зовнішнього боргу Казначейство здійснює придбання іноземної валюти за рахунок коштів у національній валюті на своєму ЄКР та переказує її за призначенням на рахунки іноземних кредиторів.

Державне казначейство здійснює постійний контроль за станом державного боргу та поточними платежами за ним. Відповідна опера­тивна інформація, аналітичні довідки та звітність з цього приводу по­дається до Міністерства фінансів.

НБУ виконує важливі функції щодо формування і обслуговування державного боргу, які здебільшого мають технічний характер. Так, НБУ за допомогою власної інформаційної системи "ЛІГА" забезпечує розміщення ОВДП на внутрішньому ринку, може обслуговувати операції нерезидентів з купівлі ОВДП на первинному ринку, само­стійно визначає всі умови торгівлі цінними паперами держави: час, місце проведення торгів, обсяги, терміни розміщення тощо. НБУ разом із Міністерством фінансів визначає ціну відсікання (мінімальна ціна, за якою задовольняються заявки), отримує від останнього дору­чення на задоволення заявок покупців та глобальний сертифікат, яким оформляється загальний випуск ОВДП.

НБУ отримує кошти від продажу облігацій на аукціонах і зараховує їх на ЄКР Казначейства у день надходження цих коштів. Сплата доходу за облігаціями та їх погашення здійснюється НБУ за дорученням

Казначейства за рахунок коштів державного бюджету. Разом із пога­шенням облігацій певного випуску погашається і відповідний глобальний сертифікат, який і надалі зберігається в НБУ.

Значну частину державного боргу країни безпосередньо формує НБУ шляхом надання Уряду кредитів у національній та іноземній валюті. Загальна сума таких кредитів складає сьогодні більше 10 млрд. грн. Детальна інформація про рух коштів та здійснені операції оперативно подається НБУ Міністерству фінансів та Державному казначейству, за якою останнє проводить постійний моніторинг державного боргу та відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

Облік державного боргу здійснюється Державним казначейством у відповідності з Порядком відображення у бухгалтерському обліку операцій по боргових зобов'язаннях Державного бюджету.

Планові показники за розписом фінансування обліковуються за рахунками: 9712 "Затверджений розпис фінансування державного бюджету за типом боргового зобов'язання", 9711 "Поточний розпис фінансування", 9722 "Затверджений помісячний розпис фінансування" та 9721 "Поточний помісячний розпис фінансування".

Випуск державних цінних паперів обліковується за рахунками 9831, 9832, 9833 та 9834 - "Емітовані коротко-, середньо-, довгострокові ОВДП та інші цінні папери державного бюджету відповідно". Одно­часно зменшуються планові показники поточного розпису фінан­сування за рахунками 9711 та 9721.

Подальше розміщення емітованих ОВДП відображується за ра­хунками 8711,8712, 8713,8714 "Розміщені ОВДП (коротко-, середньо-, довгострокові) та інші цінні папери" з одночасним зменшенням залишків за рахунками 9831,9834. Надходження коштів до державного бюд­жету відображається по 1111 ЄКР у кореспонденції із рахунком 3211 "Кошти, залучені до державного бюджету від розміщення цінних паперів". У обліку деталізуються ці надходження до загального фонду бюджету за окремими видами цінних паперів.

Наприкінці операційного дня кошти від розміщення цінних паперів зараховуються на відповідний котловий рахунок, з якого здійснюється погашення цінних паперів попередніх випусків за номінальною вартістю та сплата нарахованих відсотків за цінними паперами, термін погашення яких наступив.

У окремих аналітичних регістрах ведуться операції по обліку за­боргованості за кредитами, одержаними від НБУ на покриття дефіциту бюджету. За сумою отриманих кредитів дебетується рахунок 1111- ЄКР у кореспонденції з рахунком 3221 "Рахунок для зарахування кредитів, отриманих в НБУ", та рахунок 4421 "Розрахунки за операціями з кредитами загального фонду державного бюджету", відповідно, з рахунком 2211 "Кредити, не віднесені до інших категорій". Одночасно дебетуються і рахунки 9711 "Поточний розпис" та 9721 "Поточний помісячний розпис фінансування державного бюджету".

У кінці операційного дня сума коштів за кредитами НБУ з рахунка 3221 відноситься на загальний фонд державного бюджету у кредит рахунка 3112.

Перерахування коштів державного бюджету на сплату нара­хованих відсотків за кредитами НБУ здійснюється через ЄКР, при цьому на відповідну суму збільшується рахунок 7111 "Видатки загального фонду" і одночасно дебетуються рахунки 9111 "Поточні кошторисні призначення за коштами загального фонду" та 9131 "По­точні призначення з державного бюджету за планом асигнувань".

Погашення кредитів здійснюється шляхом перерахування коштів із загального фонду державного бюджету, при цьому використо­вуються ті ж самі облікові рахунки, що й при одержанні кредитів та відповідні зворотні проведення.

Векселі, видані Державним казначейством, відображаються за кредитом рахунка 2111 "Казначейські векселі видані", який кореспон­дується з рахунком 4311 "Розрахунки за цінними паперами загального фонду державного бюджету". При цьому, забезпечується розмежу­вання сум за окремими видами векселів на рахунках 2121, 2122, 2123, відповідно, "Коротко-, середньо- та довгострокові цінні папери", а також відображається емісія векселів за кредитом рахунків 9831, 9832, 9833 та 9834. Одночасно за рахунками 9711 та 9712 змен­шуються планові показники за кодом погашення цінних паперів та за кодом випуску векселів.

Погашення векселів здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. У бухгалтерському обліку виконуються проведення, зворотні до тих, що мали місце при оформленні видачі векселів.

Процедури бухгалтерського обліку кредитів, одержаних від іно­земних кредиторів, їх обслуговування та погашення є ідентичними до описаних раніше процедур з оформлення операцій з кредитами, отриманими від НБУ Використовуються ті ж самі рахунки, за винятком кількох, що відображають специфіку іноземного кредитора.

За усіма вищезазначеними операціями Державне казначейство готує оперативну звітність, аналітичні огляди та іншу інформацію для Міністерства фінансів України, які утворюють достовірну і достатню інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з питань утворення, обслуговування та погашення державного боргу.