3. Порядок виконання магістерської (дипломної) роботи

Приступаючи до виконання роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, які необхідно вивчити. Крім того уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів. В завданні наводиться графік та терміни виконання основних розділів та усієї роботи в цілому.

Організація виконання більшості етапів кваліфікаційної роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів магістерської (дипломної) роботи при накопиченні відповідного матеріалу. Перед складанням текстової частини студент повинен погодити вихідні матеріали з науковим керівником з точки зору їх повноти, якості та вірогідності.

Після написання кожного розділу магістерської (дипломної) роботи студенту необхідно подати його на перевірку науковому керівнику для ознайомлення та приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами.

Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни.

Роботи ведутся в такій послідовності:

– аналітичний огляд (пошук потрібної літератури, її вивчення, конспектування, власне написання огляду);

– експериментальний огляд (постановка задачі, розробка, модифікація або вивчення існуючої проблеми; проведення дослідження);

– теоретичний огляд (постановка задач);

– аналіз та інтерпретація результатів;

– оцінка їх похибок та достовірності;

– написання та оформлення пояснювальної записки, доповіді та ілюстрацій (плакатів) до неї.

Обсяг пояснювальної записки без додатків та списку використаних джерел не повинен перевищувати 100 – 120 сторінок машинописного тексту для студентів магістрів та 80 – 100 сторінок машинописного тексту для студентів спеціалістів..

4. Структура магістерської (дипломної) роботи

Пояснювальна записка магістерської (дипломної) роботи повинна мати таку структуру:

– титульний аркуш;

– завдання на магістерську (дипломну) роботу;

– реферат;

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

– зміст;

– вступ;

– текстову частину, що містить всі розділи пояснювальної записки згідно завданню;

– висновки (в цілому по всій роботі);

– перелік посилань;

– додатки.

У перерахованому вище порядку пояснювальна записка переплітається (не підшивається тільки відгук та рецензія на магістерську (дипломну) роботу, вони вкладаються перед тітульним аркушем).

4.1. Титульний аркуш пояснювальної записки

Титульний аркуш є першим аркушем магістерської (дипломної) роботи. Виконують його згідно з ДУСТ 2.105-95 на аркуші формату А4.

Титульний аркуш містить:

– назву міністерства, до сфери управління якого належить навчальний заклад;

– назву навчального закладу;

– назву факультету;

– найменування кафедри;

– тему магістерської (дипломної) роботи;

– прізвище, ім’я, по батькові студента-дипломника;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові керівника магістерської (дипломної) роботи;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові нормоконтролера магістерської (дипломної) роботи;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові завідувача кафедри;

– місто і рік (без написання слова «рік» або «р.»).

Зразок титульного аркушу наведено у додатку Б.

4.2. Завдання на дипломну роботу

Вихідним документом на виконання роботи є завдання. Завдання складається керівником магістерської (дипломної) роботи відповідно до обраної теми, затверджується завідувачем кафедри та видається студенту.

Після виконання магістерської (дипломної) роботи завдання разом з іншими текстовими документами переплітаються та надаються в ДЕК.

У завданні вказуються:

– назва ВНЗ;

– назва факультету;

– назва кафедри;

– шифр та назва спеціальності;

– тема магістерської (дипломної) роботи;

– номер наказу ректора про затвердження теми та його дата;

– термін здачі студентом завершеної магістерської (дипломної) роботи на кафедру;

– вихідні дані до магістерської (дипломної) роботи;

– зміст пояснювальної записки (перелік розділів);

– перелік графічних матеріалів (таблиць, рисунків);

– календарний план.

Підписують завдання керівник магістерської (дипломної) роботи, консультант та студент-дипломник. Затверджує завдання завідувач кафедри.

Зразок оформлення завдання наведено в додатку В.

4.3. Реферат

Реферат – це скорочений виклад змісту магістерської (дипломної) роботи з основними розробками та висновками.

Розміщують реферат за завданням на магістерську (дипломну) роботу починаючи з нової сторінки.

Реферат має містити:

– відомості про обсяг магістерської (дипломної) роботи:

– кількість сторінок пояснювальної записки, розділів, ілюстрацій, таблиць, додатків;

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату відображає подану в роботі інформацію у такій послідовності:

– тема, характер та мета роботи;

– використані методи (розрахунковий, експериментальний тощо);

– результати роботи, їх новизна та ефективність;

– рекомендації щодо використання результатів роботи.

Інформація про магістерську (дипломну) роботу у рефераті подається стисло та чітко. В тексті реферату доцільно використовувати стандартизовану термінологію та вирази, які застосовують у наукових документах; слід уникати незвичайних термінів та символів.

Реферат магістерської (дипломної) роботи виконується на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті магістерської (дипломної) роботи, розміщують після тексту реферату.

Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами у називному відмінку в рядок через коми.

Зразок заповнення реферату наведено у додатку Г.

4.4. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в магістерській (дипломній) роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік повинен бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками (не обмежуючи їх рамками таблиці), в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Приклад:

АЕС – атомна електростанція;

ВТО – всесвітня туристична організація;

та ін. – та інше.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Приклад:

«…відноситься до ІзОД (інформації з обмеженим доступом)…»

Зразок змісту наведено у додатку Д.

4.5. Зміст

Зміст подають на початку пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, переліку посилань та додатків.

Зразок змісту наведено у додатку Е.

4.6. Вступ

Вступ розташовують на окремій сторінці.

Вступ являє собою найбільш відповідальну частину роботи, оскільки містить в зжатій формі всі фундаментальні положення, обґрунтуванню яких присвячена магістерська (дипломна) робота.

Писати вступ методологічно краще не на початку, а по закінченню дослідження, коли основна частина роботи вже повністю готова. Інакше навряд чи вдасться уникнути неточностей і повторної роботи.

Вступ починається з невеликої преамбули, де згадується суть і стан досліджуваної проблеми, її значущість в сучасних умовах, вказується на необхідність наукового дослідження. Далі вступ складається в наступному порядку:

1. Актуальність теми.

2. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, які автори вже розглядали цю проблему.

3. Мета та задачі дослідження.

4. Об’єкт та предмет дослідження.

5. Методи дослідження.

6. Наукова новизна отриманих результатів.

7. Практична значимість отриманих результатів.

8. Апробація результатів дослідження (для магістрів).

9. Публікації за темою дослідження (для магістрів).

10. Структура магістерської (дипломної) роботи.

Розглянемо всі пункти по порядку.

1. Актуальність дослідження містить положення і доводи, що свідчать на користь наукової і прикладної значущості виконаної роботи. Правильно сформульована актуальність теми свідчить про наукову зрілість і професіоналізм студента. Актуальність знаходиться в тісному зв’язку з вирішуваною в роботі науковою проблемою. Студенту-дипломнику слід показати, що до проведеного їм наукового дослідження в науці існував пролом, який необхідно було заповнити з погляду вирішення проблем науки і практики. Для обгрунтування актуальності слід також дати короткий аналіз літератури, де показати, що дана тема в даному аспекті до проведення даного дослідження не була вивчена.

2. У цій частині вступу стисло висловлюється зв’язок проведеного наукового дослідження з науковими планами і програмами учбового закладу, а також з галузевими (державними, міжнародними) планами і програмами розвитку науки.

3. Мета і завдання дослідження містять формулювання головної мети, яка полягає у вирішенні основної проблеми магістерської (дипломної), що забезпечує внесення значного внеску до теорії і практики. Конкретний опис суті вирішення проблеми і внеску, що вноситься в результаті, і представляє формулювання головної мети роботи. Відповідно до основної мети слід виділити три-чотири цільові завдання в дипломі, які необхідно вирішити для досягнення головної мети дослідження.

4. Опис об’єкту і предмету дослідження носить досить лаконічний характер і за об’ємом не перевищує півсторінки тексту. Об’єкт дослідження представляє область наукових досліджень, в межах якої виявлена і існує досліджувана проблема. Це система закономірностей, зв’язків, відносин, видів діяльності, в рамках якої зароджується проблема. Предмет дослідження вужчий і конкретніший; завдяки його формулюванню в магістерській (дипломній) із загальної системи, що представляє об’єкт дослідження, виділяється частина системи або процес, що протікає в системі, є безпосереднім предметом дослідження.

5. У методах дослідження студентом подається перелік методів, використаних в даному науковому дослідженні. Методів дослідження існує в науковій практиці достатньо багато; їх перелік (з поясненнями) займає в спеціальних посібниках і методичних вказівках об’єм до 10 сторінок і більш. Якщо є утруднення з формулюванням цієї частини введення – варто прочитати спеціальну методичну літературу.

6. Наукова новизна – особливо важлива частина вступу, на яку завжди звернуть увагу при захисті роботи. Тим часом, студентами часто даються нечіткі, розпливчаті визначення новизни, що, звичайно ж, знижує загальне враження від роботи. Зокрема, новизна іноді, по суті, підміняється актуальністю теми, її практичною або теоретичною значущістю; приводяться бездоказові твердження, що дане питання вивчається вперше (або досягнуті нові результати, дані нові формулювання) в той час, як це насправді не зовсім так.

Слід розуміти, що до ознак, що дозволяють стверджувати про наукову новизну роботи, зокрема відносяться:

– постановка нової наукової проблеми;

– введення нових наукових категорій і понять;

– розкриття нових закономірностей протікання природних і суспільних процесів;

– застосування нових методів, інструментів, апарату дослідження;

– розробка і наукове обгрунтування пропозицій про оновлення об’єктів, процесів і технологій, використовуваних в економіці і управлінні;

– розвиток нових наукових уявлень про навколишній світ, природу, суспільство.

Наукова новизна не повинна зводитися до простого перерахування встановлених фактів, ідей, закономірностей; вона повинна розкривати головну наукову концепцію автора, давати наукове пояснення суті його досліджень в якісному і кількісному аспектах. Ось деякі шаблонні фрази, які можна використовувати при формулюванні наукової новизни:

– вперше здійснене комплексне…

– вперше формалізовано…

– створена концепція, що забезпечує…

– розроблена нова система…

– досліджені специфічні зв’язки…

– визначена ефективність…

– розроблений метод, який відрізняється від…

– доведена залежність між…

– досліджена поведінка і показано…

– допрацьований метод… у частині… і поширений на новий клас систем…

– досліджений новий ефект…

7. У частині плану «Практична значимість отриманих результатів» прийнято перераховувати в яких областях прикладної діяльності, якими органами і організаціями, в якій формі використовуються і можуть бути використані результати виконаного дослідження і рекомендації, висловлені в роботі.

Для надання ваги зробленим твердженням, в додатках дуже добре помістити акти-свідоцтва про впровадження або про практичне використання результатів дослідження, про отриманий ефект (економічний, науково-технічний, соціальний).

8. Підрозділ «Апробація результатів» повинен містити зведення про практичну перевірку основних положень і результатів магістерськоїї роботи, а також областях наукової, прикладної, учбової діяльності, в якій результати магістерської роботи знайшли застосування. Тут же вказується, де і коли докладалися результати досліджень (на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах).

9. Обов’язково вказуються публікації студента-магістра. Вказується, в скількох журналах, статтях, збірках, матеріалах конференцій опубліковані результати наукової роботи, а також вказується загальний об’єм публікацій. Якщо у магістра є авторські свідоцтва за темою дослідження - про їх наявність також слід згадати.

10. Наприкінці вступ слід привести структуру магістерської (дипломної) роботи: кількість сторінок, рисунків, таблиць, перелік використаних літературних джерел.

4.7. Текстова частина

У магістерській (дипломній) роботі текстова частина складається з наступних розділів:

– основна частина;

– аналітична частина;

– рекомендаціі.

4.7.1. Основна частина

Основна частина роботи втілюється в її розділах і параграфах (підпунктах). Це найбільш об’ємна частина дослідження, яка повинна відповідати темі і повністю її розкривати. Основна частина магістерської (дипломної) роботи розбивається на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів.

Сама кількість розділів в магістерських та дипломних роботах не регламентується, хоч і простежуються певні традиції залежно від спеціальності. Кожен розділ починають з нової сторінки і, відповідно до вимог, закінчують короткими висновками об’ємом 1,5...2 абзаци.

Починають роботу, як правило, з огляду літератури і думок різних авторів по темі, визначають напрями дослідження.

Подальший зміст магістерської (дипломної) роботи може істотно відрізнятися залежно від напряму досліджень. У найзагальнішому вигляді основна частина, окрім огляду літератури і різних точок зору може містити: виклад методики і методів дослідження; опис експериментальної частини і методики дослідження; опис проведених досліджень; аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Виклад тексту магістерської (дипломної) роботи краще вести від третьої особи. Висловлювати думки використовуючи займенник «я» не прийнято. В той же час, не можна визнати вдалим зайве перевантаження тексту займенником «ми», фразами «на нашу думку», «вважаємо», «думаємо» – це абсолютно нормально, але, в той же час, створює неусвідомлене враження, що роботу писав колектив авторів. Найбільш вдалі в цьому плані більш невизначені словесні обороти, наприклад: «представляється, що», «розроблений підхід дозволяє», «спочатку проводився опит», «даний висновок зроблений на підставі» й т.д.

У науковій роботі недопустимі вульгарізми і ненаукові вирази. Так, наприклад, в опалюванні замість слова «бойлерна» слід вживати слово «теплопункт», замість слова «батарея» – «радіатор опалювання», в медицині – замість «пронос» – «діарея» й т.д. Недопустимі фрази типу «зависання комп’ютера», та інші цехові і жаргонні вирази. При викладі тексту магістерської (дипломної) роботи слід також прагнути уникати тавтологій, граматичних, лексичних і синтаксичних помилок.

При написанні магістерської (дипломної) роботи автор повинен в обов’язковому порядку посилатися на авторів і джерела, з яких були запозичені матеріали або конкретні результати. Посилання даються в квадратних дужках, причому цифра повинна відповідати нумерації джерела в переліку використаних джерел.

4.7.2. Аналітична частина

Метою виконання аналітичної частини магістерської (дипломної) роботи є перевірка вміння студента аналізувати отримані дані, співвідносити різні показники тощо.

4.7.3. Рекомендації

В цій частині студент на основі отриманих даних (аналізу літературних джерел) та при тісній співпраці з керівником магістерської (дипломної) роботи, консультантами, підприємництвом (яке обране для дослідження) робить спробу надати практичні рекомендації, обгрунтовуючи свої думки.

4.8 Висновки

У висновках підводиться підсумок виконаної роботи. В ньому наводять одержані результати роботи, рекомендації щодо використання результатів розробки, основні напрями подальшої роботи в галузі.

Ця частина роботи невелика за об’ємом (близько 3 – 5 стор.), проте вона має особливу важливість, оскільки тут в завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути представлені на суд комісії ДЕК підсумкові результати виконаної роботи.

У висновках необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і завданнями, поставленими у вступі. Тут повинні бути підсумовувані основні наукові і практичні результати дослідження, сформульована суть розв’язаної проблеми, наведені грамотні і чіткі пропозиції, що стосуються наукового і практичного використання отриманих результатів.

Висновки в кінці магістерської (дипломної) роботи зазвичай оформляють у вигляді абзаців, які послідовно нумерують. При цьому кожен пронумерований абзац повинен містити логічно закінчений і конкретний висновок. Окремо слід підкреслити, що цілі дослідження були досягнуті, а всі поставлені завдання – вирішені.

Слід враховувати, що висновки багато в чому відображають результативність і значущість всієї роботи. Крім того, більшість питань на попередньому і завершальному захисті можуть бути задані саме виходячи на підставі збіглого аналізу зроблених студентом висновків і рекомендацій.

4.9. Перелік посилань

Перелік посилань – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел та розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів та бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела треба розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, але законодавчі документи потрібно розташовувати в самому початку переліку посилань.

Перелік посилань в магістерській (дипломній) роботі повинен налічувати не менш 50 джерел.

У перелік вносять всі використані джерела інформації: підручники, навчальні посібники, довідники, монографії, періодичні видання (журнали, газети), наукові праці відповідних організацій, стандарти, каталоги, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва, патенти та ін.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ДСТУ 7.1-84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги й правила складання», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Приклад оформлення переліку посилань наведено у додатку Ж.

4.10. Додатки

У додатках розмішують матеріал, який доповнює текст пояснювальної записки, але має великий обсяг, або, якщо включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу.

Додатками можуть бути:

– графічний матеріал;

– таблиці, що доповнюють основний текст;

– розрахунки;

– оригінали фотографій;

– ілюстрації допоміжного характеру;

– та інші матеріали.