2.Виховання у дітей почуття вдячності:

« Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Будь вдячним, плати їм за це добром».Розуміння дитиною того, що все, що її оточує, і блага, якими вона користується, - втілення людської праці, є, за переконанням В.О.Сухомлинського, найважливішим чинником, що сприяє утвердженню почуття вдячності

людям. Педагог застерігав вихователів та батьків від великої небезпеки дитячого егоїзму, коли дитина вважає, що люди, які її оточують, створені лише для задоволення її особистих потреб та бажань. У дитинстві, зазначав В.О.Сухомлинський, малюк має відчути не лише радощі споживання, а й зазнати задоволення від творення добра іншим. За добро треба платити добром! Ця усвідомлена в дитинстві істина, за переконанням Василя Олександровича, - основа моральної вихованості людини на все її подальше життя.

3. «Усі блага і радощі життя створюються працею і тільки працею. Праця – корінь моральності»Працю у моральному вихованні дитини педагог розумів насамперед як матеріальне втілення добрих почуттів:

«Праця не тільки там, де людина сіє хліб або саджає дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли

людина приходить до людини, бачить у її очах, читає між «рядків» її поклик по допомогу. Ця праця є вищою мірою людського духу».Вирішальне значення у моральному вихованні , зазначав педагог, має не те, скільки,наприклад, дерев посадила дитина, а те, чим стало для неї хоча б одне єдине деревце, як воно увійшло в її серце. Добрий вчинок, корисна праця мають залишати хвилюючий слід у душі малюка, викликати шляхетні почуття. Моральна вихованість людини починається з бажання робити добро, а такі моральні риси як людяність, доброзичливість, вдячність, почуття обов’язку народжуються в турботі, хвилюванні про інших, в діяльності на користь людей, що навколо.Отже, залучення дитини до суспільної праці –найважливіший етап у моральному вихованні та вихованні взагалі.

4.«Поважай батька матір»Значне місце у своїй діяльності В.О.Сухомлинський відводив проблемі родинного виховання, співробітництву педагогів і батьків у моральному розвитку дитини. Культ сім’ї, вважав педагог, особливо культ Матері, - це необхідний духовний зв’язок поколінь, передача та успадкування моральної культури. Ставлення людини до своїх батьків – найперший показник її моральності, вихованості. Своє переконання В.О.Сухомлинський сформулював у цьому правилі.Вчений, педагог вважав дитину віддзеркаленням моральності батьків. Моральна краса людини, або , навпаки, аморальність, починається з родини. Найцінніша, на думку Василя Олександровича, моральна риса гарних батьків, яка передається дітям без жодних зусиль, - душевна доброта матері й батька, їхні бажання і вміння робити людям добро: «У гарних сім’ях добро і згода, взаємна повага, любов і поступливість батьків є головною силою виховного впливу, але діти не підозрюють, що їх виховує якраз саме те, що в сім’ї все добре». Любов і дружба, взаємна підтримка матері та батька - наочний приклад для дитини моральних відносин між людьми. Спираючись на свій педагогічний досвід, Сухомлинський дає таке напуття батькам «Люблячи своїх дітей, учіть їх любити вас, не научите – плакатимете на старості - ось, на мій погляд, одна з наймудріших істин материнства і батьківства»