§ 2. Система та функції центральних органів виконавчої влади

Систему центральних органів виконавчої влади в Україні становлять міністерства, державні комітети (прирівняні до них органи) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Головним органом у забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності є міністерство. Воно покликане формувати та реалізовувати державну політику у відповідній сфері суспільного життя – галузевій (Міністерство палива та енергетики України, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України та ін.) або функціональній (Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міністерство юстиції України та ін.). Саме між міністерствами розподіляється весь спектр урядової політики, за винятком тих напрямів, реалізація яких віднесена до повноважень центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Очолюють міністерства міністри, які особисто відповідають за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовують і координують здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до їх відання.

Другий вид центральних органів виконавчої влади становлять державні комітети (прирівняні до них органи), які безпосередньо не формуючи урядової політики, покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в її реалізації шляхом виконання функцій державного управління міжгалузевого або функціонального характеру. Ці органи вносять пропозиції щодо формування державної політики членам уряду, що спрямовують і координують їх діяльність, та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління у цій сфері, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до їх відання.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, третій вид центральних органів виконавчої влади, мають визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання діяльності та повноваження. Щодо них встановлюється спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. До таких органів, наприклад, віднесені Антимонопольний комітет України, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація України.

Відповідно до п. 9-1 ст.116 Конституції України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, утворюються, реорганізуються і ліквідуються Кабінетом Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

На систему центральних органів виконавчої влади покладається здійснення виконавчо-розпорядчої, нормотворчої, установчої та контрольно-наглядової функцій. Пріоритетною для розглядуваних органів є виконавчо-розпорядча функція, що полягає у забезпеченні реалізації державної політики, організації виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів України у певній галузі або сфері суспільного життя. Реалізуючи нормотворчу функцію центральні органи виконавчої влади здійснюють в межах своїх повноважень видання обов'язкових для виконання підзаконних нормативно-правових актів, а також встановлення різноманітних, в тому числі й техніко-юридичних, стандартів та нормативів. Установча функція цих органів спрямована на структурні перетворення в системі галузевого або функціонального управління. В межах контрольно-наглядової функції вони виконують спостереження і перевірку виконання актів законодавства, встановлених правил, стандартів, нормативів, сприяють їх додержанню органами влади, підприємствами, організаціями, установами, які здійснюють діяльність у відповідній галузі, сфері суспільного життя.